ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.12 18:15
Ігорю Б., невтомному мандрівникові
І знов валізи пакувать...
Здається, пройдено півсвіта,
Та серце, невгамовністю зігріте,
Нізащо не хоче спочивать.
Уже відкрито всі материки,
Та їх він самотужки відкрива для себе:
Поміж реліктових секвой шукає просинь неба,
Змагається із норовом св

Віктор Михайлович Насипаний
2024.11.12 15:10
Жінка - осінь
Ця жінка, ніби осінь золотава.
Ще світла, тепла, щира і ласкава.
Вона така, як осінь ця казкова.
Душа її – феєрія квіткова.

Ця жінка – осінь, пані загадкова.
Вона, як тиша щемна, світанкова.
Хоча життя біжить, як літня злива.

Микола Дудар
2024.11.12 14:09
***
П’ять годин підряд і пішки
І назустріч — п’ять годин…
І згадались крики кішки,
Кілька бутлів сухих вин…

Щось не склалось, зупинились
Ні, щоб вимовить: — Ночліг,
Мізки залишком промили

Олександр Сушко
2024.11.12 12:09
Цілунки
Венері я й Ероту вірний фан,
Хоч нині дід, не хлопчик безбородий.
У щічки цілуватися - лафа,
А в губці - позаземна насолода.

А той, хто не цілується - глупак,
Жаготні цьоми додають наснаги.
Хапай красу ручицями за карк

Юрій Гундарєв
2024.11.12 10:55
Плани і справи
Кілька хвилин на початку дня
розмірковуй про свої плани.
Хай буде справа лише одна,
але зроблена - бездоганно.

Я і не думав писати цей вірш -
спочатку було нецікаво,
коли справи є важливі більш…

Віктор Кучерук
2024.11.12 07:48
* * *
Сповита темрявою тиша.
Земного спокою доба.
Поснули в теплих нірках миші,
Кота позбавивши забав.
Згустіла швидко ніч осіння.
Хитання тіней мовчазних, –
І безкінечні сновидіння,
Чи напівсонний стан без них.

Микола Соболь
2024.11.12 06:40
Пир чуми
– Скажи, інь чи янь?
– У чому різниця?
– Ти, просто поглянь, –
гуляє столиця,
пирує під час чуми.
Злетілись круки
з кремлівської вежі,
а тим залюбки

Сонце Місяць
2024.11.11 22:54
Як Вхопивши Чаї Восени От (Procol Harum)
Як у темряві нічній, що лиш випадком оживає у виблисках
нірвани на вікнах інших людей, в’язнучи трясовиною
відчаю, котрий загострює розуміння, що все, чим я є –
результат власних дій. Коли будь-що навколо, навіть
кухонна стеля розпадається й сиплеться

Іван Потьомкін
2024.11.11 22:17
З ЕФІОПСЬКОЇ МУДРОСТІ (продовження)
Для причини є причина. 40.Для порожньої склянки і розумного сина завжди є хтось, хто хотів би їх. 41.Багатій радіє з майна, а бідний розумом багатий. 42.Тільки розмова дає змогу дізнатися про розум людини. 43.Витримка приведе до бажаного. 44.Їжа

Козак Дума
2024.11.11 19:17
Будні елехторату
Ще один холодний день у пеклі,
дрова підлетіли у ціні…
Холодно старій бабусі Веклі,
та світлина Вови на стіні!

Мабуть непереливки у нього,
помахала скумбрія хвостом,
обломилась братня допомога –

Світлана Пирогова
2024.11.11 18:17
Зусюди
Вимір у доларах, євро і гривнях.
Що їм до того, у кого війна.
Владу хапають сторуко за гриву,
Котиться з неба сльозина дрібна.

Осінь прадавня сиріткою плаче.
Тягне знесилена хрест по стерні.
Робить, що може, бо, мабуть, терпляча.

Микола Соболь
2024.11.11 05:10
Все попереду
Ще не погасли смолоскипи
та все чутніше клич сурми,
коли борвій в борні захрипне,
безсмертний фенікс хай крильми
його огорне в піднебессі,
там, де живуть війни громи…
а ми і з попелу воскреснем,
щоб народитися – Людьми.

Віктор Кучерук
2024.11.11 04:59
* * *
Двір холоне та іскриться –
Розпочався листопад, –
Довгополу багряницю
Став знімати з себе сад.
Неоднаковим покровом
Укривається земля, –
Шар товстий окрай будови
Двір теплом не звеселя.

