ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.27 14:22
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Світлана Пирогова
2024.06.27 12:21
З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.
Пелюстки облітали з в*ялих квітів,
Уп*ялось в душу, ніби жало

Бджолине, навіть в снах ятрило гостро,
(Оце трясовина-омана...).
Проймав мене якийсь солодкий острах,

Тетяна Левицька
2024.06.27 10:10
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
Нелегко знести на Голгофу хрести,
коли до страждання іще не готова;

Навкруг матіола пахуча цвіте,
шпаки шаленіють в смарагдовім листі,
а сонце, в блаваті небес, золоте

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
   Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта п

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 Гра тіней




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-05 09:14:55
Переглядів сторінки твору 7963
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 09:35:07 ]
Дуже гарний вірш.
Вічне протиставлення половинок.
"Дуб і кипарис не ростуть у тіні один одного..."
Особливо сподобалося про "стіни стигмати"...
Дякую.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 11:06:20 ]
А коментар-то окрема поезія, дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-02-05 09:36:03 ]
:))
Файно передано непередаване...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 11:06:44 ]
Вітаю!
Якраз дочитую Ліну...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 09:43:39 ]
Класно витриманий ритм!
Закінчення - !!!
Навіть якось наспівується мені)
"Вкладаючи руки у стіни стигмати" - я, на відміну, від Ярини, шось не допетрав - це у "стін стигмати", чи "стіни-стигмати"?
Вітання, Юлічко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 12:24:36 ]
як добре мати уважного читача!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 10:00:10 ]
Особливо вражають дві останні строфи - !
Згідна з Віталіком, здається пропущений дефіс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 11:05:48 ]
Справді, у поспіху пропустила, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 14:29:36 ]
Мені особливо припав початок, драйвовий такий!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 15:00:19 ]
Маєш рацію, початок писався легше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 16:49:34 ]
Попри драматиз, післясмак хороший після прочитання :))) А з писанням у мене також таке буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-05 14:44:42 ]
Дуже гарно, Юліє. Така гра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 15:01:33 ]
Ніби чорно-біле фото... але і воно має відтінки.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-05 15:02:45 ]
Усе має відтінки. Ваш вірш має відтінок чорно-білих тіней, які прекрасно грають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 16:51:33 ]
Юль,
Холодний вірш, але я завше твойо-стильний. :)
Щось мене зупинило тут:
"Чому нас прорвало, чому ми прорвемось," - а що коли замінити останнє "чому" на "куди"?
"Вкладаючи руки у стіни-стигмати." - гмм. - сам образ стін - супер - але "вкладати" - це
здається щось у середину чогось... Думаю...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-05 17:59:16 ]
І мені так тепло стало від твого тепла... Майже собі проспівала.
З першою пропозицією погоджуюсь. Дякі за підказку.
На другій-наполягаю, хоча це, можливо, виглядає досить болісно. Уяви: це тінь на стіні, яка майже проникає у її щілини, наповнює її, як світло наповнює рани.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-05 19:11:46 ]
Дуже гарна еклектика, "гра" тіней, фонічне вирішення (акордне).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-07 14:49:52 ]
ОЙ, спасибі, Іринко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 19:45:08 ]
чудово!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-02-07 14:50:10 ]
Дякую!