Де там! Обгортка лишається з ними.
Кожен ж над нею натхненно старався.
А чоловік – як маленька дитина:
очі закрив і, вважай, заховався. :)

І фантазують наївні хлоп"ята,
не відкриваючи очі з похмілля:
перша - чудова, і третя, і п"ята,
ось яке справді коханнячка зілля
:)

А намішавши коктейлю з дівчаток,
вранці прокинувся, ліжко закинув.
"Як ж її звали, оту, сорок п’яту?...
Все! Починаю шукати єдину!"

Що ж, непросте чоловіче начало:
кожного дня щось собі доказати!
Але закінчують там, де й почали:
"мамо, поїсти…" і "мамо, поспати…"

Все це, боюся, складніше красуні,
він і вона сполучають Людину,
ту, що росте і в середину й зовні,
чи ж бо руйнується без упину.

А щодо сивих, то інколи юним
є чому в них і повчитися, звісно,
навіть високим стосункам любовним!
Вчитись у Майстра ніколи не пізно. :)

О, ці високі стосунки любовні!
Дао-любов - ось де справжня Майстерня,
А всі обгортки красиві лиш ззовні,
Юним і сивим долати ці терні :)

Не ображайтеся, Майстре. Направду
чоловіки вміють тонко кохати.
Але їм, юним, буває заскладно
пріоритети свої визначати.


А почуття – то Майстерня висока.
Всі ми у ній десь себе обпікали.
І (як не сяяла б наша обгортка)
Щоб ми частіше себе відкривали! :)

:)
А хто любов не поважає,
увочевидь її не знає. :(
І в голові у нього дао,
таке ж на вигляд, як і Мао!

:)(:
Це зверхність суто чоловіча,
а може, заздрість до найкращих,
любов у Дао символічно
дарує шлях, щоб не блукати в хащах.

Любов веде і надихає
(один раз вліво, інший вправо :)).
Але вона завжди єднає
два (інь і янь) в єдине (дао).

Дякую, Наті та Софіє, за сприйняття.