ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,

Володимир Каразуб
2024.11.13 13:23
Літак пролітає немов би минає вічність.
Фасади домів розвернули на північ дахи.
Ти, здається, смієшся без посмішки на обличчі,
І торкаєшся без руки.

І зникає блакить відкриваючи безвість мови,
І виманюють зорі розширити власне вікно.
Там — осяяні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Василина Верховинка. Твой подарок в начале весны

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Василина Верховинка. Твій дарунок напровесні.


Найвища оцінка Василина Іванина 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-09-24 12:57:39
Переглядів сторінки твору 8398
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.088 / 5.38  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 3.960 / 5.25  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.617
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-24 12:58:13 ]
Василина Верховинка. Твій дарунок напровесні.

... Ти не забув? Отам, біля костьолу,
де голуби окреслювали кола,
де захід палахтів огнем заграв,
хапкий мороз аж зашпорами брав,
над Бугом, на засніжених вітрах,
душа ячала, квилила, мов птах, –
там ніжні котики
гірких вербових віт
мені осяяли промерзлий світ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 19:14:29 ]
Ну
не можу підібрати слів
навіть не вчитуюся – сам факт мене не те що просто зворушив – ні, не маю зовсім слів
ОК, Ти ж витратив свій час!!! свої почуття!!!
ДЯКУЮ
ні, треба відійти, переключитися

зараз подзвоню саші і скажу, що мої твори перекладено іншими мовами :)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 20:04:46 ]
Ось, звичайно, подобається переклад, якось і справді відчула тепло (мабуть, твоє) – але одаліска щось занадто пишно, ні? :)) не можна її викинути?
слухай, а в росіян нема слова "котики"?
ОК, а ти звідки так знаєш російську?
дякую, дорогий, я дуже рада, правда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 11:07:15 ]
Василино, твоє слово чи півслова - і в межах моїх можливостей.
"Котики" можна було б, але не всі зрозуміють. Так як в нас котики не звучать.
А російську я знаю в межах шкільного курсу. Але це нічого не значить. Ацтекські письмена розшифрував один росіянин, який ніколи в Мексіці не був і оригіналів не бачив в житті. Не "сочти за нескромность". Російська мова для українців не складна, більш складним є втаїти український підтекст, в смислі, що російська мова не є рідною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 10:29:30 ]
Ага Комаров так ти рАмАнтик?
Все вижу уже презрительный взгляд и пренебрежительний изгиб губ... Ты в школе девочек за косички не дергал?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:55:09 ]
Пані Юліє, ви не любите романтиків? :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:02:21 ]
Сашко, а про мачо чув, ні? :))Юлю, скажіть йому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:49:12 ]
Олександре я тільки їх і люблю,
Василинко він про мачо чув...
Олександре і Василинко ну не "викайте" мені будласка і я вам не буду
Цілую ніжно обох
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:50:43 ]
А взагалі я всіх люблю, бо я
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 10:36:39 ]
Ти чого Юля? В школі я горобців з рогатки на льоту. А дівчатка в школі були такі, що перед ними леді Вінтер просто бідна Констанція.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 14:43:36 ]
Гарний переклад.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 22:12:21 ]
Дякую щиро, Олександро!!!
Думаю, автор перекладу теж приєднується :)))
насправді, Ваш відгук дуже цінний для мене


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-06 22:18:15 ]
І Вам щиро дякую за задоволення від прочитання Ваших творів.=) І автору перекладу також вдячність.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:02:18 ]
Непогане враження справляє цей переклад :)Гадаю, що авторка дуже тішиться :))
Правда, шановний Олександре, варто б замінити "пори лиц" – це щось незрозуміле.
:))а "кликать" – кричати чи кликати?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-05 10:46:28 ]
Цілком слушні зауваження. З "поры лиц" зрозуміло. Тільки виходить занадто суворо, наче не жінка промовляє, а чоловік. Олександре, може підскажете, Василина гадаю була б не проти зовсім.
І з "кликать" не все гладко. Я не так перекладав, але це не сподобалось Василині зовсім, її повне право.
"Кликают" гуси, дикі гуси, Ви певно добре чули їх "кликанья" в ключах і не раз. Але "птах" і "гуси" не дуже. Птах - більш до жайворонка, перепілки чи навіть удода. До гуси більш - птица. Але "кликанье" гусей, з величезним натягом - журавлів цілком відповідає контексту по своїй журливості. Підскажіть хто, може Чорнявка обізветься. Чорнявка володіє обома мовами (певно не тільки двома) вільно як граф де Ля Фер двома руками рапірою.
А я поки ще один вірш Василини перекладу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 21:39:58 ]
Та не підкаже він, знаю:))дуже зайнятий – це раз, рос. мову не знає – два (справді не розмовляє по-російськи, тільки читає, інколи із словником :)). три – це із сторони легко критикувати...
і я не вмію :(
про чужі переклади інколи можу щось сказати, а тут – наче мову відібрало :))
тішуся одним – усі мовчать, значить усім подобається :)))
ще один вірш? лечу на крилах самозахвату :)
лиш би не забути соломки підстелити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 21:41:31 ]
... а не вгадаю, який :)))
ОК, ти дивовижна людина
ДЯКУЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:36:38 ]
...а Любу навіть не смію просити... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 00:10:34 ]
так,Василинко, ще раз почую щось на кшталт "не смію просити..." - абіжусь навсігда :)
А ти, любий мій Комаров, дуже перебільшуєш щодо мене :)
Краще скажіть, що значить "ячала"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 00:49:04 ]
От щось таке вийшло (напару зСанчиком) :)

Ты не забыл? Вон там, возле костела,
где голубиный хор срывался в соло,
где запад багровел огнем зарниц,
румянцем падая на нашу бледность лиц,
над Бугом, на заснеженных ветрах
душа, казалось, превращалась в прах,–
там вербы нежные,
которых горше нет,
согрели этот полумертвый свет…