ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Сергій Єсенін. Не жалію...
Образ твору Не жалію, не зову, не плачу,
Все мине, як з яблунь білий дим.
Зав’яданням осені золочений,
Я не буду більше молодим.

І тобі отак уже не битись -
серцю, торкнутому холодком,
І березового краю ситець
не покличе далі босяком.

Дух бродяжний! Ти все рідше ярість *
на устах зворушених огнів.
О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів!

Я скупіший нині у бажаннях,
Чи й життя наснилося мені?
Мов лункою весняною ранню
на рожевім я промчав коні.

Всі ми, всі у цьому світі тлінні,
Тихо з кленів ллється листя мідь ...
Будьте ж ви навік благословенні,
Що прийшли у цвіті одгоріть.

* Ярість - тут від ярий і яріти, і пристрасть, і шал...
Ярий - те саме, що ярина 1. // Який народжується, виводиться весною; молодий, яскравий 1, 2. // Яскраво-зелений. // Світлий, білий, прозорий.

Сергей Есенин - "Не жалею, не ..."

Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым.
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.

Ты теперь не так уж будешь биться,
Сердце, тронутое холодком,
И страна березового ситца
Не заманит шляться босиком.

Дух бродяжий! ты все реже, реже
Расшевеливаешь пламень уст
О, моя утраченная свежесть,
Буйство глаз и половодье чувств!

Я теперь скупее стал в желаньях,
Жизнь моя, иль ты приснилась мне?
Словно я весенней гулкой ранью
Проскакал на розовом коне.

Все мы, все мы в этом мире тленны,
Тихо льется с кленов листьев медь...
Будь же ты вовек благословенно,
Что пришло процвесть и умереть.

1921


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-05-25 15:41:11
Переглядів сторінки твору 11230
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.011 / 5.5  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.007 / 5.5  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 16:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 18:41:54 ]
не ШКОДУЮ
(мабуть)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 20:15:57 ]
«Не гукаю, в розпачі не квилю,
Все мине, як яблунь білий дим,
В’янення впіймавши смертну хвилю,
Не лишусь віднині молодим.»

Не знаю, який перекладач з мене би вийшов, а тлумачем я був. Мене долучали до розмов.
Приблизно в такому жанрі я вибудував першу строфу-чотиривірш.
Як далі - не дивився, не намагався - то і не рекламуюсь.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 20:33:28 ]
Це теж варіант. :)
Але мені хотілося бути найближче до оригіналу, хоча дещо можливо і на сумнівній межі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 20:42:57 ]
Найближче до оригіналу...
Наші мови схожі, та не прозоро.
В Одесі ця несхожість привабливо-прозора як ніде більше.
Зичу Вам успіхів. Наслідування та прив'язування - це ознака штучності.
Хоча у цьому питанні я не спец. Просто чую і відрізняю, поєдную і відштовхуюсь :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 21:04:25 ]
А ще, можливо, я не надто докладно шукав, але знайдені варіанти перекладів змусили мене сьогодні спробувати підійти дещо по-своєму.
А взагалі, завдяки книзі шановного Івана Котовича "Єсєнін і Україна" із цікавістю ознайомився з перекладами Р.Ладики, М.Левицького, К.Житника, Б.Беднарського, І.Савича, Д.Павличка, В.Нестеренка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 21:17:24 ]
Долучення до прекрасного через транзити - непогана ідея. А книжки свого часу палили. І не всі безпідставно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 21:33:19 ]
А взагалі я піду до колиби. Тому бесіда не відбудеться, або якось іншого разу чи в паралельному місці.
Всього вам найкращого, пане Володимире.
В мене сьогодні було кілька бесід. Оця коротенька з вами була з конструктивно творчих.

