ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Сонце
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Бездоріжжя
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо

Володимир Мацуцький
2026.08.14 12:03
Я України громадянин
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.

Тетяна Левицька
2026.08.14 11:15
Плетусь зажурена з « Сільпо»...
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро
До моря плину.
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смути грим
В смарагді хвилі,

Ірина Вовк
2026.08.14 11:05
"Чорний сніг Александрії" (продовження 8)
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав

Вячеслав Руденко
2026.08.14 10:52
Що ви?...
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-

-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки

Віктор Кучерук
2026.08.14 07:29
* * *
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.

Артур Курдіновський
2026.08.14 04:58
Нещирість
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.

Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,

Артур Сіренко
2026.08.13 23:50
Гелікобактер повинен померти
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі

Ольга Садкова
2026.08.13 22:52
Уже весна, радіти б треба..."
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.

Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,

хома дідим
2026.08.13 18:59
* 172 *
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?

Тетяна Левицька
2026.08.13 18:16
Квітковий
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.

Євген Федчук
2026.08.13 15:42
Останній бій холодноярців
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с

Борис Костиря
2026.08.13 13:19
Проміння
Яскраве сонячне проміння.
Так протискається весна
Крізь заборони і каміння,
Крізь забобони й письмена.

Таке проміння пропікає
До всіх глибин, до всіх основ.
Воно жорстоке, ніби Каїн,

Ірина Вовк
2026.08.13 09:38
"Чорний сніг Александрії" (продовження 7)
Зрада під покровом ночі: Смерть полководця Ахілла Поки римляни святкували перемогу над спрагою, у таборі єгиптян, що розкинувся в західній частині міста, зріла зовсім інша отрута – отрута амбіцій та зради. У наметі полководця Ахілла панувала задуха. С

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
* * *
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Ткачук (1980) / Вірші

 Розливається ніч...
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-19 13:53:40
Переглядів сторінки твору 8558
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.456 / 5.5  (4.576 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.443 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.674
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.09.02 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Мирта (М.К./Л.П.) [ 2010-03-19 15:04:47 ]
Дуже цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 16:32:22 ]
Спасибі, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 15:47:05 ]
Гарний вірш.
Вітер струм у дротах налаштує в мінорну тональність - це ж треба! :о))
Анатолію, чи не дуже переобтяжений рядок з римами і пілігримами? Я там перечепилася і довго думала... А може то я просто тугодум? :о))

Пілігримами рими на прощу до серця підуть…
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 16:31:40 ]
Дякую, Ярино - так у мене й було спочатку - але ще одну внутрішню риму знайшов - і спокусився... Передав куті меду. Ліпше, як то кажуть, ворог хорошого.
Ще й ритм зіпсув.
Зараз повиправляю. Та й останній стовпчик, мабуть зітру. Він не зв’язується добре з початком. А все тому що початок писався вночі - а закінчення зранку, спросоння)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 16:38:08 ]
:о))) остання строфа дуже помпезна, але не мусите її викидати - це як урочистий фінла звучить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 16:53:04 ]
так - але вона занадто помпезна і переобтяжує вірш
Просто було кілька цікавих знахідок і хотілося їх в один вірш вставити, але тут вже перебір )
Краще лишу з третім катреном - тут буде чітке закінчення однієї думки і намічатися перспектива.
А з четвертим - вірш ніби ділиться на дві змістовні частини - вечірню і вранішню. Ідея починає дробитися.
І, крім того, в трьохкатренному вигляді вірш можна сміливо записувати до категорії ноктюрнів - а так ні риба ні м’ясо =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 17:15:16 ]
Твій вірш нагадав мені мого, давно написаного...
Розливається небо слізьми,
Тиша в скронях надривно бринить...
Я в захопленні від твоїх образів і від глибини відчуттів, вкладених у них! Не тримай їх у собі, відпускай у світ! Гарної тобі весни, Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 18:00:08 ]
Дякую, Наталю, відпускаю і сам лечу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 17:21:08 ]
Анапест у 5 стоп. Приємно бачити і читати. Нелегко втримати віршовий розмір у його кондиціях. Трішки легше підбирати рими, ніж, скажімо, у якихсь там десь, наприклад, сонетах. Мені чомусь пригадалось, як різні люди по-різному грають на однакових акордеонах. Один розтягує на всю широчінь-довжину, а другий - наче соромиться. Ви гарно розтягуєте вірш на всі його стопи. Дякую.
Трішки напружив спондей - такий як душа-фенікс.
Я не читав попередніх коментарів. Може, Ви щось з написаного мною чуєте вдруге. Ймовірно, що слова подяки :)))

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 18:04:38 ]
Спасибі, Олександре. Ні, з цієї точки зору ви перші прокоментували, і так грунтовно.
Щодо спондеїв, я їх зазвичай читаю як пірихії і тому пропускаю повз увагу. Але якщо він дійсно відображається на мелодиці, я подумаю, чи можна щось тут зробити =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 01:32:48 ]
Спондей ліквідовано. Як Вам такий варіант?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 23:24:03 ]
ну тепер просто супер!
з приємністю завжди читаю Ваші вірші.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 01:45:40 ]
Спасибі, Ярино, Ваша підтримка мені дуже допомагає. Щойно виправив ще останній рядок і вже думаю дати спокій бідному віршові, а то вже й так його пошарпав як Барсик грілку )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-21 01:54:48 ]
А я думала, що то був Тузік... :о)))
Барсик - то, мабуть, що кіт... :о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 02:23:17 ]
в нас Барсиками і псів називають, буває )))
Щось згадався анекдот:
”Це ще ми подивимося, хто кого порве”, - подумала грілка, надута до 20 атмосфер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-21 01:56:09 ]
але воно того варте - вірш чудовий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 17:11:19 ]
Наша сонячна суть і мінорна тональність пісень))

дякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 23:31:19 ]
На здоров’я ;)

Суть наша сонячна, суть наша зоряна
Вільна одвіку, ніким не впокорена...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-25 10:26:18 ]
Розливається ніч як смола закипіла зі дзбана,
Тоне в повені світ. Розчиняється світло як сіль.

Заворожує Ваш вірш, Анатолію. Спасибі за насолоду від прочитання!:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-25 13:55:15 ]
Спасибі й Вам, Аделе. Радий, що сподобалося )