ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
* * *
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
Такий характер
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
* * *
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
...Господь молиться
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
***
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
Колона на Бабин Яр
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Думки про нездале – 4
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса і сірість
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
***
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Про Куликовську битву 1380 року
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Ми з тобою (пісня)
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
Хмарний день (The Jimi Hendrix Experience)
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Ткачук (1980) / Вірші

 Розливається ніч...
Розливається ніч як смола закипіла зі дзбана,
Тоне в повені світ. Розчиняється світло як сіль.
Завмира кожен рух, пальці рук на курках і стоп-кранах.
Ти ж ідеш крізь пітьму і шалених зірок заметіль.

Увійшовши в цю ніч, наче в альтернативну реальність,
Тишу вулиць читаєш і вуликів людних вогні.
Налаштує дротам вітер струм на мінорну тональність,
Менуетом замінить мейнстрими зануджених днів.

Сірих буднів золу легко звіє барвиста легенда,
Пілігримами рими на прощу до серця підуть…
І як обрій займеться ранковим нестримним крещендо,
Скресне фенікс-душа, взявши в полум’я сонячну суть.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-19 13:53:40
Переглядів сторінки твору 8037
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.456 / 5.5  (4.576 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.443 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.674
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.09.02 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Мирта (М.К./Л.П.) [ 2010-03-19 15:04:47 ]
Дуже цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 16:32:22 ]
Спасибі, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 15:47:05 ]
Гарний вірш.
Вітер струм у дротах налаштує в мінорну тональність - це ж треба! :о))
Анатолію, чи не дуже переобтяжений рядок з римами і пілігримами? Я там перечепилася і довго думала... А може то я просто тугодум? :о))

Пілігримами рими на прощу до серця підуть…
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 16:31:40 ]
Дякую, Ярино - так у мене й було спочатку - але ще одну внутрішню риму знайшов - і спокусився... Передав куті меду. Ліпше, як то кажуть, ворог хорошого.
Ще й ритм зіпсув.
Зараз повиправляю. Та й останній стовпчик, мабуть зітру. Він не зв’язується добре з початком. А все тому що початок писався вночі - а закінчення зранку, спросоння)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 16:38:08 ]
:о))) остання строфа дуже помпезна, але не мусите її викидати - це як урочистий фінла звучить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 16:53:04 ]
так - але вона занадто помпезна і переобтяжує вірш
Просто було кілька цікавих знахідок і хотілося їх в один вірш вставити, але тут вже перебір )
Краще лишу з третім катреном - тут буде чітке закінчення однієї думки і намічатися перспектива.
А з четвертим - вірш ніби ділиться на дві змістовні частини - вечірню і вранішню. Ідея починає дробитися.
І, крім того, в трьохкатренному вигляді вірш можна сміливо записувати до категорії ноктюрнів - а так ні риба ні м’ясо =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 17:15:16 ]
Твій вірш нагадав мені мого, давно написаного...
Розливається небо слізьми,
Тиша в скронях надривно бринить...
Я в захопленні від твоїх образів і від глибини відчуттів, вкладених у них! Не тримай їх у собі, відпускай у світ! Гарної тобі весни, Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 18:00:08 ]
Дякую, Наталю, відпускаю і сам лечу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 17:21:08 ]
Анапест у 5 стоп. Приємно бачити і читати. Нелегко втримати віршовий розмір у його кондиціях. Трішки легше підбирати рими, ніж, скажімо, у якихсь там десь, наприклад, сонетах. Мені чомусь пригадалось, як різні люди по-різному грають на однакових акордеонах. Один розтягує на всю широчінь-довжину, а другий - наче соромиться. Ви гарно розтягуєте вірш на всі його стопи. Дякую.
Трішки напружив спондей - такий як душа-фенікс.
Я не читав попередніх коментарів. Може, Ви щось з написаного мною чуєте вдруге. Ймовірно, що слова подяки :)))

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 18:04:38 ]
Спасибі, Олександре. Ні, з цієї точки зору ви перші прокоментували, і так грунтовно.
Щодо спондеїв, я їх зазвичай читаю як пірихії і тому пропускаю повз увагу. Але якщо він дійсно відображається на мелодиці, я подумаю, чи можна щось тут зробити =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 01:32:48 ]
Спондей ліквідовано. Як Вам такий варіант?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 23:24:03 ]
ну тепер просто супер!
з приємністю завжди читаю Ваші вірші.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 01:45:40 ]
Спасибі, Ярино, Ваша підтримка мені дуже допомагає. Щойно виправив ще останній рядок і вже думаю дати спокій бідному віршові, а то вже й так його пошарпав як Барсик грілку )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-21 01:54:48 ]
А я думала, що то був Тузік... :о)))
Барсик - то, мабуть, що кіт... :о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 02:23:17 ]
в нас Барсиками і псів називають, буває )))
Щось згадався анекдот:
”Це ще ми подивимося, хто кого порве”, - подумала грілка, надута до 20 атмосфер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-21 01:56:09 ]
але воно того варте - вірш чудовий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 17:11:19 ]
Наша сонячна суть і мінорна тональність пісень))

дякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 23:31:19 ]
На здоров’я ;)

Суть наша сонячна, суть наша зоряна
Вільна одвіку, ніким не впокорена...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-25 10:26:18 ]
Розливається ніч як смола закипіла зі дзбана,
Тоне в повені світ. Розчиняється світло як сіль.

Заворожує Ваш вірш, Анатолію. Спасибі за насолоду від прочитання!:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-25 13:55:15 ]
Спасибі й Вам, Аделе. Радий, що сподобалося )