Ай, спасибі, ай, дякую!.. До чого тут «можете видалити»??? :-о Це ж є «поетичні майс-тер-ні», де вже за визначенням треба ламати, перебудовувати, цвяхи забивати :)))))
Що стосується вашого коментаря, то «малинОю», як і «калинОю» :) , як на мене, є звичайною пісенною формою.
За «паперовий човник» треба подумати, може, ви і праві. Метал же саме «одноразОвий» - про всяк випадок в словнику подивився.
Але головне те, що ви, на мій погляд, підняли дуже цікаву й малодосліджену :)))) тему – наголоси в укр.мові. І зараз я скажу таке, що мене, мабуть тут з чимось якось змішають :)
Річ в тому, що українську я, на відміну від багатьох моїх однолітків, опановував не за Шевченком, а за Стусом. Бо Шевченко: а) здавався мені доволі архаїчним; б) я важко засвоював ритміку його віршів.
І от одного разу я прочитав його «До Основ‘яненка» не так, як потрібно а так, як відчував:
«На тім стЕпу скрізь могИли
СтОять та сумУють;
ПитаЮться у бУйного:
«Де нашІ панУють?
Де панУють, бенкетУють?
ДЕ ви забарИлись?
ВернітЕся! дивітЕся —
ЖИта похилИлись,
Де паслИся ваші кОні,
Де тирсА шумІла,
Де кров лЯха, татарИна
МОрем червонІла…»
І так далі, і тому подібне. Не знаю, як в кого (бо ж не філолог), але в мене (просто читача) щось всередині стиснулося від тих неправильних наголосів.
Тобто, в мене виникло запитання: а чи правильно взагалі ми читаємо Кобзаря? Чи не спотворена наша мова «квазічасом», що пройшов від тоді? У сенсі «псевдонаголосів». Адже жодної фонограми читання Шевченком своїх власних віршів немає :(

Так, питання наголосів непросте навіть у побутовому мовленні, адже маємо і регіональні відмінності, і вплив рос. мови.
Добре угорцям – у них завжди наголос падає на перший склад :) Але там і віршування тоді троха інше :))
Що стосується наголосів у фольклорних творах чи в Шевченка – тут, напевно, і різниця між тонічною і силабо-тонічною системами.
Правду маєте, що час впливає на мову, в т.ч. і наголошення чи орфоепію взагалі. Але, мабуть, не всі зміни на гірше :) як не всі і на краще :))

до речі, стосовно авторських наголосів: мені читалось саме так, як задумав автір... без зупинок... /трохи думає/... тематика тексту така, що безболісно дозволяє квантувати не тільки буденність, а й сам словесний матеріал... /ще трохи думає, естетськи підпираючи лоба правицею/... йой! а скільки красивостей! тре почитати наніч - може насниться:)