ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
* * *
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Площа Поезії
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
Корона
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
Зумовленість Бога в беркліанській філософії: емпірична суперечливість соліпсизму
   Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта п

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Летять слони – 3
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
За лють – будьмо й будь!
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Юліуш Словацький «В альбомі Зоф’ї Бобрувни»
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Юркодар - 109
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Жито
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
Заробітчанці
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Зимовий вінок
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Журавка
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Озеро
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сегеда / Вірші

 Мелодія німої музики
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-07 11:49:21
Переглядів сторінки твору 11679
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.861 / 5.5  (5.066 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.804 / 5.5  (4.960 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.01.29 14:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-03-07 13:57:15 ]
Коротко. Сильно. Музньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2009-03-07 15:29:56 ]
Ха-ха, чудовий коментар Павлюка до гарного вірша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-07 19:10:19 ]
:) :) :)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-03-07 22:04:56 ]
Юрію, примуЗили мене зняти свого солом'яного капелюшка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-03-07 23:38:04 ]
Пані Лесю, не знімайте - дощ іде:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-17 12:31:45 ]
В декілька рядків Ви можете заштовхати стільки змісту... А від механічної помилки ніхто не застрахований...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таня Корд (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-29 17:54:25 ]
Шановна пані Бачіє, а де Ви бачите «механічну помилку, від якої ніхто не застрахований»?
Якщо Ви маєте на увазі слово «примузити», то буду з Вами сперечатись! Я вважаю, що це - авторський неологізм, а ніяка не помилка!

Саме слово «примузити» у даному контексті є найбільш доречним.

Лаконічного визначення, як у тлумачному словнику, мені не під силу сформулювати, але спробую пояснити як зможу.

Уявімо ситуацію, що зображена у вірші.

Людина вибрала собі професію не за покликанням. Музи, що мали б надихати її на творчість, мовчать, бо вони - не компетентні у тій сфері діяльності, що обрала людина. Музи мовчать, а внаслідок цього з’являються такі жахливі явища, як «звуки німої музики», «контури сліпих картин». Людині теж не вистачає їх творчої підтримки. Тоді вона змушена сама собі стати «Музою», «надихати» себе на роботу, що годує її сім’ю. Але це дуже непросте завдання. Обезкриленій людині легше примотузити (прив’язати мотузкою) себе до певної роботи, аніж… по-справжньому злетіти.

Багато говорила, але мало сказала. Повніше і точніше пояснення шукайте у вірші: там хоч коротка форма, але глибокий зміст!

А щодо загального враження від віршу, скажу просто, – БОЖЕСТВЕННО!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-29 18:19:16 ]
не "змушений", але "змучений"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таня Корд (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-29 19:47:43 ]
Так, дякую за доцільне зауваження

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-29 19:51:56 ]
біда в тім, що світлого виходу з цього тунелю не змальовано - все обірвано - кисло+кисло_в_квадраті=?

я б назвав це: "Мелодія якої нема, тому що"


ім&о


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таня Корд (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-29 20:57:24 ]
Ви гадаєте, що все у житті має завершуватись хеппіендом? На жаль, життя - це не казка :(

А вихід… кожен все одно йде своєю дорогою, щоб там йому не говорили. Якщо людина самостійно не визнає, що вона має проблему, - їй ніхто не в змозі допомогти. Правду кажуть, наші недоліки нас не зламають, якщо ми знаємо про їх існування.

Порушена вище проблема дає потужний поштовх до роздумів, а це вже прогрес.

А давати поради – справа не вдячна. Пам’ятаєте, печерних людей Платона? Що було з «просвітленим», який намагався пояснити, що вони бачать тільки тіні справжніх речей?

А "Мелодія якої нема, тому що" – це вже проза, або… може й пісня, але вже не та.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-29 22:00:17 ]
"На жаль, життя - це не казка" тут Ви справді, банальні..

"кожен все одно йде своєю дорогою, щоб там йому не говорили" - тут Ви менш банальні, але ще не цікаві

"давати поради – справа не вдячна" - можливо, Ви праві, але поради бувають різні..

