ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Свіча мого існування




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-01 08:27:34
Переглядів сторінки твору 6193
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.203 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 08:54:23 ]
Витяжка з душі... Гарно, Олесенько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:01:15 ]
Дуже влучні слова, Патарочко. Звучить як друга назва вірша. Дякую, що завітали. Радісного дня Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 09:19:27 ]
Вам теж тим самим кінцем по тому самому місці! :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:22:48 ]
Ой, Патарочко! Поки шукала "той кінець", а потім ще й "те саме місце" - мало пара з вух не пішла від перегрівання :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 09:30:07 ]
"...відкапує воском земна диво-мить..." Дуже гарний вірш, Олесю!... Дякую вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:41:33 ]
Дякую й Вам, Михайле, що заглядаєте до мене :)) Завжди рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 11:26:20 ]
Божественно )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:28:50 ]
Зворушливо мовчу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:21:31 ]
Шкода, що не можу покласти вищої оцінки, бо вартий цей Твій твір, дуже вартий. Сказати "гарно" - нічого не сказати. Вірш западає глибоко в душу. Дякую.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:28:00 ]
Щиро Тобі дякую, Лесенько, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар Вальчишин (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:29:37 ]
Прекрасна молитва!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:54:13 ]
Вітаю, Олесю, зі ще одним шедевром. За кожен ваш вірш ми всі вас так хвалимо, так хвалимо (бо справді є за що). Трохи боюсь, чи це вас не зіпсує (похвала, увага, слава). Але не можу не хвалити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:30:22 ]
Дякую, Назаре! Рада, що Ви завітали. І співвідчули :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:40:35 ]
Пане Мироне, дорогий мій! Прочитавши Ваш коментар не могла одразу і відповісти - так багато хотілося сказати (не кажу вже, що робилося в душі...) Постараюся коротко.
1) В першу чергу - щиро дякую! (хоча цим не можна виразити всієї глибини моєї вдячності).
2) Від похвал я одразу ніяковію і червонію (добре ще, що не червоніє екран:)
3) А тепер серйозно. Я часто чую слова "Олесю, ти надто правильна!" А мені правильності часто і не вистачає. Тому дуже надіюся (навіть впевнена!), що я не зіпсуюся.
4) в реальному житті майже ні з ким не можу розмовляти про поезію (окрім свого Чоловіка, який дозволяє не більше 10 хвилин на добу:) Тому Ви розумієте, ЩО значить мені ваша (з малої букви - бо я маю на увазі усіх своїх дописувачів) підтримка...
p.s. Похвала мене навіть лякає - боюсь, щоб вас не розчарувати... Постараюся бути достойною її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:26:27 ]
Прикро, що не мала можливості одразу відповісти на Ваші відгуки, друзі мої! Скажу тільки одне - Ви мене зворушили до сліз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 21:20:43 ]
Не треба сліз, а переживати (боятися) не зашкодить.А моя кохана ,інколи, і 5 хвилин не читає "мене" , але зато вона мій перший критик...Вона вихователем працює .. . а мене вчить , Сливчук і у Вас вчиться ,Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 21:33:36 ]
Рада бачити Вас, пане Богдане. Щодо сліз - гадаю, Ви знаєте нас, жінок. Тим паче - якщо це сльози радості... Іноді почуття просто не вміщаються у грудях... Та це вже тема нових образів:)
Щодо Коханого, то віддаю йому належне - саме завдяки йому я тут. Саме Він наполягав дуже довгий час, щоб я свої твори показала ще комусь.
Дякую за відгук. Бажаю Вам творчого задоволення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-18 00:48:52 ]
П.Олесі.
Вперше вирішила сказати свої враження від Вашої поезії. Це стосується усих вішів, бо перечитала їх всі.

Делікатна, витончено-вишукана поезія.

Перед очима виникає картина:
Червень, перед Купайлом.
Широкий луг, буяння трав.
Рано-вранці, тільки-но зійшло сонце.
Тиша, ніде ні шелесне. Між стеблинами трави натягнута срібна павутинка, на ній - краплини роси.
Перші промені сонця заплутались у павутинці, і росини заблистіли діамантами...

Ваша поезія мені нагадує оті діаманти.

Я захоплена Вашими віршами.
Вважайте це думкою "неупередженої незнайомої людини".

Воістину, фізик і лірик - в одній особі.
Браво!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 01:06:58 ]
Пані Оксано, я вражена і розчулена! Те, що Ви залишили відгук на сторінці саме цього вірша, означає, що Ви дуже правильно мене розумієте. Пані Оксано, небеса посилають нам людей, слова чи просто миттєві відчуття, які вказують на роздоріжжях, якою дорогою іти. Моєю вдячністю Вам за таку підтримку можуть бути тільки нові вірші, які, дуже надіюся, не обманять Вашої довіри!