Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.25
18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис
2025.12.25
14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
2025.12.25
14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
2025.12.25
09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
2025.12.25
08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
2025.12.24
21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
2025.12.24
15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
2025.12.24
14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
2025.12.24
12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
2025.12.24
09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
2025.12.24
06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
2025.12.23
23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих
2025.12.23
22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
2025.12.23
21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
2025.12.23
19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
2025.12.23
17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Непорочне зачаття
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Непорочне зачаття
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо.
Чи можна вважати непорочним зачаттям штучне запліднення, піпеткою?
От мене батьки встругнули стандартно, як і усіх істот на світі. І що - це порочне зачаття?
А чи можна вважати порочним зачаттям акт запліднення між півнем та куркою? І чи є яйце результатом гріха?
Ідиотизм в людських умах, помножений на релігійні забобони дає дивовижний результат. Люди починають вірити не тільки в непорочні зачаття, але й у воскресіння трупів.
А в мене нагло курка здохла, щось клюнула не те, що треба. Питаю дружину:
- Сонечко, мені її закопати чи віддати собачкам?
- Віддай собачкам. У нас дуже мало корму залишилося. Хай підхарчуються.
Я й віддав, послухався дружини. Два гавкуни миттєво її розідрали навпіл і згамали за хвилину разом з пір'ям. Ну, то таке, буденне, проза життя. А ви, шановні друзі, не гамаєте одне одного, якщо є потреба? Морально, принаймні?
Сусід, який живе навпроти, щодня лупцює жінку, як Сидорову козу. А чому? А тому що доки він працює на пилорамі - вона напувається горілкою зі своєю подругою по щастю. Я казав Рішату:
- Тікай від неї. Якщо чоловік у сім'ї пияк - один куток хати горить. А якщо жінка - всі чотири. І ти її вже не витягнеш з біди. Спасай дітей. Вони перелякані, не розуміють що відбувається.
А Рішат мене не послухав, зробив не так як треба, а по своєму: відлупцював жінку штахетиною, коли та приповзла з чергової пияиики, додому . Приїхала поліція, потім швидка. Зняли побої. І дали Рішату два роки тюрми. Умовно.
- Чоловіче,- каже дружина,- це добром не закінчиться. Постраждають, в результаті, діти. Щось треба робити.
А що робити? Утопити обох батьків у лайні?
А їхній син прийшов з фронту. Хлопцю вісімнадцять років. Пробило осколком легеню. Місяць лежав у госпіталі в Пущі-Водиці. Прийшов додому, а батьки напідпитку, лаються та б'ються. Не витримав, прийшов до нас, поїв і знову поїхав на фронт
А через два місяці повернувся з контузією. Ще й правою рукою ледь рухає.
Увечері прийшов до нас, вибачився, питає:
- Тьотю Марино, можна я у вас заночую?
Я людина неплаксива, витримана. Але вийшов з хати і зажурився. Це ж як треба довести свою дитину до грані, якщо вона не бажає йти в рідний дім!
А жінка питає?
- П'ють?
- Так.
- Б'ються?
- Так.
- Дитино, зараз постелю, Сашко приготує вечерю. Лягай та відпочивай.
Уранці розбурхав Івана, кажу, ходім на річку. Там тихо, пташки тьохкають.
Поїхали. Сіли на березі. Я насадив наживку на гачки його вудочки та сів прруч. А він просто дивитися в воду.
- Сину,- кажу Іванові.- Ходім додому.
Зібралися та й пішли.
Ви думаєте, що він пішов до батьків? Ні. Він живе у нас. Вже місяць. Допомагає по господарству. А до рідних матері та батька не потикаєтьтся. Викреслив їх зі свого життя. А оце почав залицятися до моєї доньки - Ольги. Хай залицяється, я не проти. Думаю, гарна буде пара.
