ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
З дня у день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: не живе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Сергій Єсенін. Не жалію...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-25 15:41:11
Переглядів сторінки твору 11188
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.011 / 5.5  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.007 / 5.5  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.09.15 10:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 18:41:54 ]
не ШКОДУЮ
(мабуть)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 20:15:57 ]
«Не гукаю, в розпачі не квилю,
Все мине, як яблунь білий дим,
В’янення впіймавши смертну хвилю,
Не лишусь віднині молодим.»

Не знаю, який перекладач з мене би вийшов, а тлумачем я був. Мене долучали до розмов.
Приблизно в такому жанрі я вибудував першу строфу-чотиривірш.
Як далі - не дивився, не намагався - то і не рекламуюсь.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 20:33:28 ]
Це теж варіант. :)
Але мені хотілося бути найближче до оригіналу, хоча дещо можливо і на сумнівній межі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 20:42:57 ]
Найближче до оригіналу...
Наші мови схожі, та не прозоро.
В Одесі ця несхожість привабливо-прозора як ніде більше.
Зичу Вам успіхів. Наслідування та прив'язування - це ознака штучності.
Хоча у цьому питанні я не спец. Просто чую і відрізняю, поєдную і відштовхуюсь :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 21:04:25 ]
А ще, можливо, я не надто докладно шукав, але знайдені варіанти перекладів змусили мене сьогодні спробувати підійти дещо по-своєму.
А взагалі, завдяки книзі шановного Івана Котовича "Єсєнін і Україна" із цікавістю ознайомився з перекладами Р.Ладики, М.Левицького, К.Житника, Б.Беднарського, І.Савича, Д.Павличка, В.Нестеренка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 21:17:24 ]
Долучення до прекрасного через транзити - непогана ідея. А книжки свого часу палили. І не всі безпідставно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 21:33:19 ]
А взагалі я піду до колиби. Тому бесіда не відбудеться, або якось іншого разу чи в паралельному місці.
Всього вам найкращого, пане Володимире.
В мене сьогодні було кілька бесід. Оця коротенька з вами була з конструктивно творчих.

З увагою та повагою до Вашої творчості і до творчості людства в цілому,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 21:42:10 ]
І вам дякую, ви завше коментуєте з тими натяками, які корисно брати до уваги. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-26 00:12:50 ]
Привіт, Володимире.
Декілька думок:
***
"Зав’яданням осені золочений," - гмм. Вам подобається це "зав`ядання"? Мені не дуже.
може
"У зів’яле осені золочений," ?
***
"босяком?" - "босоніж"
***
Закінчення - там в оригіналі говориться про "оно" у Вас - "они"...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-26 08:53:43 ]
Так золочений і зав`ядання, як на мене, вельми близькі, і фонетично підсилюють одне одного.

А "босяк" у сенсі, той, що все втратив, всього позбувся, не має нічого, в тому числі і взуття, знову ж таки, як на мене, можливе посилення авторської ідеї, бо ж далі йдеться і про "дух бродяжний", - це звичайно і невелике посилення іронії, але чому би й ні? Словом, блаженні "босяки", що ходять босоніж...

А на завершення я і справді трохи розширив - від одного "єства" до всіх відповідних "єств". :)
Дякую за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-26 09:41:26 ]
Я щось не бачив цього іменника у словнику, посилання на який є у нижньому куточку ПМ (під стовпчиком з творами), а шкода. Інтернаціональним був би іменником. І взагалі він швидше відображує процес, ніж предмет. Отакий лукавий іменник. Русизмом ще від нього пахне. Занадто прозорий, ІМХО.
Ось такої я думки про це сумнівне зав'ядання.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-26 10:51:16 ]
Безумовно, якщо мова жива, то вона вправі шукати і нові іменники, чи доповнювати старі додатковими значеннями.
Можливо навіть і в цьому між українською і російською точитиметься досить жорстка братня боротьба за природний простір у розвитку. Тому прикордонні смуги теж важливі. :)

Хочу вірити, що "ярість" таки по наш бік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-05-31 15:35:05 ]
Доброго дня, пане Володимире!

Шанобливо перепрошую, але, прочитавши Ваш переклад та дискусію навколо нього, захотілося і собі долучитися, адже Єсенін - один з моїх улюблених поетів...

Як Ви дивитесь на такий варіант перекладу ось цих рядків:

О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів! (Володимир Ляшкевич)

Втрачена моя весняність,
Шал очей і повінь почуттів! (Валерій Хмельницький)

З щирою повагою,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-03 23:38:40 ]
Шановний пане Валерію, я поділяю ваші найтепліші відчуття до поета Сергія Єсеніна. І вважаю, що кожному з нас є чому навчатися у нього, в тому числі і методом перекладу...

Щодо "почуттів" і "чуттів", то мені прийшло чомусь до голови, що не може бути, наприклад, "повінь води", так? Можуть бути "повеневі води", "повеневі почуття", тобто у нас є "органи чуття", в яких можуть бути "повені". Тобто, я уявляю собі "чуття", як "ріки", якими линуть "почуття". Тобто проводив таку паралель, як "повені рік", "повені на ріках" - "повені чуттів", "повені у чуттях, відчуттях".
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-06-04 16:09:29 ]
Добре було б у самого автора оригіналу запитати, що саме він розумів під "половодьем чувств", але, на жаль, це вже неможливо...
Якщо аж так глибоко це розглядати, то, певніше всього, Ви праві, пане Володимире.
Вдячний Вам за докладне пояснення, що саме Ви мали на увазі, перекладаючи ці рядки.
З повагою,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 00:12:39 ]
О, Володимире! Це - один з моїх улюблених віршів Єсеніна. Мені якраз найбільше сподобались рядки:
О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів.
Хоч поправка Валерія "повінь почуттів" мені здається вдалою. Цікава знахідка і "ярість на устах зворушених вогнів"...
Добротна в цілому праця, хоч над "зав"яданням" теж би я радив подумати.
Переклад мене настільки зачепив, що я вирішив теж спробувати дати свій варіант. Друкую на своїй сторінці.
Натхнення і здоров"я бажаю.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 10:57:54 ]
Дякую за увагу, Ярославе, вчимося у Майстра, насолоджуймося процесом! :)