ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,

Володимир Каразуб
2024.11.13 13:23
Літак пролітає немов би минає вічність.
Фасади домів розвернули на північ дахи.
Ти, здається, смієшся без посмішки на обличчі,
І торкаєшся без руки.

І зникає блакить відкриваючи безвість мови,
І виманюють зорі розширити власне вікно.
Там — осяяні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Василина Верховинка. Встреча на Сретенье

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Іван Зубар 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-10-08 11:20:04
Переглядів сторінки твору 12923
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.653 / 5.38  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.507 / 5.25  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 11:20:36 ]
Василина Верховинка. Зустріч на Стрітення

Це випадок чи доля – я не знаю..
Вже рветься з берегів лютневий Уж.
Стою й мовчу – нічого не питаю.
Туманом оповило все довкруж.
Нічого в світі не спинити, любий,
в хуртечі справ, і клопотів, і днів,
бува, що найдорожче часто губим,
щоб все життя каратися по нім.
Слова обманні в мареві туману
розтануть, мов на Ужі тане лід.
Не озирайсь в минуле, мій коханий,
бо там любов ще плаче нам услід.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 11:53:44 ]
Це такий конкурс перекладацький чи за домовленістю?
Славний переклад, думка передана добре і звучить непогано.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 13:34:57 ]
По умовах:
_Сторінка створена для додаткового анонсування ваших перекладів відомих і корисних для розвитку сучасної української поезії авторів.
Я гадав умови виконані, але якщо є сумнів - то не питання.
Домовленності немає. Вірші авторки викликаютьбажання їх перекласти.
А за увагу окремо дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 14:09:24 ]
Сашуню! Це справжня "Камаринська" по-верховинськи! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-10 20:21:51 ]
Ну от. Не вгадала :))
і тут весна
постарюсь поглянути "з дистанції", як чужа людина :)
але не зараз
бо дуже приємно
ДЯКУЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 22:06:17 ]
Дорогий ОК!
Тут мені сказали, що Твій переклад гарний :)
і я спішу повідомити тобі про це:)
але в 1-му рядку, здається, треба ще один склад.
може, додати "...случай это –"??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 13:41:11 ]
Абсолютно вірно, Василино. Там ціла стопа вилетіла, а я і не помітив. От що значить авторка гляне!
Василино, ти осінь любиш? Чи твоя пора - літо? Про зиму не питаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 00:06:48 ]
І хтось тут начебто недавно сказав таке: люблю життя – деталі другорядні :))
і це мені сподобалося дуже :)
моя пора?
зима, зима, зима
як у А.С. –
трещит натопленная печь,
приятно думать у лежанки,
а знаешь,
не велеть ли в санки ...

Тут інше, дорогий ОК, мене тривожить: одна людина – не поет, а кіношник – сказала, що переклад звучить краще, ніж мій вірш :(
Ну, і шо ж мені тепер робити? ачей переписувати? а як? :))))
до зими буду думати, мабуть :)
ну, як каже наш вінницький дід, людина повинна мати заботу, щоб дурість у голову не лізла :))