"наші недоліки нас не зламають, якщо ми знаємо про їх існування" - Quatsch..

А "Мелодія якої нема, тому що" – це вже проза, або… може й пісня, але вже не та. - отут будь ласка, детальніше. Мелодія є - слова є - чому нема пісні? Яка вона не та?

Поясніть, будьте добрі



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таня Корд (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-03 20:47:04 ]
Ой, Ви так ретельно і прискіпливо аналізуєте мої коментарі, ніби то - художній твір; а я ж лише висловила свою думку, всього на всього. А тепер боюся це робити :)

Але все-таки… спробую Вам відповісти. І хай вибачає Юрій Васильович, що ми так безсовісно псуємо його сторіночку, бо вже далеко від основної теми відійшли.

1. Банальностей я не боюсь і на оригінальність не претендую, а просто констатую факт :)
2. Без коментарів…
3. Справа не у тому, якими є поради за своєю суттю, а у тому, як їх сприймає адресат. Зараз уже й не пригадаю, де і від кого чула, але закарбувалось у пам’яті: «Поради слід давати тільки тоді, коли їх у тебе просять. Ніхто не цінуватиме пораду, яку одержав у той момент, коли її не потребував».
4. Не знаю, що таке «Quatsch», але німецько-український словник трактує це слово як «нонсенс». Насправді, це швидше – quotation. Але якщо Ви саме «нонсенс» мали на увазі, то поясніть, будь-ласка, чому.
5. А тут все просто: якщо вона «не та» - значить – інша :)
Акцентую увагу на те, що висловлюю суб’єктивну думку, - щоб не було зайвих непорозумінь. Так от, «Мелодія, якої нема, тому що…» - для мене є прозою, оскільки ця конструкція без проблем може бути використана для побудови складнопідрядного речення, але дуже сумніваюсь, що комусь удасться створити на цій основі поезію.
«Мелодія є, слова є…» - слова, бачу, що є, а от мелодії не чую… Якщо речення починається зі слова «мелодія», це ще не значить, що в ньому живе МЕЛОДІЯ.
Але якщо раптом таке диво станеться - за скрипічним ключем в гармонію зіллються ноти, то буде пісня, визнаю, але пісня вже зовсім іншого характеру.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-03 21:03:43 ]
недолік, пані (панно?) Таню, - це за Вашими словами, наприклад, коли людина самостійно не хоче/не бажає визнавати, що в неї є якась проблема, при тім, що проблема є? чи недолік, це, скажімо,- відсутність належного рівня вихованості etc.? "наші недоліки" - взагалі цікаво?

якщо ми зупиняємося саме на питанні недоліку невміння/небажання визнавати власну проблему (яку проблему?), то це не недолік. це особиста справа кожного. якщо людину не турбує, то вона не турбується, чи не так?

ім&о

а «Quatsch» - це "дурня", вірно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-03 21:07:56 ]
розумію, Ви освічена людина, мабуть..
але я не писав про «Мелодія, якої нема, тому що…»

:-)

в цім уся різниця. Вам слід було прочитати з сильним наголосом на "ЩО". оскільки з цього нічого не відбулося, будемо вважати питання закритим.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-06-01 23:07:16 ]
Коли у мене на очах скаженілий кукум"як дожерав останнього крота, він теж волав: "БОЖЕСТВЕННО!!!" З тих пір Маша боїться таких слів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таня Корд (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-03 20:48:18 ]
Розумію, асоціація – сильна річ. На щастя, у мене з цим словом пов’язані приємніші спогади :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-06-03 21:20:04 ]
А в мене теж приємні спогади пов"язані з Юрієм Васильовичем (мабуть, Ви його студентка?), бо він мав відношення до того самого крота, якого БОЖЕСТВЄННО захавав кукум"як.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-29 20:28:47 ]
це щось - для юних Томів Соєрів?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-05-29 20:30:53 ]
нє, це для старих негрів Джимів, здається..