ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.15 22:56
Поміж негоди, поміж невзгод
Поміж свого і чужого
Кожне життя — це лиш епізод
В Книзі Буття Неземного

Поміж замовин, поміж бажань
Поміж данини за спрощу
Кожне життя — аванс без питань

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ніна Яворська (1985) / Вірші

 Прощавай




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-20 15:51:06
Переглядів сторінки твору 2838
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.706 / 5.5  (4.574 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.462 / 5.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 20:55:27 ]
невже все настільки погано, що не заслуговує ні одного коментаря? :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 21:45:34 ]
Це Вам так здається.
Оцінка стоїть, а її автор, мабуть, вже нагадував про себе під одним з сусідніх творів. Все в порядку.
Цікавий метафоричний ряд.
Про каву, ІМХО, можна було б не віршувати. Цей вже давно як непоетичний образ став просто побутовим. Як і цигарки - хай навіть з найкозирніших сортів тютюну.
"Душу, навскіс препаровану". Я так зрозумів, що по діагоналі, тобто не глибоко, але критично. І глибоко. Або ні. Читання по діагоналі зазвичай неглибоке.
Сумнівні (т.з. "авторські") наголоси можна обминати. Достатньо кількох хвилин роботи з рядком - і проблеми немає.
"Бензин" якось приземлює вірш. Горить не тільки він, та і на ньому практично робляться такі оборудки, що як кажуть на Донеччині, "мама, нє горюй". Де бензин - там і техніка. "Коробка". А вона має два наголоси. Читач може призупинитись.
Іскра також іноді має відношення до двигунів внутрішнього згоряння.
А далі не буду. Бо йдуть оргАни.
Якось провокативно для пародістів.

Мій коментар можна видалити. Хоча я не стібався.
На кладовищах грають духові оркестри. Нащо ті органи?

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 21:59:36 ]
Ой, люблю такі детальні "розбірки" моїх віршів, тому в жодному разі не видалятиму цей соковитий коментар :) Згідна на рахунок того, що кава і бензин - надто плоско і непоетично, але ж і історія покинутої жінки стара, як світ ;) "Іскри з коробки" - тут я мала на увазі сірникову коробку і ,відповідно, сірники. Якщо воно Вам якось пов"язалось з автомобілем, соррі за мою неоковирну фантазію :) А органи грають в католицьких храмах, то чому б не уявити, що ЛГ - католичка? ;)
А пародій я не боюсь, пережила вже зо три, переживу й майбутні, якщо такі з"являться :)
Ось так :)

З повагою, Ніна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 22:10:45 ]
Є вдалі асонанси, які межують з алітераціями, якщо я достеменно правильно відрізняю одне від другого.
Просто рими - в нинішні часи це занадто просто. Зараз складне стає простим. а просте - ускладнюється. Тому алітерації, ІМХО, та асонанси є поетичною майбутністю закінчення кожного рядка або середини.
Вірш нагадав плач.
Це хіба погано? Хіба не виразно стенала Ярославна? Виразно. Я його завчив для оцінки за якихось дві години без футболу і піжмурок з друзями.
Ви мені пояснили деякі важливі моменти вірша. Тепер справа за реалізацією.
радий буду бачити.
Ваш читач :))) Г.С.
Знаками поваги ми вже обмінялись:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 22:21:43 ]
Обіцяю, що намагатимусь реалізовуватись без простих рим і заяложених образів :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 22:26:10 ]
Я не надиктовував Вам нічого для виконання, а просто уважний читач і колега по творчій справі :)))

На все добре у кращому розумінні цього варіанту прощання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 22:31:01 ]
я дуже ціную думки моїх уважних читачів і завжди до них прислухаюся, бо прекрасно знаю, що до справжніх Майстрів мені ще рости й рости :))) надіюсь, що доросту ще в цьому житті


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-05-22 20:44:23 ]
Ніно, вірш чудовий, і я шкодую лише про одне - що тільки сьогодні після тривалої відсутності пішла на ПМ читати поезію. Але який чудовий сюрприз - я зустріла тут ВАШІ ВІРШІ. і вони - як квіти - справжні, неповторні, досконалі у своїй щирості і красі!!! Ніно, Ви - ТАЛАНТ!!! Відверто Вам заявляю!!!
Іду читати інші Ваші вірші. Ви мене просто неймовірно здивували і втішили -чудові поезії!!!!