ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.10.05 23:52
Найкраще з міст Скелясте
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
* 223 *
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Штампи і штами своїми іменами
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався…
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Апостиль від збляклої волошки
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Іуди
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Колискова
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Без щастя
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Всесвітній громе, де ти?
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
* * *
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
***
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
* 222 *
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Таємниця ця
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Лімерики F10
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Вогке кволої бджоли
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Битва під Лоєвом 31 липня 1649 року
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Андрій Содомора (1946) / Вірші

 Горацій. Ода (I.22, до Аристія Фуска)
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Оксана Лозова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-14 17:10:10
Переглядів сторінки твору 8515
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.490 / 5.75  (4.644 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.295 / 5.5  (4.624 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.668
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2011.03.26 22:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-14 17:15:33 ]
Шановні колеги, представляю на сторінках Майстерень прекрасного українського перекладача і письменника Андрія Содомору. Який володіє - на прикладі перекладу Горація. Оди (I.22, до Аристія Фуска) - і неабиякою майстерністю точної реставрації українською мовою одних із найскладніших строф - сапфічних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-14 17:20:46 ]
Горацій. Ода (I.22, до Аристія Фуска)             Дослівник (від Андрія Содомори)

Integer uitae scelerisque purus                     Цілісний життям, вільний од злочину
non eget Mauris iaculis neque arcu               не потребує ні маврських списів, ні лука,
nec uenenatis grauida sagittis,                     ні обтяженого отруйними стрілами,
           Fusce, pharetra,                                  Фуску, сагайдака,

siue per Syrtis iter aestuosas                     чи верстатиме шлях через жагучі Сирти,
siue facturus per inhospitalem                    чи через негостинний
Caucasum uel quae loca fabulosus               Кавказ, чи через місця, які казковий
          lambit Hydaspes.                                 омиває Гідасп

Namque me silua lupus in Sabina,                 Бо й од мене у сабінському лісі вовк, -
dum meam canto Lalagen et ultra                 коли я співав про свою Лалагу й поза
terminum curis uagor expeditis,                     межу, вільний від турбот, заблукав, -
          fugit inermem,                                         утік, беззбройного,

quale portentum neque militaris                     а такого чудиська ні войовнича
Daunias latis alit aesculetis                           Давнія не годує у дубових лісах,
nec Iubae tellus generat, leonum                     ані земля Юби не народжує, левів
          arida nutrix.                                         спрагла годувальниця.

Pone me pigris ubi nulla campis                     Зашли мене туди, де на німих полях жодне
arbor aestiua recreatur aura,                        дерево не оживляється літнім подувом,
quod latus mundi nebulae malusque               на той бік світу, який хмари і зловісний
           Iuppiter urget;                                      Юпітер пригнічує,

pone sub curru nimium propinqui                     зашли під колісницю надто близького
solis, in terra domibus negata;                     сонця, на землю, що відмовила в оселях, -
dulce ridentem Lalagen amabo,                     любитиму Лалагу, яка солодко сміється,
          dulce loquentem.                                     солодко промовляє.

Для цікавих - сторінка англомовних перекладів
http://www.merriampark.com/horcarm122.htm


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-14 17:26:15 ]
Можливо, деякі невеличкі вдосконалення, які стосуються суто краси рядка, можна пану Андрію Содоморі запропонувати, але ж у порівнянні із перекладами І.Франка, М.Зерова, та й інших, хто брався за цю оду, він безперечно (на мою скромну думку) кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-14 17:38:50 ]
ДО АРІСТІЯ ФУСКА* І, 22
У перекладі М.Зерова

Той, чиє життя непорочне й чесне,
Ні списа злих маврів, ні пружних луків,
Ні сайдака, повного стріл отруйних,
            Не потребує,

Чи лежатиме його путь в палючих
Пісках Сіртів, чи в глушині Кавказу,
Чи по тих місцях, що Гідаси** прекрасний
            Зрошує щедро.

Так, коли блукав я в Сабінськім лісі
І складав свою для Лалаги пісню,-
З хащ від мене втік, хоч я був беззбройний,
            Вовк найлютіший.

Звірище таке не ростила зроду
Ні Апулія у гаях дубових,
Ні пустиня та, що всіх левів живить
            Груддю сухою.

Кинь мене в той край, де весни немає
І поля у кригу закуті вічно,- [460]
В ту країну, де Юпітер туманом
            Небо вкриває.

Кинь мене туди, де біг сонця близький
Жаром променя обезлюдив землю,-
Буду й там любить я Лалаги голос.
            Ніжну усмішку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-14 17:55:56 ]
А ось переклад І.Франка

Хто серцем щирий, чистий від провини,
Не треба тому маврських стріл, ні лука,
Ні сайдака, Аристіє, що в йому
            Стріли затруті.

Чи йти він хоче по палючих Сиртах,
Чи по Кавказу негостинних дебрях,
Чи по країнах, що Гідасп казочний
           Їх обливає.

Та ж і від мене у сабінськім лісі,
Коли-м співав безжурний про Лелягу
І заблукавсь за межу без оружжя,
            Геть втік вовчище.

Звірюка вам, якої ні воєнна
Не має Давнія в густих дібровах,
Ні Юби спраглий край, що то плекає
            Льви ненажерні.

Постав мене в пустім степу, де вітер
Літній й одної не колише гілки,
Чи в край глухий, сльотою злою битий,
            Мглами повитий.

Постав під возом сонця дуже близько,
В країні, де вже людям жить не можна,
Ляляги не забуду сміх солодкий,
            Милії речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 21:55:34 ]
Так! (і на мою скромну думку) Андрій Содомора кращий!