ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
***
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Блазень
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
"Помпеї: За мить до Вічності" (Післямова)
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
Небесний монолог
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
* * *
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
* 221 *
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Мелодія жовтня (рондель)
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Вячеслав Руденко
2026.10.03 19:56
Що нам миліше в серпанку серпня?
Тягніться, очі, за Ель Греко,
Спирайтесь, спини, на довгі сходні,
Кидайтесь в ноги густим смерекам,
Під стріхи лізьте в страху господнім.

Немов премудрість годинникарства
Шляхами манівців, без бою,
Хто знає, на які штукарства

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Роса (сонет)
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Стрибок
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
***
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
Шалені коні (The Rolling Stones)
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Вразливий
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 13)
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Аж поки...
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
* * *
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Ткачук (1980) / Вірші

 Розливається ніч...
Розливається ніч як смола закипіла зі дзбана,
Тоне в повені світ. Розчиняється світло як сіль.
Завмира кожен рух, пальці рук на курках і стоп-кранах.
Ти ж ідеш крізь пітьму і шалених зірок заметіль.

Увійшовши в цю ніч, наче в альтернативну реальність,
Тишу вулиць читаєш і вуликів людних вогні.
Налаштує дротам вітер струм на мінорну тональність,
Менуетом замінить мейнстрими зануджених днів.

Сірих буднів золу легко звіє барвиста легенда,
Пілігримами рими на прощу до серця підуть…
І як обрій займеться ранковим нестримним крещендо,
Скресне фенікс-душа, взявши в полум’я сонячну суть.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-19 13:53:40
Переглядів сторінки твору 8706
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.456 / 5.5  (4.576 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.443 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.674
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.09.02 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Мирта (М.К./Л.П.) [ 2010-03-19 15:04:47 ]
Дуже цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 16:32:22 ]
Спасибі, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 15:47:05 ]
Гарний вірш.
Вітер струм у дротах налаштує в мінорну тональність - це ж треба! :о))
Анатолію, чи не дуже переобтяжений рядок з римами і пілігримами? Я там перечепилася і довго думала... А може то я просто тугодум? :о))

Пілігримами рими на прощу до серця підуть…
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 16:31:40 ]
Дякую, Ярино - так у мене й було спочатку - але ще одну внутрішню риму знайшов - і спокусився... Передав куті меду. Ліпше, як то кажуть, ворог хорошого.
Ще й ритм зіпсув.
Зараз повиправляю. Та й останній стовпчик, мабуть зітру. Він не зв’язується добре з початком. А все тому що початок писався вночі - а закінчення зранку, спросоння)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 16:38:08 ]
:о))) остання строфа дуже помпезна, але не мусите її викидати - це як урочистий фінла звучить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 16:53:04 ]
так - але вона занадто помпезна і переобтяжує вірш
Просто було кілька цікавих знахідок і хотілося їх в один вірш вставити, але тут вже перебір )
Краще лишу з третім катреном - тут буде чітке закінчення однієї думки і намічатися перспектива.
А з четвертим - вірш ніби ділиться на дві змістовні частини - вечірню і вранішню. Ідея починає дробитися.
І, крім того, в трьохкатренному вигляді вірш можна сміливо записувати до категорії ноктюрнів - а так ні риба ні м’ясо =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 17:15:16 ]
Твій вірш нагадав мені мого, давно написаного...
Розливається небо слізьми,
Тиша в скронях надривно бринить...
Я в захопленні від твоїх образів і від глибини відчуттів, вкладених у них! Не тримай їх у собі, відпускай у світ! Гарної тобі весни, Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 18:00:08 ]
Дякую, Наталю, відпускаю і сам лечу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 17:21:08 ]
Анапест у 5 стоп. Приємно бачити і читати. Нелегко втримати віршовий розмір у його кондиціях. Трішки легше підбирати рими, ніж, скажімо, у якихсь там десь, наприклад, сонетах. Мені чомусь пригадалось, як різні люди по-різному грають на однакових акордеонах. Один розтягує на всю широчінь-довжину, а другий - наче соромиться. Ви гарно розтягуєте вірш на всі його стопи. Дякую.
Трішки напружив спондей - такий як душа-фенікс.
Я не читав попередніх коментарів. Може, Ви щось з написаного мною чуєте вдруге. Ймовірно, що слова подяки :)))

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-19 18:04:38 ]
Спасибі, Олександре. Ні, з цієї точки зору ви перші прокоментували, і так грунтовно.
Щодо спондеїв, я їх зазвичай читаю як пірихії і тому пропускаю повз увагу. Але якщо він дійсно відображається на мелодиці, я подумаю, чи можна щось тут зробити =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 01:32:48 ]
Спондей ліквідовано. Як Вам такий варіант?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-19 23:24:03 ]
ну тепер просто супер!
з приємністю завжди читаю Ваші вірші.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 01:45:40 ]
Спасибі, Ярино, Ваша підтримка мені дуже допомагає. Щойно виправив ще останній рядок і вже думаю дати спокій бідному віршові, а то вже й так його пошарпав як Барсик грілку )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-21 01:54:48 ]
А я думала, що то був Тузік... :о)))
Барсик - то, мабуть, що кіт... :о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 02:23:17 ]
в нас Барсиками і псів називають, буває )))
Щось згадався анекдот:
”Це ще ми подивимося, хто кого порве”, - подумала грілка, надута до 20 атмосфер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-03-21 01:56:09 ]
але воно того варте - вірш чудовий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 17:11:19 ]
Наша сонячна суть і мінорна тональність пісень))

дякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 23:31:19 ]
На здоров’я ;)

Суть наша сонячна, суть наша зоряна
Вільна одвіку, ніким не впокорена...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-25 10:26:18 ]
Розливається ніч як смола закипіла зі дзбана,
Тоне в повені світ. Розчиняється світло як сіль.

Заворожує Ваш вірш, Анатолію. Спасибі за насолоду від прочитання!:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-25 13:55:15 ]
Спасибі й Вам, Аделе. Радий, що сподобалося )