ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
* * *
Уже запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Він та вона
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Самослав Желіба
2024.06.19 21:41
Відповіденька
А немає за що мене "на місце ставити", Соболю. Вірш суто гумористичний і без переходу на особистості, на відміну від твоїх пашквілів. Тут зовсім інший рівень культури (і це відчутно).

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Питаннячко
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Самослав Желіба
2024.06.19 17:43
***
А наш би Соболь
Втричі більше написав –
Лиш дай паперу.

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
***
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
Розчарувався (секстина)
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Читацький щоденник-9. Володимир Дубовець
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Південне місто
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
* * *
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
Хлопчик неслухняний
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!

Юрко Бужанин
2024.06.18 23:10
***
Подзвони просто так мені,
Надихни мене тим на вірш.
І гнітючі думки сумні
Щезнуть врозтіч – подзвониш лиш.

Злине голос чарівний твій...
Сім метафор – сім кольорів
Розфарбують листок – сувій,

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Всього за мить
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
* * *
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Критика | Аналітика

 Тріолети
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-26 15:24:21
Переглядів сторінки твору 4144
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.944 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-12-27 21:32:59 ]
Пане Гаррі, ви пропонуєте конкурс тріолетів?:)
А можна і мені спробувати?
:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2009-12-27 22:48:44 ]
Я нічого не пропонував, а беру участь у, наскільки я розумію, безстроковому конкурсі. Тільки з'явився перший тріолет, Редакція створила відповідну рубрику, яку можна бачити на тій сторінці, яку ми викликаємо при розміщенні своїх творів.
Ставите позначку - і Ваш твір серед конкурсних.
Те ж саме стосується і лімериків.
Моя стаття про тріолети носить ознайомлювальний характер. Вона буде мною доповнюватись, бо я написав не все. Існують нюанси, яких я поки що не торкався.
Танцуют всє:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Морванюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-16 20:20:33 ]
Самотність - мій наперший друг,
Який ніколи не покине,
Під час розлуки: хто прилине?
Самотність, мій найкращий друг.
Вона зі мною дні наруг
І зраду друга разом стріне...
Самотність - мій найперший друг,
Який ніколи не покине.

А.Казка 1918


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-04-16 20:43:34 ]
Кого я бачу...
На цій сторінці було так тихо...
А тут Ви.
Дякую за коментар.
Може, почнемо збирати тріолети, найбільш наближені до канонічних? А почнемо зі своїх.
Цей не з канонічних, але беззаперечно, ІМХО, вірш гарний.
Та якийсь гібридний. Більш схожий на рондель.
Але роки...
Тоді всі творили, що хотіли. Або що і як могли.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-04 17:39:11 ]
О, Гаррібальде, - таки "віршувати так, як кому заманеться, ... значно легше, ніж дотримуватись ... певних віршових форм.", але ж може справа не тільки (а чи не стільки) в цьому...
А розвідка про тріолет цікава і корисна, дякую.
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-12-10 12:07:02 ]
Мабуть, що так.
Виходячи з цього, мені все менше і менше хочеться коментувати твори, хоча я на це маю право як читач, бо вони розміщуються не у своїй шухлядці, а на літературному ресурсі. Буває, що читаєш чий-небудь твір, в ньому чи всього потроху, чи чогось одного-двох, але у результаті не такого, яким воно має бути як вірш.
І я розумію, що хай собі людина віршує про що завгодно, як завгодно і скільки їй заманеться, а я писатиму про те, що мене цікавить, і воно буде на власній сторінці чужого літресурсу, який ми умовно величаємо своїм.
Майже рік т.н. мене цікавили тріолети, рондо, ронделі etc, а нині фізичні вправи на домашньому тренажері, який зветься виробнича відпустка. Він тренує м'язи спини, коли лежу чи висиджую дні перед телевізором, очі, коли я дивлюсь то на нього, то у свій ПК, вуха - коли я слухаю вірш, промовляючи його про себе або перестук колісних спарок та пар на залізничних коліях. Таке тихе життя у Княжичах.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 20:15:17 ]
Рада читати Вашу відповідь. Спочатку, читаючи, про себе проговорюю - мої, будь ласка, коментуйте, якщо вони варті уваги; читаю далі - взяв сумнів,- а може, я їх повинна залишати у шухлядці своїй, або ж кидати у лантух, щоб потім, коли нас, наприклад, відключать від мережі опалення, то за прикладом Хлєбнікова спалити, щоб погріти руки...
Зрозуміла - Ваше "тихе життя у Княжичах" скоро вибухне чимось класним "на власній сторінці чужого літпроцесу"... Наснаги!
З повагою, Марія.