Микола Дудар
2024.11.10 22:33
***
Прийшла вечірня прохолода
Коли про неї вже й забули
І більшість вже із нас поснули
Встелились душами до долу
І навіть хрипу не почули…
Що значить мати кока-колу

Хутенько в сни ті одяглися

Іван Потьомкін
2024.11.10 21:51
***
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Сонце Місяць
2024.11.10 20:29
Wenn die Sterne
якби зорі розплакалися
кришталево, чудесно, дзвіночками
стихійно голосно а-
тонально

вибіг у звуки із навіженим
як весняний вітер, собою
наввипередки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Владисла Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Просто лірика

 Мій реквієм
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Мирослава Меленчук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-12-12 23:59:34
Переглядів сторінки твору 5496
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.379 / 5.83  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.067 / 5.5  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Епітафії
Автор востаннє на сайті 2024.11.01 10:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 00:18:29 ]
Який гарний вірш, п. Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-13 00:26:10 ]
А я чомусь вбачаю у цім вірші - спокій.
Не знаю чому. Але ніби, як вже минулось то і спокійно стало.
Смерть - це теж доречі спокій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 00:36:58 ]
За дверима літа починаєш глибше розуміти багато речей.
Гарна поезія виправдовує найважчі втрати.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 06:41:48 ]
З літом, чи тим, що так його нагадувало, інколи доводиться прощатися із таким сумом на обличчі, і не тільки :(
Спершу трохи розпачу, а потім, ви праві, спокійно.
Як на мене, деякі проблеми милозвучності ще тяжіють, та сподіваюсь, сам характер твору їх злегка компенсує. :)
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-12-13 12:23:49 ]
Дуже свіжа та нетривіальна метафора - прощання з літом-молодістю. Третя і остання строфи зачіпають, передусім, бездоганною римою. Ставлю шість з половиною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Захар Мозок (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-15 18:07:17 ]
висловлені у вірші думки настільки співзвучні моїм, що просто дивуюсь. та наскільки ж майстерніше висловлені. схиляюсь в захопленні. в кожному рядку вічувається глибока філософія, витончено вписана у форму віршованого слова.
пані Мирославо, при всій повазі до Вас, мушу зазначити, що Ваші зауваження є необґрунтованими. звичайно, можна про кожний рядок сказати "кульгавить", "спотикається", "кусається", але то лише суб'єктивні враження, з яких, на жаль, нічого не випливає. і зрозуміло, що малося на увазі "посадити рої слів".
з повагою, Захар


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-12-15 19:48:03 ]
Дякую, колеги за увиразнення мого бачення, -
думаю, що в тій, чи іншій мірі кожен правий.
Звичайно, i долiки, i недолiки, присутні, як у кожного автора. А до майстерності древніх, наприклад, архітекторів-будівельників, котрі спеціально залишали щось "недо", мені ще далеко :)
- Але деякі речі, Мирославо, ніби я і не дуже намагався "зачісувати" - "мов у ненаписані вірші" - тут я теж спотикаюся, і з різних причин - (але коли за життя вже не спотикаєшся, то, напевно, вже літаєш в ефірі іншого буття) :)
- щодо "роїв", то якби вибудувати речення іншим чином - наприклад, "посадити рої слів" - то з "рої" все нормально. Тому, "слів посадити рої" - як спроба поміняти слова місцями, без зміни змісту і відмінків у "посадити рої слів" :)

З глибин далекого закордоння, щиро
вдячний за стереоскопію бачень :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-16 13:45:54 ]
Захаре, дуже зворушена спробою прослідкувати мої думки щодо даного твору пана Володимира. Маю зауважити, що співзвучність Ваших відчуттів і відчуттів ліричного героя ще не дає права говорити про неправильність і необгрунтованість моїх зауважень. Ніхто не забороняє тут висловлювати свою думку. Якщо я чогось не розумію, то, вважаю, вчиняю правильно, говорячи про свої труднощі при прочитанні і сприйнятті образу в цілому. Ми ж пишемо не лише для тих, кому наші думки будуть співзвучні.
Володимире,напрошується запитання: що краще насамперед у відточенні майстерності - закривати очі на недовершеність технічну, але писати серцем, чи доопрацювати техніку із дотриманням сердечних поривів? Невже складно скомпонувати в сторону бездоганності?
Дякую за урок української мови. Я дещо заплуталась. Наприклад, посадити кущів більше, ніж дерев. Відміняю "дерева" і "рої":
Н. дерева рої
Р. дерев роїв
Д. деревам роям
З. дерева рої
О. деревами роями
М. деревах роях
Посадити (кого? що?), тобто знахідний відмінок буде рої. Але посадити більше, ніж слів (кого? чого?), тобто родовий відмінок - роїв. Я саме так керувалася. Даруйте. Давно не долучалася до граматики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-22 12:14:30 ]
Гарно і то дуже!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 17:58:04 ]
Геніально, Володимире.
"...і пам"ять ще римує півсвіту з букетом її хризантем". Пречудесно передане пригасанння-жевріння жаги, любові, ностальгії... Чуттєво, пастельно. Бракне слів. Дякую.
Скалки літа на льодяній долівці у світлиці Снігової Королеви - Поезії. А руки...очі читача зберуть їх у калейдоскоп. Щиро- прещиро. Я. Майя. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 20:46:23 ]
"Геніально" - це надмірно. :)
А ось за жіночу щирість дуже вам, Майє, вдячний - це найцінніше у нашому чоловічому бутті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 21:09:36 ]
Егеж...щирість.....релікт такий собі...літеплий. Подеколи майже невагомий. З ним немає мороки, якщо байдуже, що подумають ті, в кого немає місця для такої дивини. Але я лишаю криївку для "реліктів". І знаю чимало ближніх з такою "торбинкою". :)
:)