А тепер розкажіть мені - що таке непорочне зачаття? Думаю, це дурниці, бо не в цьому суть. Порок у тому, що дитина, яку приводять у світ 'нерозважливі батьки - стає незручною зайвиною, пустим звуком, мішенню для вивільнення роздратування І такі діти потребують більшої уваги, аніж свої. Отаке от непорочне зачаття та його результати, шановні друзі. А що ви скажете?
18.06.2024р.
Чи можна вважати непорочним зачаттям штучне запліднення, піпеткою?
От мене батьки встругнули стандартно, як і усіх істот на світі. І що - це порочне зачаття?
А чи можна вважати порочним зачаттям акт запліднення між півнем та куркою? І чи є яйце результатом гріха?
Ідиотизм в людських умах, помножений на релігійні забобони дає дивовижний результат. Люди починають вірити не тільки в непорочні зачаття, але й у воскресіння трупів.
А в мене нагло курка здохла, щось клюнула не те, що треба. Питаю дружину:
- Сонечко, мені її закопати чи віддати собачкам?
- Віддай собачкам. У нас дуже мало корму залишилося. Хай підхарчуються.
Я й віддав, послухався дружини. Два гавкуни миттєво її розідрали навпіл і згамали за хвилину разом з пір'ям. Ну, то таке, буденне, проза життя. А ви, шановні друзі, не гамаєте одне одного, якщо є потреба? Морально, принаймні?
Сусід, який живе навпроти, щодня лупцює жінку, як Сидорову козу. А чому? А тому що доки він працює на пилорамі - вона напувається горілкою зі своєю подругою по щастю. Я казав Рішату:
- Тікай від неї. Якщо чоловік у сім'ї пияк - один куток хати горить. А якщо жінка - всі чотири. І ти її вже не витягнеш з біди. Спасай дітей. Вони перелякані, не розуміють що відбувається.
А Рішат мене не послухав, зробив не так як треба, а по своєму: відлупцював жінку штахетиною, коли та приповзла з чергової пияиики, додому . Приїхала поліція, потім швидка. Зняли побої. І дали Рішату два роки тюрми. Умовно.
- Чоловіче,- каже дружина,- це добром не закінчиться. Постраждають, в результаті, діти. Щось треба робити.
А що робити? Утопити обох батьків у лайні?
А їхній син прийшов з фронту. Хлопцю вісімнадцять років. Пробило осколком легеню. Місяць лежав у госпіталі в Пущі-Водиці. Прийшов додому, а батьки напідпитку, лаються та б'ються. Не витримав, прийшов до нас, поїв і знову поїхав на фронт
А через два місяці повернувся з контузією. Ще й правою рукою ледь рухає.
Увечері прийшов до нас, вибачився, питає:
- Тьотю Марино, можна я у вас заночую?
Я людина неплаксива, витримана. Але вийшов з хати і зажурився. Це ж як треба довести свою дитину до грані, якщо вона не бажає йти в рідний дім!
А жінка питає?
- П'ють?
- Так.
- Б'ються?
- Так.
- Дитино, зараз постелю, Сашко приготує вечерю. Лягай та відпочивай.
Уранці розбурхав Івана, кажу, ходім на річку. Там тихо, пташки тьохкають.
Поїхали. Сіли на березі. Я насадив наживку на гачки його вудочки та сів прруч. А він просто дивитися в воду.
- Сину,- кажу Іванові.- Ходім додому.
Зібралися та й пішли.
Ви думаєте, що він пішов до батьків? Ні. Він живе у нас. Вже місяць. Допомагає по господарству. А до рідних матері та батька не потикаєтьтся. Викреслив їх зі свого життя. А оце почав залицятися до моєї доньки - Ольги. Хай залицяється, я не проти. Думаю, гарна буде пара.
А тепер розкажіть мені - що таке непорочне зачаття? Думаю, це дурниці, бо не в цьому суть. Порок у тому, що дитина, яку приводять у світ 'нерозважливі батьки - стає незручною зайвиною, пустим звуком, мішенню для вивільнення роздратування І такі діти потребують більшої уваги, аніж свої. Отаке от непорочне зачаття та його результати, шановні друзі. А що ви скажете?
18.06.2024р.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