З увагою та повагою до Вашої творчості і до творчості людства в цілому,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 21:42:10 ]
І вам дякую, ви завше коментуєте з тими натяками, які корисно брати до уваги. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-26 00:12:50 ]
Привіт, Володимире.
Декілька думок:
***
"Зав’яданням осені золочений," - гмм. Вам подобається це "зав`ядання"? Мені не дуже.
може
"У зів’яле осені золочений," ?
***
"босяком?" - "босоніж"
***
Закінчення - там в оригіналі говориться про "оно" у Вас - "они"...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-26 08:53:43 ]
Так золочений і зав`ядання, як на мене, вельми близькі, і фонетично підсилюють одне одного.

А "босяк" у сенсі, той, що все втратив, всього позбувся, не має нічого, в тому числі і взуття, знову ж таки, як на мене, можливе посилення авторської ідеї, бо ж далі йдеться і про "дух бродяжний", - це звичайно і невелике посилення іронії, але чому би й ні? Словом, блаженні "босяки", що ходять босоніж...

А на завершення я і справді трохи розширив - від одного "єства" до всіх відповідних "єств". :)
Дякую за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-05-26 09:41:26 ]
Я щось не бачив цього іменника у словнику, посилання на який є у нижньому куточку ПМ (під стовпчиком з творами), а шкода. Інтернаціональним був би іменником. І взагалі він швидше відображує процес, ніж предмет. Отакий лукавий іменник. Русизмом ще від нього пахне. Занадто прозорий, ІМХО.
Ось такої я думки про це сумнівне зав'ядання.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-26 10:51:16 ]
Безумовно, якщо мова жива, то вона вправі шукати і нові іменники, чи доповнювати старі додатковими значеннями.
Можливо навіть і в цьому між українською і російською точитиметься досить жорстка братня боротьба за природний простір у розвитку. Тому прикордонні смуги теж важливі. :)

Хочу вірити, що "ярість" таки по наш бік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-05-31 15:35:05 ]
Доброго дня, пане Володимире!

Шанобливо перепрошую, але, прочитавши Ваш переклад та дискусію навколо нього, захотілося і собі долучитися, адже Єсенін - один з моїх улюблених поетів...

Як Ви дивитесь на такий варіант перекладу ось цих рядків:

О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів! (Володимир Ляшкевич)

Втрачена моя весняність,
Шал очей і повінь почуттів! (Валерій Хмельницький)

З щирою повагою,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-03 23:38:40 ]
Шановний пане Валерію, я поділяю ваші найтепліші відчуття до поета Сергія Єсеніна. І вважаю, що кожному з нас є чому навчатися у нього, в тому числі і методом перекладу...

Щодо "почуттів" і "чуттів", то мені прийшло чомусь до голови, що не може бути, наприклад, "повінь води", так? Можуть бути "повеневі води", "повеневі почуття", тобто у нас є "органи чуття", в яких можуть бути "повені". Тобто, я уявляю собі "чуття", як "ріки", якими линуть "почуття". Тобто проводив таку паралель, як "повені рік", "повені на ріках" - "повені чуттів", "повені у чуттях, відчуттях".
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-06-04 16:09:29 ]
Добре було б у самого автора оригіналу запитати, що саме він розумів під "половодьем чувств", але, на жаль, це вже неможливо...
Якщо аж так глибоко це розглядати, то, певніше всього, Ви праві, пане Володимире.
Вдячний Вам за докладне пояснення, що саме Ви мали на увазі, перекладаючи ці рядки.
З повагою,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 00:12:39 ]
О, Володимире! Це - один з моїх улюблених віршів Єсеніна. Мені якраз найбільше сподобались рядки:
О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів.
Хоч поправка Валерія "повінь почуттів" мені здається вдалою. Цікава знахідка і "ярість на устах зворушених вогнів"...
Добротна в цілому праця, хоч над "зав"яданням" теж би я радив подумати.
Переклад мене настільки зачепив, що я вирішив теж спробувати дати свій варіант. Друкую на своїй сторінці.
Натхнення і здоров"я бажаю.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 10:57:54 ]
Дякую за увагу, Ярославе, вчимося у Майстра, насолоджуймося процесом! :)