ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Тяжка доля чоловіча
Скільки разів просив своїх друзів: не читайте на ніч моїх творів, не розхитуйте свою психіку та не плачте. Як горохом об стіну: читають і читають. А потім бідкаються, що заснути не можуть, бо правда в моїх опусах страшна, як беззуба стара відьма, хоча вельми приваблива і неабияк розпалює еротичні мрії. А якщо людина збуджена - який тут сон? Хочеться на стінку лізти від нездійсненних бажань, або позалицятися до сусідки, коли чоловіка вдома немає.
А що потрібно жінці? Увага, любов, кохання та беззастережна відданість.
Моя коза-дереза задерикувата, інколи буркітлива, любить кусатися та гавкотіти. Ну то і що? Та хай гавкає на здоров'я,! Хіба це люблячому чоловікові шкодить? Звісно, що ні. Більш того - після словесного омовіння я хапаю дружину в руки та несу в альковне кубло. А там зовсім інша лексика. Та й бажання битися нвкулачки відпадає навідріз. Отакі от пироги, мої дорогі сестри.
А от у кума справді якась нездорова атмосфера, бо після прокльонів та батькування, яке чує усе село, подружжя не замирюється, а починає люпцювати одне одного усім, що попадеться під руки. Кум вимахує ляпачкою для мух, кума - сокирою.
Кров ллється рікою. Вереск розлякує сусідських собак і кротів. Після нещадної січі доводиться одпоювати обох чистою, як сльоза немовляти, горілкою, настояною на мухоморах та поцвілих шкарпетках. А хіба у вас, шановні панянки,- не так?
- Чоловіче! - гукає до мене подружниця. - Іди, поколи полінця, треба зварити борщ.
А я в цей момент не міг відволіктися на буденщину, бо дописував віршатко про вічне кохання. Присвятив його, звично, дружині. Але за півгодини жінка не витримала, підскочила до мене та як крутане вухо!
Йой, мої чемні пані! Так стало боляче, що аж сльоза скоапнула на гарячий вірш про любов. І стало вельми образливо. Кажу:
- Я тобі присвяту пишу, а ти!!!
- А я хочу їсти! Задовбав ти мене вже своїми віршами! На голодний шлунок до мене не підходь, опусів своїх не декламуй та не залицяйся! Кохання не буде! Ти мене зрозумів?
Як побита собака, почалапав на кухню. Почав кришити капусту, чистити моркву та цибулю. І моя образа почала потроху щезати, оскільки запах свіжозвареного борщу забивав усі баки гніву, роздратуванню та спесивості.
А жінка обійняла мене ззаду, притулилася кріпко тим що треба і шепоче спрагло на вушко:
- Сашуню! Смаж гарненько заправку, але дивися, щоб не підгоріла.
А потім хап мене там де треба, цьом у лапате вухо,. Ще й застогнала так, що аж дрижаки тілом пішли.
Борщ я зварив, думав, що не закінчу цю богоугодну справу і до вечора. Бо поцілунки люблячої дружини доводили мене до сказу, відволікали, бентежили. Ну, не можна так нахраписто і наполегливо атакувати власного чоловіка.
А коли борщ зварився, я не витримав і здався. Що вона зі мною витворяла - не скажу. Бо і ви захочете мене покатувати. А я людина слабка, хирлява, піддатлива на любовні спокуси..
А увечері кохана скомандувала:
- Хочу гречаної каші!
І пішов я калапуцяти кашу. Тільки став готувати зажарку, а кохана вже всілася на мої плечі голяка і каже:
- Гречану кашу закінчиш готувати уночі, коли я спатиму. А зараз...
І отаке страхіття, дорогі панянки - щодня.
А хіба у вас не так?
10.06.2024р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-06-11 10:54:51
Переглядів сторінки твору 288
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.928 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.81)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.11 13:40
Автор у цю хвилину відсутній