ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Зіркова доріжка (Jefferson Airplane)
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Магадара Світозар (1983) / Вірші

 * * *
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-18 02:20:07
Переглядів сторінки твору 12285
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.105 / 5.65  (4.972 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.182 / 5.75  (4.898 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 16:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 02:43:55 ]
лірично, щемко читається. перше враження: саме такою авторку я давно не чула... а сказати якою ж саме - зась :( усі емоції-образи ніби на дні осіннього ставка: і кричать до тебе твоїм же голосом, і зрозумілі геть усі, і живі, проглядають, поблискують крізь крижану воду, а руку запустиш (вловити!) - не витримаєш, забереш одразу,
і стоїш, дмухаєш на пальці.
холодно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 09:23:58 ]
"В дивнім польоті яблука падають серцем розбитим"...
найбільше вразили ці слова.
Вірш дуже цілісний і багатошаровий,
а чому змій паперовий у грудях? біль, який хтось смикає за ниточку, уражує? біль, який мусить бути озвученим? прагнення польоту виливається у поезію?
а, мабуть, усе не так:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 10:46:31 ]
Ніко, саме такою авторку я теж давно не чула. :)
Дякую, що ти є!

Василинко, це щось на зразок "випустити пар". :) Але, звісно, усе так, як прочитав кожен для себе сам.
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 10:48:57 ]
Дуже гарна поезія.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 12:51:38 ]
У саду, де є суд і осад, змій паперовий - не спокусник, а вірш. І цей вірш, як на мене, - значно більше, ніж спокуса, ніж яблуко... Це справді - вишита доля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 15:12:41 ]
Чудово, Магадаро, такий тугий жмут емоцій - видно, що ледве втримується в руці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 15:31:54 ]
Дорога Магадаро,
основа і справді чудова, у сенсі - задум, але мене тривожать і очевидні, досить серйозні проблеми.
Шановні колеги, які до мене вже висловилися, думаю теж вам про це написали.
Напишу і я, окремим мейлом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 19:44:12 ]
Спасибі всім, хто не лишився байдужим!
Любі мої дівчата, хто ж як не Ви зрозумієте жінку краще? Дякую, що ви є! :)

РМ, дякую за спроби розуміння, але Ви все вивернули під себе. :) З Вашим текстом у мене серйозні проблеми, бо я його не сприймаю цілісно. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 20:06:49 ]
Даро, здається, РМ більше не сприйняла оцінку Ніки, як це стає вже звичним останнім часом :) Шкода, що РМ не звертає уваги на дійсно серйозні проблеми, але, сподіваюсь, це мине, як і міжсезоння.

А вірш - справжній, і почуття - справжні, і слова ти знайшла справжні, не фальшиві. Дякую тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 20:52:58 ]
Чого ж так, ЧЖ?
Ви б краще запитали, аніж таке говорити.

Та можливо саме у вас міжсезоння?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 21:04:50 ]
Про що запитали, Володимире? А говорю - те, що бачу. Даруйте за відвертість. Щодо міжсезоння, воно для всіх, у цьому Ви праві. Сподіваюсь, ми його переможемо, а не воно нас.
ПС. Особливо дякую за коректність Вашої, Володю, відповіді. Зауважте, я сказала, що це мине, як міжсезоння. Але кожний бачить те, що хоче побачити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 21:28:06 ]
А бачу я те, що у деяких авторів (теж R2)
http://maysterni.com/publication.php?id=38623
http://maysterni.com/user.php?id=2945
Ви не помічаєте ані збігів приголосних, ані римових "слабин", ані інших недоречностей. До чого б це?
Мені зрозумілі Ваші мотиви, Володю. Але, нмсд, вони скоріше шкодять, ніж приносять користь. Бо порушують баланс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 23:01:00 ]
Якщо виникають якісь питання щодо композицій на інших сторінках, то їх і логічно вирішувати на відповідних сторінках, а не кидати натяки. :(

На цій ж бо сторінці я зауважив ряд напружених, як на мене, місць, які можна було, щонайменше, спробувати дослідити. Натомість маємо дещо інше.

Успіхів! Так тримати і далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 23:09:41 ]
Як скажете: на відповідних, то на відповідних. І це не "пустопорожні натяки".І Ви це чудово розумієте. Сподіваюсь.

І Вам душевного спокою і усіляких ґараздів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 20:10:08 ]
:)
Рада тобі...
Та мине це міжсезоння... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 20:42:14 ]
Будь-ласка, СМ, тоді оголошу свої дуже скромні спроби розуміння - куди ж бо нам, чоловікам. :)

Як на мене, можна звернути увагу на те, що для вибраної вами глибоко ліричної композиції напевно найкраще було би подати перший рядок м'якше і, як всі інші перші рядки композиції, 15 складовим - бо так у вас ніби інша тривалість внутрішніх пауз, та й милозвучність не оптимальна?
"Ти мені – сад, ти мені – суд, ти мені – осад."
Напевно з огляду на милозвучність можна звернути увагу і на :
"схлипує стиха"
"(В д)ивні(м п)ольоті"
"серце(м р)озбитим"
"візьми мене міцно"
"тіло(м, м)узика"

Рядок "Тільки от чорним – більше ніколи, більше ніколи…" якось не типово для композиції завис без рими? Можливо з "долі"-"ніколи" було би трохи краще...
Та й римування "зрештою віршем"-"злизує тишу" теж ніби можна ближче до "віршу" - "тишу"?

І над закінченням - два останні рядки - можна було би ще над ними подумати, знову ж таки, суто як на мене, бо "злизує тишу" (будучи віршем) якось не зовсім ніби оптимально?

Та й "ліг на подушку, де ти дрімаєш" - можна сприйняти і ніби хтось дрімає не на ліжку-дивані,а повністю розмістившись на подушці, як кіт-муркіт, а біля нього ось і паперовий змій віршем приліг.

Власне це я мав на увазі.

Та якщо ви вже говорите про мій текст, про який я (у приватному листі до вас) відразу зауважив, що це лише думки на тему, то можу привести і його тут, додумавши до більш-менш цілісного стану.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:05:48 ]
РМ,
це вже було зайвим. Мені доводиться двічі товкти воду в ступі - даруйте. :(
Якщо технічно ще можна дещо прийняти, то от до змісту не чіпляйтеся, бо він не Ваш. Але те, що Ви запропонували я не можу осягнути в тому діапазоні, в якому звучу я...
Про рими... Не вилизуйте... Це вже минуле. Співзвуччя наголошеного складу є... Напівнатяк на риму - от що приносить насолоду від звучання... для мене. От тому і такі вірші.
Вірш написаний на папері, який спочатку накипів у душі з образи, а потім вирвався на волю з полегшенням і прощенням. Вірш на папері, з якого складено паперового змія запросто лягає на подушку, де спить коханий... Бо коханий... Бо біль минув... І тепер хочеться його розбудити... після напруги неспілкування. Ой, що ж там далі буде... :))))
Отакої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:21:44 ]
На подушку, де спить коханий???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:30:43 ]
Ну, типу дрімає... Не в тому суть... :))) Бо, може, він тільки прикидається - хто його знає? - вимір домислів і фантазій. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-15 11:38:52 ]
цікаво... особливо чітко виписаний перший катрен. На нього й головна увага припадає. У другому чогось бракне, хоч і чорні нитки згадані і сум. Технічно чогось бракне. Третій катрен вималюваний рівніше. Такий задум авторки? Яблука летіли долі.... яблука летіли Долі...
;)