ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?

Вячеслав Руденко
2026.10.02 16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!

У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,

Борис Костиря
2026.10.02 13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Непорочне зачаття
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо.
Чи можна вважати непорочним зачаттям штучне запліднення, піпеткою?
От мене батьки встругнули стандартно, як і усіх істот на світі. І що - це порочне зачаття?
А чи можна вважати порочним зачаттям акт запліднення між півнем та куркою? І чи є яйце результатом гріха?
Ідиотизм в людських умах, помножений на релігійні забобони дає дивовижний результат. Люди починають вірити не тільки в непорочні зачаття, але й у воскресіння трупів.
А в мене нагло курка здохла, щось клюнула не те, що треба. Питаю дружину:
- Сонечко, мені її закопати чи віддати собачкам?
- Віддай собачкам. У нас дуже мало корму залишилося. Хай підхарчуються.
Я й віддав, послухався дружини. Два гавкуни миттєво її розідрали навпіл і згамали за хвилину разом з пір'ям. Ну, то таке, буденне, проза життя. А ви, шановні друзі, не гамаєте одне одного, якщо є потреба? Морально, принаймні?
Сусід, який живе навпроти, щодня лупцює жінку, як Сидорову козу. А чому? А тому що доки він працює на пилорамі - вона напувається горілкою зі своєю подругою по щастю. Я казав Рішату:
- Тікай від неї. Якщо чоловік у сім'ї пияк - один куток хати горить. А якщо жінка - всі чотири. І ти її вже не витягнеш з біди. Спасай дітей. Вони перелякані, не розуміють що відбувається.
А Рішат мене не послухав, зробив не так як треба, а по своєму: відлупцював жінку штахетиною, коли та приповзла з чергової пияиики, додому . Приїхала поліція, потім швидка. Зняли побої. І дали Рішату два роки тюрми. Умовно.
- Чоловіче,- каже дружина,- це добром не закінчиться. Постраждають, в результаті, діти. Щось треба робити.
А що робити? Утопити обох батьків у лайні?
А їхній син прийшов з фронту. Хлопцю вісімнадцять років. Пробило осколком легеню. Місяць лежав у госпіталі в Пущі-Водиці. Прийшов додому, а батьки напідпитку, лаються та б'ються. Не витримав, прийшов до нас, поїв і знову поїхав на фронт
А через два місяці повернувся з контузією. Ще й правою рукою ледь рухає.
Увечері прийшов до нас, вибачився, питає:
- Тьотю Марино, можна я у вас заночую?
Я людина неплаксива, витримана. Але вийшов з хати і зажурився. Це ж як треба довести свою дитину до грані, якщо вона не бажає йти в рідний дім!
А жінка питає?
- П'ють?
- Так.
- Б'ються?
- Так.
- Дитино, зараз постелю, Сашко приготує вечерю. Лягай та відпочивай.
Уранці розбурхав Івана, кажу, ходім на річку. Там тихо, пташки тьохкають.
Поїхали. Сіли на березі. Я насадив наживку на гачки його вудочки та сів прруч. А він просто дивитися в воду.
- Сину,- кажу Іванові.- Ходім додому.
Зібралися та й пішли.
Ви думаєте, що він пішов до батьків? Ні. Він живе у нас. Вже місяць. Допомагає по господарству. А до рідних матері та батька не потикаєтьтся. Викреслив їх зі свого життя. А оце почав залицятися до моєї доньки - Ольги. Хай залицяється, я не проти. Думаю, гарна буде пара.
А тепер розкажіть мені - що таке непорочне зачаття? Думаю, це дурниці, бо не в цьому суть. Порок у тому, що дитина, яку приводять у світ 'нерозважливі батьки - стає незручною зайвиною, пустим звуком, мішенню для вивільнення роздратування І такі діти потребують більшої уваги, аніж свої. Отаке от непорочне зачаття та його результати, шановні друзі. А що ви скажете?
18.06.2024р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-17 08:43:39
Переглядів сторінки твору 1761
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.942 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.283 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.28 09:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-06-18 02:12:00 ]
Ти мене розреготав, друже! Я кіт за роком народження, це прекрасна критика Біблії - найбрехливішої книжки у світі, суцільний плагіат із шумерських, єгипетських, грецьких та індійських джерел! Так вважав Марк Твен, американець і великий гуморист.

У мене є "Арія березневого кота" про найнепорочніше зачаття між котами - ха-ха-ха!

https://youtu.be/Hc8iqFGMXi0?t=3




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-06-18 02:12:25 ]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2024-06-18 11:15:05 ]
Ти мене зрозумів правильно. Ми в цьому питанні однодумці


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2024-06-18 11:23:46 ]
Оце ця арія?

Арія березневого кота

Всім, особливо поетам обох статей, хто народився в рік кота, присвячую

Пам"ятаю, ніч була холодна,
Місяць хмарі грітись ліз в рукав,
І вікно вже не світилось жодне,
Бо тихенько й ніжно муркотав.

Не скажу тобі, кохана, "Мяу!"
Це не личить весняній красі,
Лиш коли звучить потужне: "ВАУ!"-
Вікна відкриваються усі.

Пісня ця моя бентегу плодить,
Я співав до самозабуття...
"Господи! Ну хто це так заводить?!
Певно нам підкинули дитя!"

Господиня вибіжить в тривозі,
І впаде у шоці раптом ниць:
Світять їй в закоханій знемозі
Пари дві палаючих зіниць.

Розпусти хвоста, моя ти крале,
І об мене шубкою потрись,
Про твою я вроду досконалу
Піснею тривожитиму вись.

Тож почнімо ми весняні гони,
Ти - втікай, я ж буду доганять!
Хай коти із різних регіонів
Хором "ВАУ!" також закричать!

28 лютого 7517 р. (Від Трипілля) (2010)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2024-06-18 11:35:26 ]
Так, це вона.