
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
2025.08.24
22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
2025.08.24
15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
2025.08.24
11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
2025.08.24
10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
2025.08.24
09:29
Із Бориса Заходера
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
2025.08.24
09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
2025.08.24
06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
2025.08.23
21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
2025.08.23
20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!
Боже боронь
2025.08.23
16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Муза смієтьс
Муза смієтьс
2025.08.23
13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території.
Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею.
Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання.
Найбільше світ намагаються змінити
2025.08.23
12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери:
Вирощено і нищівно
над каменями і кущами
повітря заповнене щільно
душами і дощ
2025.08.23
06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.
2025.08.22
21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.
Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
2025.08.22
20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця
приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця
приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Панові Желібі з пошаною
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Панові Желібі з пошаною
Оце прочитав душороздираючу статтю вищезазначеного автора і волосся стало дибки.
Розпочнімо з насвятішого, з займенника "я" та
його варіацій: мене, мені, мною, мій тощо. А в цього душпастира поетичних душ такого більш, аніж достатньо. Ось дивіться:
на мене, я відчуваю, я є, я закінчу, я зі склянкою вина, я люблю випити, я дуже добрий, і в мене є, я дурнуватий, мені важко, я здободенний і трохи злопам'ятний, я взагалі люблю подумати, я ласий до дівчат, мені приємно, я боюся, мені приємно, я боюся, мене є, я дуже вибагливий, я байдужий, я нібито сміливий, я не ризикую, я пишу зараз, я писав, мені не вистачає, я писав, я би вже, я люблю людей, я дуже люблю, я взагалі, я дуже грубуватий, я виховую, я дуже хотів, я виховую, я щирий, вино я п'ю довго, не люблю спиртягу, я п'ю довго, сам я, я щиро вдячний, для мене, вклали в мене, мені потрібно, мені дуже сподобалася, я взагалі, я би вже, ч взагалі, ч дуже люблю людей, я би дуже, я люблю довго, я ледачий, вклали в мене, я щиро вдячний, яка для мене, я люблю нібито, я суперечливий, я гуманіст, я ніколи не..., мені би так хотілося, я люблю смачно поїсти, я так розгладшав що, я починаю куняти, я все ж несправедливий, моя колишня дівчина, я дарма, я собі, мене гнітить, я якось, я пишу, я вже, я люблю, мені більше, я сам, я якось, я вже, я люблю, мені більше, я ось такий, для мене, я не втрачаю, я дійсно, я читаю, я романтик, я у школі, я дуже багато, я в цьому сенсі, я досі, як мені здається, я розумію, я би дуже хотів, я люблю, я люблю, я усі свої твори, я чую, ось я такий, я у свої твори, я й тут.
Після прочитаного літературного "одкровення" з'являється почуття, що людина писала трохи напідпитку. Або в жорсткому стані важкого недоперепиття.
Або з розпачу, що Пегас нагло одкинув копита, а музи розбіглися хто-куди.
Є прописні правила вживання займенників
Якщо пишеться "роблю", то займенник я зайвий. Ну, і так далі. Люди його ліплять, бо не знають правил красного письма. І не відчувають наскільки це потворно.
Та це ще півбіди! Біда в тому, що не хочуть чути критики та робити висновків. Ще й огризаються на людей, які давно пройшли цей шлях і знають що до чого.
Про граматику говорити не буду, це несерйозно. Про тематичне розмаїття також.
А от про дружка, який підтримує неприкриту графоманію та літературний несмак, нагадати варто, бо пану Желібі він робить злу послугу: хвалить мертве. Непотрібне.
А чому, а тому що й йому не перепадало на горіхи ні від серйозних літературознавців, ні від сатириків.
Про решту правил письма і говорити не буду, оскільки це платні лекції. Для людей, які справді хочуть творчого росту.
З повагою, Олександр.
Розпочнімо з насвятішого, з займенника "я" та
його варіацій: мене, мені, мною, мій тощо. А в цього душпастира поетичних душ такого більш, аніж достатньо. Ось дивіться:
на мене, я відчуваю, я є, я закінчу, я зі склянкою вина, я люблю випити, я дуже добрий, і в мене є, я дурнуватий, мені важко, я здободенний і трохи злопам'ятний, я взагалі люблю подумати, я ласий до дівчат, мені приємно, я боюся, мені приємно, я боюся, мене є, я дуже вибагливий, я байдужий, я нібито сміливий, я не ризикую, я пишу зараз, я писав, мені не вистачає, я писав, я би вже, я люблю людей, я дуже люблю, я взагалі, я дуже грубуватий, я виховую, я дуже хотів, я виховую, я щирий, вино я п'ю довго, не люблю спиртягу, я п'ю довго, сам я, я щиро вдячний, для мене, вклали в мене, мені потрібно, мені дуже сподобалася, я взагалі, я би вже, ч взагалі, ч дуже люблю людей, я би дуже, я люблю довго, я ледачий, вклали в мене, я щиро вдячний, яка для мене, я люблю нібито, я суперечливий, я гуманіст, я ніколи не..., мені би так хотілося, я люблю смачно поїсти, я так розгладшав що, я починаю куняти, я все ж несправедливий, моя колишня дівчина, я дарма, я собі, мене гнітить, я якось, я пишу, я вже, я люблю, мені більше, я сам, я якось, я вже, я люблю, мені більше, я ось такий, для мене, я не втрачаю, я дійсно, я читаю, я романтик, я у школі, я дуже багато, я в цьому сенсі, я досі, як мені здається, я розумію, я би дуже хотів, я люблю, я люблю, я усі свої твори, я чую, ось я такий, я у свої твори, я й тут.
Після прочитаного літературного "одкровення" з'являється почуття, що людина писала трохи напідпитку. Або в жорсткому стані важкого недоперепиття.
Або з розпачу, що Пегас нагло одкинув копита, а музи розбіглися хто-куди.
Є прописні правила вживання займенників
Якщо пишеться "роблю", то займенник я зайвий. Ну, і так далі. Люди його ліплять, бо не знають правил красного письма. І не відчувають наскільки це потворно.
Та це ще півбіди! Біда в тому, що не хочуть чути критики та робити висновків. Ще й огризаються на людей, які давно пройшли цей шлях і знають що до чого.
Про граматику говорити не буду, це несерйозно. Про тематичне розмаїття також.
А от про дружка, який підтримує неприкриту графоманію та літературний несмак, нагадати варто, бо пану Желібі він робить злу послугу: хвалить мертве. Непотрібне.
А чому, а тому що й йому не перепадало на горіхи ні від серйозних літературознавців, ні від сатириків.
Про решту правил письма і говорити не буду, оскільки це платні лекції. Для людей, які справді хочуть творчого росту.
З повагою, Олександр.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію