ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.21 00:44
Немає більше й сліду від бравади,
З якою в душу стукала весна.
Я п'ю ґлінтвейн, що пахне листопадом,
Дивлюсь на осінь зі свого вікна.

Самотня осінь - спогадів створіння,
Надії цукор, а на рану - сіль.
Я п'ю гіркий ґлінтвейн, напій осінній,

Володимир Ляшкевич
2024.06.20 22:09
Тебе накриє у найважчу мить
тієї пісні давньої торкання,
і всутеніле серце звеселить
її давно забуте привітання.

Посеред полум’я і самоти,
на вістрі пострілу, снаги й знемоги,
тобі відкриється, що здатен ти

Іван Потьомкін
2024.06.20 21:20
Щоб ускочить у прірву, не потрібен трамплін. *Як королі голі, то й лакеї здіймають лівреї. *Людина, як слимак, йде до себе кружним шляхом. *Великі лунатики не потребують Місяця. *Чимало хто жив не власним життям, прагнучи уникнути чужої смерті. *Не

Євген Федчук
2024.06.20 16:31
Сидять діди на колоді. Сидять, розмовляють.
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча

Самослав Желіба
2024.06.20 12:10
Тут були жарти,
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.

Ольга Олеандра
2024.06.20 10:37
Скажи, ти як? Я дуже хочу знати.
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.
Ранковим променем ти можеш обізватись
чи шепотом дощу.
Я вчусь
побаченням крізь видиму роздільність.
Пишу тобі повітряні листи.
Так хочу вірити, що це не безнадійно…

Володимир Каразуб
2024.06.20 09:21
Так звучить правда: поскрипом шафи до якої підійшла жінка.
Так звучить місто.
«Хіба не дивно, — казала вона розповідаючи про пожежу, —
Я почула голоси людей через вікно.
Вони кричали, аби я виходила, бо в домі щось загорілося».
«Виходь, Анно, пожежа

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
Уже запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ПIСЛЯМОВА




Найвища оцінка Володимир Ляшкевич 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-07-14 18:50:15
Переглядів сторінки твору 11980
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.706 / 5.44  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.744 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лущевська (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-15 04:36:13 ]
Дуже приємна рима! Прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-15 09:19:59 ]
Дякую за відгук, Оксаночко.
Видихнулося одним подихом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2006-07-15 19:15:59 ]
Народилась думка,переросла у вірш, а вірш,як
сторонній порадник переконав саму себе.
Вірш - наче приторкання
До глибини душі...
...Шкода -чуже кохання,
Шкода , що ми - чужі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-15 23:33:44 ]
Вячеславе, я не дуже зрозуміла, що то означає "переконав саму себе."
Тобто, чому в жіночому роді?
Аде дякую за відгук. Завжди шкода, коли щось близьке проходить повз тебе, але ж є на те інтернет, щоб зупинити мить.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2006-07-16 15:17:10 ]
Мав на увазі - переконав автора в правильності
задуманого та остаточного рішення.Цікаво,
що написано про фінал,але почуття песимізму
не виникає.Незважаючи на останні два рядки -
хочеться продовження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-16 16:04:03 ]
Я не замислювалася досі над тим, але тепер розумію, що Ви праві. Дійсно, як це й буває іноді, сам вірш переконав мене в необхідності саме такого фіналу. Тепер дивуюсь, як Ви це відчули. :)
А песимізму дійсно нема, бо все, що не трапляється - трапляється лише на краще. Дякую, Вячеславе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-20 21:43:05 ]
А Ваші вірші дійсно досить таки майстерні. Днедавньо перечитував, файно складено, бачу писалися з душою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-20 21:44:56 ]
Не звертайте увагу на мої помилки, досить притомився.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2006-07-22 17:20:44 ]
Приїхав і зразу.То був не я-ще якась добра душа.
Маю лише два дні,потім знову - робота.Цими днями
розмірковував над темю жертовності в жіночій
поезії.Від Цвєтаєвої і до тапер - муки нерозді
леного кохання переважають,чи враження хибне ?
Радий,що запам"ятали мне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-22 19:16:31 ]
Тема цікава. Думаю, жертовність присутня жінкам не тільки в поезії, на те вони й жінки. Але мені також видається, що справжня поезія дещо більше такого поняття, як "жіноча". І ій властиво ще багато чого... Та крім того і чоловіки грішать жертовністю в поезії про кохання. Ще й як!
Я подумала, що краще перенести всі розмови в листи. До речі, я люблю листуватися.
Моя адреса:
virovec1@mail.ru


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2006-11-21 19:34:38 ]
...як завжди в кайф!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 17:34:33 ]
Чудова ніжна лірика. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 22:29:40 ]
Дякую і Вам, Ганно, і Вам, Юрасю.
Ніжним, правда, я би цей вірш не назвала, скоріше - нервовим та болючим. Принаймні так воно писалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 18:57:35 ]
Клас! Чому, коли болить, то все яскраво виходить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 23:06:18 ]
Та отож... :)) Дякувати Богові, цей постійний біль життя нам забезпечує, так що вірші будуть. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-02 23:14:36 ]
Привіт Ларисо! Як ваш Дім і Сад?
А ще, адресу загубив вашої сторінки з картинами, може нагадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 23:51:35 ]
А нащо ж Вам тепер той сайт? Ви ж диск маєте. Чи згубився? То доведеться мені колись привезти ще раз. :))
А будиночок непоганий виходить. Я чекаю, коли фронтони добудують і накриють хоча би чимось — я тоді сфотографую і надішлю, похизуюсь трішки. :))
Я сама тепер не можу знайти сайт Інґвара. Та й не впевнена, що там моя сторінка лишилась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 23:52:15 ]
Ой, осінь на сайті! Я тільки помітила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-03 00:13:02 ]
О! Точно, я все згадав, Ларисо! Пошукаю! І на нашу галерею!
Як вам наша осінь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-03 09:45:21 ]
Володю, осінь Ваша (і наша, Самвидавівська, спільна :)) настільки файна, що я просто відчуваю себе щасливою. Я мріяла колись про саме такий сайт.