ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Свіча мого існування




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-01 08:27:34
Переглядів сторінки твору 6319
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.203 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 08:54:23 ]
Витяжка з душі... Гарно, Олесенько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:01:15 ]
Дуже влучні слова, Патарочко. Звучить як друга назва вірша. Дякую, що завітали. Радісного дня Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 09:19:27 ]
Вам теж тим самим кінцем по тому самому місці! :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:22:48 ]
Ой, Патарочко! Поки шукала "той кінець", а потім ще й "те саме місце" - мало пара з вух не пішла від перегрівання :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 09:30:07 ]
"...відкапує воском земна диво-мить..." Дуже гарний вірш, Олесю!... Дякую вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:41:33 ]
Дякую й Вам, Михайле, що заглядаєте до мене :)) Завжди рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 11:26:20 ]
Божественно )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:28:50 ]
Зворушливо мовчу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:21:31 ]
Шкода, що не можу покласти вищої оцінки, бо вартий цей Твій твір, дуже вартий. Сказати "гарно" - нічого не сказати. Вірш западає глибоко в душу. Дякую.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:28:00 ]
Щиро Тобі дякую, Лесенько, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар Вальчишин (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:29:37 ]
Прекрасна молитва!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:54:13 ]
Вітаю, Олесю, зі ще одним шедевром. За кожен ваш вірш ми всі вас так хвалимо, так хвалимо (бо справді є за що). Трохи боюсь, чи це вас не зіпсує (похвала, увага, слава). Але не можу не хвалити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:30:22 ]
Дякую, Назаре! Рада, що Ви завітали. І співвідчули :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:40:35 ]
Пане Мироне, дорогий мій! Прочитавши Ваш коментар не могла одразу і відповісти - так багато хотілося сказати (не кажу вже, що робилося в душі...) Постараюся коротко.
1) В першу чергу - щиро дякую! (хоча цим не можна виразити всієї глибини моєї вдячності).
2) Від похвал я одразу ніяковію і червонію (добре ще, що не червоніє екран:)
3) А тепер серйозно. Я часто чую слова "Олесю, ти надто правильна!" А мені правильності часто і не вистачає. Тому дуже надіюся (навіть впевнена!), що я не зіпсуюся.
4) в реальному житті майже ні з ким не можу розмовляти про поезію (окрім свого Чоловіка, який дозволяє не більше 10 хвилин на добу:) Тому Ви розумієте, ЩО значить мені ваша (з малої букви - бо я маю на увазі усіх своїх дописувачів) підтримка...
p.s. Похвала мене навіть лякає - боюсь, щоб вас не розчарувати... Постараюся бути достойною її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:26:27 ]
Прикро, що не мала можливості одразу відповісти на Ваші відгуки, друзі мої! Скажу тільки одне - Ви мене зворушили до сліз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 21:20:43 ]
Не треба сліз, а переживати (боятися) не зашкодить.А моя кохана ,інколи, і 5 хвилин не читає "мене" , але зато вона мій перший критик...Вона вихователем працює .. . а мене вчить , Сливчук і у Вас вчиться ,Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 21:33:36 ]
Рада бачити Вас, пане Богдане. Щодо сліз - гадаю, Ви знаєте нас, жінок. Тим паче - якщо це сльози радості... Іноді почуття просто не вміщаються у грудях... Та це вже тема нових образів:)
Щодо Коханого, то віддаю йому належне - саме завдяки йому я тут. Саме Він наполягав дуже довгий час, щоб я свої твори показала ще комусь.
Дякую за відгук. Бажаю Вам творчого задоволення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-18 00:48:52 ]
П.Олесі.
Вперше вирішила сказати свої враження від Вашої поезії. Це стосується усих вішів, бо перечитала їх всі.

Делікатна, витончено-вишукана поезія.

Перед очима виникає картина:
Червень, перед Купайлом.
Широкий луг, буяння трав.
Рано-вранці, тільки-но зійшло сонце.
Тиша, ніде ні шелесне. Між стеблинами трави натягнута срібна павутинка, на ній - краплини роси.
Перші промені сонця заплутались у павутинці, і росини заблистіли діамантами...

Ваша поезія мені нагадує оті діаманти.

Я захоплена Вашими віршами.
Вважайте це думкою "неупередженої незнайомої людини".

Воістину, фізик і лірик - в одній особі.
Браво!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 01:06:58 ]
Пані Оксано, я вражена і розчулена! Те, що Ви залишили відгук на сторінці саме цього вірша, означає, що Ви дуже правильно мене розумієте. Пані Оксано, небеса посилають нам людей, слова чи просто миттєві відчуття, які вказують на роздоріжжях, якою дорогою іти. Моєю вдячністю Вам за таку підтримку можуть бути тільки нові вірші, які, дуже надіюся, не обманять Вашої довіри!