ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 Осінньо-вітрове :(
Уламками душ і розбитих сердець
Складає мозаїку осінь.
Холодно-колючим став друг вітерець.
Навіщо ж він грів її досі?
Навіщо усміхненим дивом було
Єднання таке невагоме.
Зжовтіло його багрянисте тепло
А усміх змінився на втому.

Ой, вітроньку-вітре, закручений чуб,
Душею загублений в часі,
Якби ти на хвилечку осінь відчув,
То ви закружляли б у вальсі...

2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-30 08:41:08
Переглядів сторінки твору 4160
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.940 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 08:51:43 ]
А тут сумом віє... Осінь... Мінливий настрій.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 09:00:13 ]
Метаморфози осені, Лесю. Сонячного Тобі настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 10:04:50 ]
Осінь - синонім смутку, а також щедрості. Ви, Олесю, так щедро творите восени. Бажаю Вам, щоб інші пори року теж були такими щедрими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 10:09:21 ]
Ох, Лесю, який то мені близький образ Осені і Вітру, їхнього кохання, вальсу, розлуки...Колись опублікую.Вітаю!Удачі!Розумничка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 11:17:20 ]
Я відразу і не зауважила, що є продовження! І таке розкішне. Але, знову ж таки, втручаюсь у творчий світ автора, Олесю. "Ой, вітроньку-вітре, закручений чуб", здається тут кличний відмінок: "закручений чубе"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 12:17:53 ]
Знову ж моє - Дякую, Юлечко. Щодо чуба :) В мене на гадці той чуб був як опис (взятий із особистого життя:)) - "в тебе закручений чуб", а не як звертання. Чи можна прочитати цей рядок в такому розумінні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 12:14:14 ]
Щиро дякую моїм дописувачам, які дарують такі надихаючі слова! Радості, тепла і добра вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 12:19:00 ]
Гарний задум і чудові образи!
Дуже сподобались перші два рядки!
Але!
Перечитував кілька разів, бо не зрозуміло:
"Зжовтіло його багрянисте тепло
А усміх змінився на втому" -
1.Чому тепло вітру асоціюється з багряним?
2.Якщо вітер втомився, то чому ж він холодно-колючий?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 12:25:46 ]
Дуже рада Вам, пане Олександре !) Дякую за відгук.
Маю невеличку слабкість - люблю пояснювати свої образи :))
1. Тепло у мене асоціюється з гарячими кольорами (а тим паче любовне тепло), от тому і багрянисте...
2. Вітер втомився від стосунків з осінню (наприклад, мужчина вже втомився від звязку із жінкою), от тому усміх, яким він її зустрічав, тепер змінився на втому від цих зустрічей.
Боюсь, чи не пояснила я ще складніше? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-30 13:00:52 ]
Олесю!
Я зрозумів, але залишається неоднозначність:
З багряним кольором зазвичай асоціюється осінь, а не вітер. Цей стереотип заважає відразу правильно зрозуміти Ваш задум.
Зрозуміло, що вітер втомився,
Але, якщо він втомився - значить: стих,
а тихий вітерець вже не може бути холодно-колючим. Він скоріш - байдуже-ніякий.
(У чоловіків зовсім інша логіка:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-30 17:10:27 ]
Пане Олександре, ЦІЛКОМ з Вами згідна: у чоловіків зовсім інша логіка! І я в цьому переконуюся мало не щоденно :)) Щодо кольору вітру ще можу з Вами погодитися, а от щодо його поведінки, вибачте, ні. Перейдемо до людських образів. Між Ч. і Ж. був звязок (осінньо-вітрове:)), потім він набрид Ч., але ним ще марить Ж. То ж як після цього дивиться Ч. - холодно і колючо, адже він хоче пошвидше бути вільним. Така моя жіноча логіка:)))
Правда, можуть бути різні характери у Ч. і може ж бути по-всякому:))
Щиро дякую Вам за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 17:29:11 ]
Олесю, зе бест. Зараз на ПМ стільки осені у віршах, що можна готувати збірочку до друку. Ваш вірш я б узяв неодмінно. Це - калейдоскоп, такий мінливий і найголовніше, теплий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 08:24:24 ]
Дякую, Миколо, що відчули тепло від моїх рядків:)