ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Лозова (1963) / Вірші

 Світло

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-25 22:21:20
Переглядів сторінки твору 5536
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.602 / 5.5  (5.085 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.962 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.04.17 16:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-25 22:43:38 ]
дивна річ

я, пані Оксано, ще до неї повернуся згодом, добре?

нехай звикнеться


гарного Вам вечірнього плину думок

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-25 22:49:39 ]
Маємо час
Світло ж вічне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-25 22:47:17 ]
тільки пригаснеш
чи спопелієш
тихим зітханням
срібно розтанеш
сиплеться потерть
сіро-імлиста
креслить самотність
коло іскристе
в сутінки
тихо
тьмаво
проблисне
світло
і звідки
не знаю
мовчу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-25 22:56:59 ]
...І це мовчання все за нас говорить... Безмежно вдячна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-06-25 23:36:31 ]
Якби кожній, як мені роздати в пригощі свіже літо,
Де не має вини, й виноградне вино закодовано в моногамію літер.
Де амор- мій мінор ще ніким зачаїних кициних таїн,
Де і ти , як і я -лиш натхненний папірус повчальний.
Серед спальні, мій милий,серед оптимізму , де свіже: Тому!
Ось тобі синя кров. А я не нізащо не засну...

ДЯКУЮ:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-26 00:39:40 ]
:) Вам спасибі! :))
Чоловіки - про тінь, а краща (таки краща!) половина - про світло... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2009-06-26 13:10:33 ]
дякую, зігріли мене ваші рядки))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-26 19:15:10 ]
я от перечитую, пані Оксано, перечитую..

цікаве оце Ваше "хтось", яке перетворюється на "тіні" - і при цім фігурують "ми" ("нас")?

бо початок і кінець вірша, то є внутрішня музикорефлексія або щось подібне, але й зрозуміліше

я от подумав- може якось оцей фрагмент
"холодно
ходить
хтось
поза нами
тіні самотні
нас не впізнали"

би якось виокремити? правда, воно тоді не буде настільки загадкове

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-26 21:57:27 ]
Щира дяка усім! Вочевидь, Світло таки має магічну притягальну силу…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-26 21:58:53 ]
:-)

більше Світла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-01 18:28:13 ]
Тільки пригаснеш
Тільки сховаєш
Наших сердець
І чужинних розстаїв
Тінню упадеш
Їм на коліна
Ні, не загадуй
Віруй промінням

Світла Вам, пані Оксано!
Хай зігріває Ваш погляд, Ваші помисли, Ваше серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-07-02 20:20:21 ]
І Ваші слова, Юліє, будуть мені світити... Дякую щиро!