ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Свіча мого існування
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-01 08:27:34
Переглядів сторінки твору 6236
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.203 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 08:54:23 ]
Витяжка з душі... Гарно, Олесенько.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:01:15 ]
Дуже влучні слова, Патарочко. Звучить як друга назва вірша. Дякую, що завітали. Радісного дня Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 09:19:27 ]
Вам теж тим самим кінцем по тому самому місці! :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:22:48 ]
Ой, Патарочко! Поки шукала "той кінець", а потім ще й "те саме місце" - мало пара з вух не пішла від перегрівання :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 09:30:07 ]
"...відкапує воском земна диво-мить..." Дуже гарний вірш, Олесю!... Дякую вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 09:41:33 ]
Дякую й Вам, Михайле, що заглядаєте до мене :)) Завжди рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 11:26:20 ]
Божественно )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:28:50 ]
Зворушливо мовчу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:21:31 ]
Шкода, що не можу покласти вищої оцінки, бо вартий цей Твій твір, дуже вартий. Сказати "гарно" - нічого не сказати. Вірш западає глибоко в душу. Дякую.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:28:00 ]
Щиро Тобі дякую, Лесенько, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назар Вальчишин (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:29:37 ]
Прекрасна молитва!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 12:54:13 ]
Вітаю, Олесю, зі ще одним шедевром. За кожен ваш вірш ми всі вас так хвалимо, так хвалимо (бо справді є за що). Трохи боюсь, чи це вас не зіпсує (похвала, увага, слава). Але не можу не хвалити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:30:22 ]
Дякую, Назаре! Рада, що Ви завітали. І співвідчули :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:40:35 ]
Пане Мироне, дорогий мій! Прочитавши Ваш коментар не могла одразу і відповісти - так багато хотілося сказати (не кажу вже, що робилося в душі...) Постараюся коротко.
1) В першу чергу - щиро дякую! (хоча цим не можна виразити всієї глибини моєї вдячності).
2) Від похвал я одразу ніяковію і червонію (добре ще, що не червоніє екран:)
3) А тепер серйозно. Я часто чую слова "Олесю, ти надто правильна!" А мені правильності часто і не вистачає. Тому дуже надіюся (навіть впевнена!), що я не зіпсуюся.
4) в реальному житті майже ні з ким не можу розмовляти про поезію (окрім свого Чоловіка, який дозволяє не більше 10 хвилин на добу:) Тому Ви розумієте, ЩО значить мені ваша (з малої букви - бо я маю на увазі усіх своїх дописувачів) підтримка...
p.s. Похвала мене навіть лякає - боюсь, щоб вас не розчарувати... Постараюся бути достойною її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 20:26:27 ]
Прикро, що не мала можливості одразу відповісти на Ваші відгуки, друзі мої! Скажу тільки одне - Ви мене зворушили до сліз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 21:20:43 ]
Не треба сліз, а переживати (боятися) не зашкодить.А моя кохана ,інколи, і 5 хвилин не читає "мене" , але зато вона мій перший критик...Вона вихователем працює .. . а мене вчить , Сливчук і у Вас вчиться ,Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 21:33:36 ]
Рада бачити Вас, пане Богдане. Щодо сліз - гадаю, Ви знаєте нас, жінок. Тим паче - якщо це сльози радості... Іноді почуття просто не вміщаються у грудях... Та це вже тема нових образів:)
Щодо Коханого, то віддаю йому належне - саме завдяки йому я тут. Саме Він наполягав дуже довгий час, щоб я свої твори показала ще комусь.
Дякую за відгук. Бажаю Вам творчого задоволення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-18 00:48:52 ]
П.Олесі.
Вперше вирішила сказати свої враження від Вашої поезії. Це стосується усих вішів, бо перечитала їх всі.

Делікатна, витончено-вишукана поезія.

Перед очима виникає картина:
Червень, перед Купайлом.
Широкий луг, буяння трав.
Рано-вранці, тільки-но зійшло сонце.
Тиша, ніде ні шелесне. Між стеблинами трави натягнута срібна павутинка, на ній - краплини роси.
Перші промені сонця заплутались у павутинці, і росини заблистіли діамантами...

Ваша поезія мені нагадує оті діаманти.

Я захоплена Вашими віршами.
Вважайте це думкою "неупередженої незнайомої людини".

Воістину, фізик і лірик - в одній особі.
Браво!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 01:06:58 ]
Пані Оксано, я вражена і розчулена! Те, що Ви залишили відгук на сторінці саме цього вірша, означає, що Ви дуже правильно мене розумієте. Пані Оксано, небеса посилають нам людей, слова чи просто миттєві відчуття, які вказують на роздоріжжях, якою дорогою іти. Моєю вдячністю Вам за таку підтримку можуть бути тільки нові вірші, які, дуже надіюся, не обманять Вашої довіри!