ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.04.13 23:33
Сердечний
Моїх поезій чуйний режисер,
вишневих сакур садівник жаданий.
Я завагітніла від тебе і тепер
ношу під серцем сонце полум'яне.

Дві лінії на смужечці надій —
тест позитивний... гормональні зміни...
Перлини щастя на веселці вій,

Борис Костиря
2025.04.13 21:53
* * *
Минуле повернутися не може
Як цілісність, як цілий континент,
Та все-таки воно усіх тривожить,
Як вічність, переплавлена в момент.

Минуле повертається в частинах
Чи в образах, гештальтах і листах.
Минуле проповзе крізь павутину

Євген Федчук
2025.04.13 13:55
Помста
Спеленатий арканами він їхав на коні
Між двох монголів, що кінці тримали
І холодно на нього позирали.
А в нього думи в голові сумні.
Бо ж розумів, що смерть його чека.
Тохта слова на вітер не кидає.
Та ніякого розпачу немає,
Хай смерть йому і буде

Світлана Пирогова
2025.04.13 09:36
Чарівниця сіроока (пісня)
Слова для пісні від імені чоловіка)

З блиском котиків вербових сірі очі.
Зупинився, ніби дивиться весна.
А на вулиці струмки дзвенять співочі,
В серці ніжно виграє легка струна.

Приспів

С М
2025.04.13 08:50
Мерседес Бенц (Janis Joplin)
пісня, яка є важливою у соціально-політичному тоні

а слова такі:


О Боже, придбай мені Мерседес Бенц
Всі друзі на поршах, а в мене регрес
Заробляй, всі кажуть, немає чудес

Леся Горова
2025.04.13 08:01
Вербне
Цвіти, вербО! Пручайся, кожна брунько!
Тягни до сонця листя і квітки!
Весняним святом відзивайся лунко:
Ось Він іде під пальмові гілки!

"Осанна!"- з уст дитячих похвалою,
А з кліток вилітають голуби,
Бо Отчий храм, забруднений хулою,

Віктор Кучерук
2025.04.13 05:24
* * *
Знову настрій у мене чудовий,
Знову щастям зогрітий сповна, –
Від твоєї палкої любові,
В серці квітне жадана весна.
Знов душа, мов настроєна арфа,
Ожила та чарівно бринить, –
Я дивлюся упевнено в завтра
І тобою милуюсь щомить…

Микола Бояров
2025.04.12 21:40
Коли це було
У двадцять я тішився Словом Святим,
Почитував бунінські твори між тим.
Мене й захопила панянка таврійська,
Сержанта тоді ще славетного війська –
Цікавили ж більше любов та інтим.

Життя освятилося смислом новим,
Коли пощастило побачити зблизька,

Борис Костиря
2025.04.12 21:33
Зміни
Настільки все перевернулося!
Я не можу впізнати
навколишню реальність.
Чорне стало білим,
а біле - чорним.
Матерія вислизає
із-під ніг. Я не можу
вхопити за хвіст

Тетяна Левицька
2025.04.12 14:12
В зоні недосяжності
Заховали від світу сумнівні стосунки.
Гра на нервах не може будити в мені
поетичних мелодій чудні візерунки.
Суперечки закоханих — зливи грибні.
Четвертуєш мовчанням, караєш за вірність?
Гільйотина і то краще... раз, і нема!
Чи хіба гонорова, надмір

Артур Сіренко
2025.04.12 13:11
Сумний гідальго
Я прийшов до брами,
А там самотній гідальго –
На Дон Кіхота зовсім не схожий,
Ані трошечки, ані на цяпочку,
Без коня й кіраси, але бородатий
І сивий як лунь навесні,
І старий як світ варварів,
Ключі мідні причепив до поясу:

Іван Потьомкін
2025.04.12 12:23
***
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Софія Кримовська
2025.04.12 11:00
***
Перса давно загубили звабу,
Тіло набуло вторинної цноти.
Ти у душі ще далеко не баба,
але ж лопата, город, субота...

Козак Дума
2025.04.12 10:17
Сутінки спогадів
Світоч – додолу, треба додому,
мати до хати гукає.
Серця судоми, вечір навколо
маревом долу стікає.

Піниться море, бризки угору,
хвилі до берега линуть.
Звірі – у нори, спати упору,

Віктор Кучерук
2025.04.12 05:55
* * *
То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.