А ти ж як, усе гаразд?
мабуть, весь у справах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-20 10:08:00 ]
Василино, вважай кіношник пожартував невдало.
А я ще тебе перекласти думаю. Не тебе, а твої вірші. Хтось з чистокровних росіян прочитає може, хай знають як в Украйні поетки пишуть, думають, живуть.
Василино, ти ж не проти?
В справах питаєш? Тут не до справ :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 21:36:46 ]
Дорогий ОК!
Я насправді дуже рада. Ти колись десь сказав, що якщо вірш хоч когось обігрів, то вже він має право на існування. Ну, чи щось таке, точно не пам’ятаю :) тобто, ти даєш мені можливість повірити, що оці мої спроби – не цілковито недолуга базгранина :)))
Ти дуже чуйна людина, гадаю, і дуже сердечна. Дякую щиро. Ти всіх намагаєшся підтримати, так бачу.
А щодо чистокровних росіян – де ж вони тут візьмуться? :))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:32:51 ]
Шановний Олександре, а не "оглянись в былое" звучить нібито не по граматиці, як мені здається.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 13:18:07 ]
Цілком слушно. Сам "оборот" авторський і хоч я не філолог нічого модерністичного не бачу. Якщо про точність перекладу, то міняє сам характер ЛР. (Чи ЛР?) В оригіналі "не озирайся" - періодично, кілька раз, постійно, "в минуту роковую" і т.д. В перекладі - раз і назавжди. Нічого бігати як от "від жінки до коханки", визначатися і там і тут.
Бо є "...слова обманні..." Але правда є і "еще".
Правда тут мені здається той випадок коли "не судьба".
А Ви любите російську мову? В карпатах наче вона не в пошані.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 13:35:55 ]
Шановний, а чого її любити чи не любити? Любити можна щось рідне, до іншого ставитися з пошаною, або байддуже, або зі зневагою тощо. У Карпатах багато людей говорять по-російськи, серед старших це різні відставники, що оселилися тут після служби, а молодь – майже як і всюди, цурається рідного, особливо у містах.
Ось така картина вимальовується. Коли я повернувся після служби у Владивостку і "какав-штокав", вибачте на слові, з мене у селі сміялися, а тепер... Тепер пацанва англо-велікороским пийдженом спілкується.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 15:15:05 ]
Кажете тільки рідне можна любити? Чи це тільки про мову?
Відставники не роблять погоди. А мова російська в устах різних людей звучить по різному. Одна справа коли Зикіна співала "Из далека долго...", інша справа, коли Лужков натягнув картуза і гадає ніби підріс.
А тінейджери так спілкуються наче в усьому світі. Покоління "пепсі". Погано, коли не дорослішають з роками.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 22:00:31 ]
ой, хлопці, що це ви як перед виборами :))
.......
ОК, "не озирайсь в минуле..." тут означати мало – не треба ля-ля як було добре колись, наче все уже навіть зарубцювалося, не треба ля-ля-ля, що от, мовляв, якби ти, якби я – от росли би в роті гриби :))
тобто, виходить, автор не розкрив свій задум, але так йому і треба; на щастя, є читач, який має свій "задум" – і це прекрасно, правда?
те, що читач думає :))і що читач існує!!!
а чому не до справ?
У мене виникло враження, що в тебе щось на серці не дуже радісне :( і це мені прикро...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-23 11:24:45 ]
Та це Василино не в двух словах, та і чогось особливого, я хотів казати, як там у Нельсона -кожний виконає свій обов'язок чи отримає по заслугах, але і...
Василино, добре, що є твої вірші.
А про "чистокровних росіян" я сказав невдало. Прошу вибачення в людей. Я мав на увазі тих для кого крім "вєлікого і могучєго" існують індгліш, франсе, дойч там ще щось. Але точно немає мови української, молдавської, татарської чи латиської. Хоч би залишитися правильно зрозумілим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 21:33:37 ]
Мені цікаво вислухати і не у двох словах, а в скількох вийде :)
у житті нема чогось особливого, факт. але
але оскільки я людина корислива, то мені хочеться дуже-предуже, щоб у тебе було все гаразд.
"по заслугах" – ти щось накоїв???
"скринька" у мене стара, чи то пак давня, лиш усього одна (і вона тут є), рада була б отримати листа :)))
а коменти тут, може, деякі витерти, щоб і справді не було якихось непорозумінь :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 23:34:36 ]
Саня, "Туман восстал" - это не гуд. Туман - не народ :) Что касается "оглинись в былое", может, лучше "Ты не гляди в былое, мой любимый"?

Василинка, а ты - прелесть. Люблю :) Прости, не удержалась :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 23:39:35 ]
Любо, а я саме збиралася тебе завтра попросити, щоб ти подивилася, бо раптом теж "оглянись" мені здалося неузгодженим у часі :)
ДЯКУЮ!!!
я теж
і дуже
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 10:54:13 ]
Чорнявко, з тобою в ОТК на ИЖе можна "калаши" приймати. Враг не усомнится в качестве. Ти ж права повністю. Так підскажи про "восстал". Гадаєш не сумнівався? Ще й як.
а з "не оглинись в былое" я дуже хотів залишити так. Відхід від оригіналу явний, але гріх не великий.
З граматики. Поясни що тут не того? Сам не допетраю.