ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Люта правда
Шановне жіноцтво!
Що робити з чоловіками, які не вміють і не люблять ні цілуватися, ні кохатися?
З виду симпатичні крем'язи, бубонять збудливим басом, а як доходить до діла - ужасть! Ховаються під ковдру і чавлять хропака. А жінка чекає ласки, уваги, жагучого шепотіння. І так щоднини. Та навіть дерев'яна держак лопати не витримає і трішне від образи. А жінка почувається устократ гірше, бо душа у неї як квіточка, а в такого неуважного чоловіка волохата і нечесана як барянячий ковтун.
А жінки прагнуть любові, уваги, терпіння та ніжності.
Кум особливо не заморочується, навчальних порносайтів не одвідує, психологію жінки не вивчає
Тому, як тільки прокидається - ляп п'ятірнею жінку по сідниці та реве: - Їсти давай!
Жінка й дає, звикла, бідолашна борова годувати.
Аж тут навідався я. Зайшов до кімнати, а Микола їсть шматочки хамону, який нарізала тоненько ого дружина і дивиться телевізор.
- Привіт,- кажу.
- Привіт, Сашуо. Сідай, будемо разом витріщатися на шоу.
- Дай шматочок хамону,- кажу.
-На.
Спробував, пожував. І справді смачно. А тоді визопив у Миколи миску з під рук, побіх до кухні, ухопив його дружину за талію іншою рукою - і навтьоки з хати.
У спину почув крик: - Ти шо робиш, гаспиде! Я тебе удавлю!
Настю акуратно поклав у своє ліжко, накрив коцом, погладив по голівці та тихо щачинив лвері кімнати. Хай спить, бідолашна. Чоловік її настільки замордував, що у неї вже не було сил слова вимовити.
А Микола приперся під мої двері і почав у них грюкати. Відчиняю.
- Скотиняка! Де моя дружина, де мій хамон?
- Хамон я з'їв, дружина вже не твоя, а моя. Хочег побитися? Давай!
Микола хотів мене ляпнути п'ятірнею, навіть руку підняв. Але, чомусь, зупинився, почав плакати.
Я дав йому копняка під зад і зачинив двері. Отака от ідіоттська істлрія. Кому розповідаю - ніхто не вірить.
А з Настею ми живемо вже 17 років. Маємо троє діточок. Її колишній років п'ять тому так напився, що зупинилося серце.
А тепер скажіть чи правильно вчинив, що так підступно вкрав чужу жінку? І зробив своєю. А вона стала світитися від щастя. Хіба це зло?
23.06.2024р






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-23 12:06:03
Переглядів сторінки твору 292
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.920 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.237 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.25 10:25
Автор у цю хвилину відсутній