Ярослав Чорногуз
2025.04.11 23:07
Шлях до раю
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Андрій Содомора (1946) / Вірші

 Горацій. Ода (I.22, до Аристія Фуска)
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Оксана Лозова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-14 17:10:10
Переглядів сторінки твору 7584
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.490 / 5.75  (4.644 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.295 / 5.5  (4.624 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.668
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2011.03.26 22:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-14 17:15:33 ]
Шановні колеги, представляю на сторінках Майстерень прекрасного українського перекладача і письменника Андрія Содомору. Який володіє - на прикладі перекладу Горація. Оди (I.22, до Аристія Фуска) - і неабиякою майстерністю точної реставрації українською мовою одних із найскладніших строф - сапфічних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-14 17:20:46 ]
Горацій. Ода (I.22, до Аристія Фуска)             Дослівник (від Андрія Содомори)

Integer uitae scelerisque purus                     Цілісний життям, вільний од злочину
non eget Mauris iaculis neque arcu               не потребує ні маврських списів, ні лука,
nec uenenatis grauida sagittis,                     ні обтяженого отруйними стрілами,
           Fusce, pharetra,                                  Фуску, сагайдака,

siue per Syrtis iter aestuosas                     чи верстатиме шлях через жагучі Сирти,
siue facturus per inhospitalem                    чи через негостинний
Caucasum uel quae loca fabulosus               Кавказ, чи через місця, які казковий
          lambit Hydaspes.                                 омиває Гідасп

Namque me silua lupus in Sabina,                 Бо й од мене у сабінському лісі вовк, -
dum meam canto Lalagen et ultra                 коли я співав про свою Лалагу й поза
terminum curis uagor expeditis,                     межу, вільний від турбот, заблукав, -
          fugit inermem,                                         утік, беззбройного,

quale portentum neque militaris                     а такого чудиська ні войовнича
Daunias latis alit aesculetis                           Давнія не годує у дубових лісах,
nec Iubae tellus generat, leonum                     ані земля Юби не народжує, левів
          arida nutrix.                                         спрагла годувальниця.

Pone me pigris ubi nulla campis                     Зашли мене туди, де на німих полях жодне
arbor aestiua recreatur aura,                        дерево не оживляється літнім подувом,
quod latus mundi nebulae malusque               на той бік світу, який хмари і зловісний
           Iuppiter urget;                                      Юпітер пригнічує,

pone sub curru nimium propinqui                     зашли під колісницю надто близького
solis, in terra domibus negata;                     сонця, на землю, що відмовила в оселях, -
dulce ridentem Lalagen amabo,                     любитиму Лалагу, яка солодко сміється,
          dulce loquentem.                                     солодко промовляє.

Для цікавих - сторінка англомовних перекладів
http://www.merriampark.com/horcarm122.htm


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-14 17:26:15 ]
Можливо, деякі невеличкі вдосконалення, які стосуються суто краси рядка, можна пану Андрію Содоморі запропонувати, але ж у порівнянні із перекладами І.Франка, М.Зерова, та й інших, хто брався за цю оду, він безперечно (на мою скромну думку) кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-14 17:38:50 ]
ДО АРІСТІЯ ФУСКА* І, 22
У перекладі М.Зерова

Той, чиє життя непорочне й чесне,
Ні списа злих маврів, ні пружних луків,
Ні сайдака, повного стріл отруйних,
            Не потребує,

Чи лежатиме його путь в палючих
Пісках Сіртів, чи в глушині Кавказу,
Чи по тих місцях, що Гідаси** прекрасний
            Зрошує щедро.

Так, коли блукав я в Сабінськім лісі
І складав свою для Лалаги пісню,-
З хащ від мене втік, хоч я був беззбройний,
            Вовк найлютіший.

Звірище таке не ростила зроду
Ні Апулія у гаях дубових,
Ні пустиня та, що всіх левів живить
            Груддю сухою.

Кинь мене в той край, де весни немає
І поля у кригу закуті вічно,- [460]
В ту країну, де Юпітер туманом
            Небо вкриває.

Кинь мене туди, де біг сонця близький
Жаром променя обезлюдив землю,-
Буду й там любить я Лалаги голос.
            Ніжну усмішку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-14 17:55:56 ]
А ось переклад І.Франка

Хто серцем щирий, чистий від провини,
Не треба тому маврських стріл, ні лука,
Ні сайдака, Аристіє, що в йому
            Стріли затруті.

Чи йти він хоче по палючих Сиртах,
Чи по Кавказу негостинних дебрях,
Чи по країнах, що Гідасп казочний
           Їх обливає.

Та ж і від мене у сабінськім лісі,
Коли-м співав безжурний про Лелягу
І заблукавсь за межу без оружжя,
            Геть втік вовчище.

Звірюка вам, якої ні воєнна
Не має Давнія в густих дібровах,
Ні Юби спраглий край, що то плекає
            Льви ненажерні.

Постав мене в пустім степу, де вітер
Літній й одної не колише гілки,
Чи в край глухий, сльотою злою битий,
            Мглами повитий.

Постав під возом сонця дуже близько,
В країні, де вже людям жить не можна,
Ляляги не забуду сміх солодкий,
            Милії речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 21:55:34 ]
Так! (і на мою скромну думку) Андрій Содомора кращий!