ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Магадара Світозар (1983) / Вірші

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-18 02:20:07
Переглядів сторінки твору 11848
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.105 / 5.65  (4.972 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.182 / 5.75  (4.898 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 16:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 02:43:55 ]
лірично, щемко читається. перше враження: саме такою авторку я давно не чула... а сказати якою ж саме - зась :( усі емоції-образи ніби на дні осіннього ставка: і кричать до тебе твоїм же голосом, і зрозумілі геть усі, і живі, проглядають, поблискують крізь крижану воду, а руку запустиш (вловити!) - не витримаєш, забереш одразу,
і стоїш, дмухаєш на пальці.
холодно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 09:23:58 ]
"В дивнім польоті яблука падають серцем розбитим"...
найбільше вразили ці слова.
Вірш дуже цілісний і багатошаровий,
а чому змій паперовий у грудях? біль, який хтось смикає за ниточку, уражує? біль, який мусить бути озвученим? прагнення польоту виливається у поезію?
а, мабуть, усе не так:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 10:46:31 ]
Ніко, саме такою авторку я теж давно не чула. :)
Дякую, що ти є!

Василинко, це щось на зразок "випустити пар". :) Але, звісно, усе так, як прочитав кожен для себе сам.
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 10:48:57 ]
Дуже гарна поезія.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 12:51:38 ]
У саду, де є суд і осад, змій паперовий - не спокусник, а вірш. І цей вірш, як на мене, - значно більше, ніж спокуса, ніж яблуко... Це справді - вишита доля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 15:12:41 ]
Чудово, Магадаро, такий тугий жмут емоцій - видно, що ледве втримується в руці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 15:31:54 ]
Дорога Магадаро,
основа і справді чудова, у сенсі - задум, але мене тривожать і очевидні, досить серйозні проблеми.
Шановні колеги, які до мене вже висловилися, думаю теж вам про це написали.
Напишу і я, окремим мейлом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 19:44:12 ]
Спасибі всім, хто не лишився байдужим!
Любі мої дівчата, хто ж як не Ви зрозумієте жінку краще? Дякую, що ви є! :)

РМ, дякую за спроби розуміння, але Ви все вивернули під себе. :) З Вашим текстом у мене серйозні проблеми, бо я його не сприймаю цілісно. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 20:06:49 ]
Даро, здається, РМ більше не сприйняла оцінку Ніки, як це стає вже звичним останнім часом :) Шкода, що РМ не звертає уваги на дійсно серйозні проблеми, але, сподіваюсь, це мине, як і міжсезоння.

А вірш - справжній, і почуття - справжні, і слова ти знайшла справжні, не фальшиві. Дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 20:52:58 ]
Чого ж так, ЧЖ?
Ви б краще запитали, аніж таке говорити.

Та можливо саме у вас міжсезоння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 21:04:50 ]
Про що запитали, Володимире? А говорю - те, що бачу. Даруйте за відвертість. Щодо міжсезоння, воно для всіх, у цьому Ви праві. Сподіваюсь, ми його переможемо, а не воно нас.
ПС. Особливо дякую за коректність Вашої, Володю, відповіді. Зауважте, я сказала, що це мине, як міжсезоння. Але кожний бачить те, що хоче побачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 21:28:06 ]
А бачу я те, що у деяких авторів (теж R2)
http://maysterni.com/publication.php?id=38623
http://maysterni.com/user.php?id=2945
Ви не помічаєте ані збігів приголосних, ані римових "слабин", ані інших недоречностей. До чого б це?
Мені зрозумілі Ваші мотиви, Володю. Але, нмсд, вони скоріше шкодять, ніж приносять користь. Бо порушують баланс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 23:01:00 ]
Якщо виникають якісь питання щодо композицій на інших сторінках, то їх і логічно вирішувати на відповідних сторінках, а не кидати натяки. :(

На цій ж бо сторінці я зауважив ряд напружених, як на мене, місць, які можна було, щонайменше, спробувати дослідити. Натомість маємо дещо інше.

Успіхів! Так тримати і далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 23:09:41 ]
Як скажете: на відповідних, то на відповідних. І це не "пустопорожні натяки".І Ви це чудово розумієте. Сподіваюсь.

І Вам душевного спокою і усіляких ґараздів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 20:10:08 ]
:)
Рада тобі...
Та мине це міжсезоння... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 20:42:14 ]
Будь-ласка, СМ, тоді оголошу свої дуже скромні спроби розуміння - куди ж бо нам, чоловікам. :)

Як на мене, можна звернути увагу на те, що для вибраної вами глибоко ліричної композиції напевно найкраще було би подати перший рядок м'якше і, як всі інші перші рядки композиції, 15 складовим - бо так у вас ніби інша тривалість внутрішніх пауз, та й милозвучність не оптимальна?
"Ти мені – сад, ти мені – суд, ти мені – осад."
Напевно з огляду на милозвучність можна звернути увагу і на :
"схлипує стиха"
"(В д)ивні(м п)ольоті"
"серце(м р)озбитим"
"візьми мене міцно"
"тіло(м, м)узика"

Рядок "Тільки от чорним – більше ніколи, більше ніколи…" якось не типово для композиції завис без рими? Можливо з "долі"-"ніколи" було би трохи краще...
Та й римування "зрештою віршем"-"злизує тишу" теж ніби можна ближче до "віршу" - "тишу"?

І над закінченням - два останні рядки - можна було би ще над ними подумати, знову ж таки, суто як на мене, бо "злизує тишу" (будучи віршем) якось не зовсім ніби оптимально?

Та й "ліг на подушку, де ти дрімаєш" - можна сприйняти і ніби хтось дрімає не на ліжку-дивані,а повністю розмістившись на подушці, як кіт-муркіт, а біля нього ось і паперовий змій віршем приліг.

Власне це я мав на увазі.

Та якщо ви вже говорите про мій текст, про який я (у приватному листі до вас) відразу зауважив, що це лише думки на тему, то можу привести і його тут, додумавши до більш-менш цілісного стану.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:05:48 ]
РМ,
це вже було зайвим. Мені доводиться двічі товкти воду в ступі - даруйте. :(
Якщо технічно ще можна дещо прийняти, то от до змісту не чіпляйтеся, бо він не Ваш. Але те, що Ви запропонували я не можу осягнути в тому діапазоні, в якому звучу я...
Про рими... Не вилизуйте... Це вже минуле. Співзвуччя наголошеного складу є... Напівнатяк на риму - от що приносить насолоду від звучання... для мене. От тому і такі вірші.
Вірш написаний на папері, який спочатку накипів у душі з образи, а потім вирвався на волю з полегшенням і прощенням. Вірш на папері, з якого складено паперового змія запросто лягає на подушку, де спить коханий... Бо коханий... Бо біль минув... І тепер хочеться його розбудити... після напруги неспілкування. Ой, що ж там далі буде... :))))
Отакої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:21:44 ]
На подушку, де спить коханий???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:30:43 ]
Ну, типу дрімає... Не в тому суть... :))) Бо, може, він тільки прикидається - хто його знає? - вимір домислів і фантазій. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-15 11:38:52 ]
цікаво... особливо чітко виписаний перший катрен. На нього й головна увага припадає. У другому чогось бракне, хоч і чорні нитки згадані і сум. Технічно чогось бракне. Третій катрен вималюваний рівніше. Такий задум авторки? Яблука летіли долі.... яблука летіли Долі...
;)