ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.25 20:55
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Роксолана Вірлан
2026.07.25 18:34
Цілу ніч випитували Духи:
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.

Артур Курдіновський
2026.07.25 17:30
Тридцять сім з половиною років
Пише вірш безпритульна душа.
Не знаходить омріяний спокій -
Тільки біль, тільки шрам від ножа.

Під дощем я ховаю сльозу
Тридцять сім з половиною років.
Хрест важкий дерев'яний несу,

Борис Костиря
2026.07.25 13:14
Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур

хома дідим
2026.07.25 10:16
риби на морському дні
очевидні або ні
їх вивчає гуманоїд
у підводному човні
електронні шпигуни
на війні як на війні
тільки нам все не до того
при сезонній метушні

Тетяна Левицька
2026.07.25 08:47
Лоскочи мою душу словами,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.

Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,

Віктор Кучерук
2026.07.25 07:21
Нема підстав, як і причин,
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Люта правда
Шановне жіноцтво!
Що робити з чоловіками, які не вміють і не люблять ні цілуватися, ні кохатися?
З виду симпатичні крем'язи, бубонять збудливим басом, а як доходить до діла - ужасть! Ховаються під ковдру і чавлять хропака. А жінка чекає ласки, уваги, жагучого шепотіння. І так щоднини. Та навіть дерев'яна держак лопати не витримає і трішне від образи. А жінка почувається устократ гірше, бо душа у неї як квіточка, а в такого неуважного чоловіка волохата і нечесана як барянячий ковтун.
А жінки прагнуть любові, уваги, терпіння та ніжності.
Кум особливо не заморочується, навчальних порносайтів не одвідує, психологію жінки не вивчає
Тому, як тільки прокидається - ляп п'ятірнею жінку по сідниці та реве: - Їсти давай!
Жінка й дає, звикла, бідолашна борова годувати.
Аж тут навідався я. Зайшов до кімнати, а Микола їсть шматочки хамону, який нарізала тоненько ого дружина і дивиться телевізор.
- Привіт,- кажу.
- Привіт, Сашуо. Сідай, будемо разом витріщатися на шоу.
- Дай шматочок хамону,- кажу.
-На.
Спробував, пожував. І справді смачно. А тоді визопив у Миколи миску з під рук, побіх до кухні, ухопив його дружину за талію іншою рукою - і навтьоки з хати.
У спину почув крик: - Ти шо робиш, гаспиде! Я тебе удавлю!
Настю акуратно поклав у своє ліжко, накрив коцом, погладив по голівці та тихо щачинив лвері кімнати. Хай спить, бідолашна. Чоловік її настільки замордував, що у неї вже не було сил слова вимовити.
А Микола приперся під мої двері і почав у них грюкати. Відчиняю.
- Скотиняка! Де моя дружина, де мій хамон?
- Хамон я з'їв, дружина вже не твоя, а моя. Хочег побитися? Давай!
Микола хотів мене ляпнути п'ятірнею, навіть руку підняв. Але, чомусь, зупинився, почав плакати.
Я дав йому копняка під зад і зачинив двері. Отака от ідіоттська істлрія. Кому розповідаю - ніхто не вірить.
А з Настею ми живемо вже 17 років. Маємо троє діточок. Її колишній років п'ять тому так напився, що зупинилося серце.
А тепер скажіть чи правильно вчинив, що так підступно вкрав чужу жінку? І зробив своєю. А вона стала світитися від щастя. Хіба це зло?
23.06.2024р






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-23 12:06:03
Переглядів сторінки твору 669
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.268 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.19 10:53
Автор у цю хвилину відсутній