ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.06.20 16:31
Як з’явилася на світі доморощена "еліта"
Сидять діди на колоді. Сидять, розмовляють.
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча

Самослав Желіба
2024.06.20 12:10
***
Тут були жарти,
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.

Ольга Олеандра
2024.06.20 10:37
Поговори зі мною...
Скажи, ти як? Я дуже хочу знати.
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.
Ранковим променем ти можеш обізватись
чи шепотом дощу.
Я вчусь
побаченням крізь видиму роздільність.
Пишу тобі повітряні листи.
Так хочу вірити, що це не безнадійно…

Володимир Каразуб
2024.06.20 09:21
Пожежа
Так звучить правда: поскрипом шафи до якої підійшла жінка.
Так звучить місто.
«Хіба не дивно, — казала вона розповідаючи про пожежу, —
Я почула голоси людей через вікно.
Вони кричали, аби я виходила, бо в домі щось загорілося».
«Виходь, Анно, пожежа

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
* * *
Уже запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Він та вона
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Питаннячко
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
***
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
Розчарувався (секстина)
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Читацький щоденник-9. Володимир Дубовець
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Південне місто
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
* * *
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
Хлопчик неслухняний
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!

Юрко Бужанин
2024.06.18 23:10
***
Подзвони просто так мені,
Надихни мене тим на вірш.
І гнітючі думки сумні
Щезнуть врозтіч – подзвониш лиш.

Злине голос чарівний твій...
Сім метафор – сім кольорів
Розфарбують листок – сувій,

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віталій Ткачук (1983) / Вірші / Координації

 У храмі молитвою білені стіни
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-02 09:36:36
Переглядів сторінки твору 8253
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.270 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 09:45:10 ]
Дуже глибокий і сильний твір. Проймає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 09:46:12 ]
Дякую. Писався з якоюсь легкістю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 10:07:55 ]
Добре.
Тільки чи це тема ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 10:11:16 ]
Ой. То вже за звичкою))) Дякую за уважність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 10:56:19 ]
Сповагом приймаючи тіло смиренне,
Як усмішку на вуста,
У нас відживали затоптані гени
До істини, що проста.

Особливо діткнули ці слова,справжня духовна поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 11:21:26 ]
Дякую, Юліє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 11:37:12 ]
...Погоджуюсь з Юлією Фульмес. Кажу браво і думаю, що з цього тексту могла б вийти потужна рокова композиція в дусі "Кому вниз". Багато інформації закладено. Порадів за автора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 11:39:53 ]
Щире дякую, Вікторе. У складенні рок-композицій мало тямлю, але хороший рок люблю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 15:02:53 ]
достойно написано, глибоко і...роздумувати є над чим


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 15:03:59 ]
Дякую, Віто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 15:21:26 ]
У храмі молитвами дихають стіни.
Ні, я не пропоную, бо пригадав, що стіни мають і вуха – тобто слухають. А хто саме прислуховується до позитивної енергетики (мало не написав щось про аноди і катоди) колективної молитви, ми здогадуємось. Не батюшка і не дячок.
Відчувається різниця у кількості стоп. Масштаб 2:1. Це, наскільки я розумію, поетичний прийом. Як на мене, то доречний. Але вірш за рахунок цього виглядає трішки рубаним.
Ритміка непарних рядків нагадує пісенну. „Вагонниє спори – послєднєє дєло”.
А парних рядків – ні.
Дякую за цікавий вірш і за тематику, якої вміло і непрозаїчно торкнулись.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 16:20:08 ]
Дякую, Олександре, за, як завше, грунтовний і змістовний коментар).
Апробовував іншу ритміку - звучить речитативно. Принаймні, цей вірш відчуває саме таким, хай навіть рубаним - кажуть, вчасно відрубане рятує від згину)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-02 16:07:23 ]
Моя бабця завжди казала, що стіни мають дихати і малювала їх погашеним вапном. Пахло тоді особливою чистотою.
І твій вірш так пахне.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 16:21:00 ]
А моя мама й досі вдома так білить стіни, дихається легше цілий рік)))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Пантелеймон (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 16:52:03 ]
опублікував на http://hram.lviv.ua/poezia/1259-u-khrami-molitvoju-bileni-stini.html

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 17:02:02 ]
Дякую, дуже приємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 22:52:51 ]
Дуже потужне й мудре слово, Віталію! радію за вас...

Дозвольте висловити дещо - "за гамбурзьким рахунком": у перших строфах відчутно більше "образності" (ваговиті метофори, цікаві перетікання підтекстів...), а от дві останні строфи видаються трохи декларативними. Звісно, то лише моє сприймання. І, можливо, ви так і замислили цей вірш, не знаю...

Да не будемо "сточені" сльозами! Лише - вимиті ізсередини...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-03 09:08:20 ]
Дякую, Вікторіє! Ви, звісно, праві, але з усією моєю любов"ю до метафор і підтекстів, цей вірщ не хотілося ні насичувати, ні тим більше перенасичувати ними)
Благодаті Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-03 18:46:20 ]
Я віруюча людина. Для мене цей вірш наповнений таким сяйвом. Бо маю правило для себе, навіть коли у людини нема нікого і нічого, у неї є БОГ.
Дивно, що така молода людина так мудро й красиво мислить... прорікає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 09:13:19 ]
Дякую, Ірино, за Ваші красиві і світлі слова. Це дійсно так - Бога у нас ніхто не відбере, так само, як і душі.
Натхнення Вам і умиротворення серця!