ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Сергій Єсенін. Не жалію...
Образ твору Не жалію, не зову, не плачу,
Все мине, як з яблунь білий дим.
Зав’яданням осені золочений,
Я не буду більше молодим.

І тобі отак уже не битись -
серцю, торкнутому холодком,
І березового краю ситець
не покличе далі босяком.

Дух бродяжний! Ти все рідше ярість *
на устах зворушених огнів.
О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів!

Я скупіший нині у бажаннях,
Чи й життя наснилося мені?
Мов лункою весняною ранню
на рожевім я промчав коні.

Всі ми, всі у цьому світі тлінні,
Тихо з кленів ллється листя мідь ...
Будьте ж ви навік благословенні,
Що прийшли у цвіті одгоріть.

* Ярість - тут від ярий і яріти, і пристрасть, і шал...
Ярий - те саме, що ярина 1. // Який народжується, виводиться весною; молодий, яскравий 1, 2. // Яскраво-зелений. // Світлий, білий, прозорий.

Сергей Есенин - "Не жалею, не ..."

Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым.
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.

Ты теперь не так уж будешь биться,
Сердце, тронутое холодком,
И страна березового ситца
Не заманит шляться босиком.

Дух бродяжий! ты все реже, реже
Расшевеливаешь пламень уст
О, моя утраченная свежесть,
Буйство глаз и половодье чувств!

Я теперь скупее стал в желаньях,
Жизнь моя, иль ты приснилась мне?
Словно я весенней гулкой ранью
Проскакал на розовом коне.

Все мы, все мы в этом мире тленны,
Тихо льется с кленов листьев медь...
Будь же ты вовек благословенно,
Что пришло процвесть и умереть.

1921


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-25 15:41:11
Переглядів сторінки твору 11490
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.011 / 5.5  (5.189 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.007 / 5.5  (5.197 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.07.14 20:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 18:41:54 ]
не ШКОДУЮ
(мабуть)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 20:15:57 ]
«Не гукаю, в розпачі не квилю,
Все мине, як яблунь білий дим,
В’янення впіймавши смертну хвилю,
Не лишусь віднині молодим.»

Не знаю, який перекладач з мене би вийшов, а тлумачем я був. Мене долучали до розмов.
Приблизно в такому жанрі я вибудував першу строфу-чотиривірш.
Як далі - не дивився, не намагався - то і не рекламуюсь.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 20:33:28 ]
Це теж варіант. :)
Але мені хотілося бути найближче до оригіналу, хоча дещо можливо і на сумнівній межі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 20:42:57 ]
Найближче до оригіналу...
Наші мови схожі, та не прозоро.
В Одесі ця несхожість привабливо-прозора як ніде більше.
Зичу Вам успіхів. Наслідування та прив'язування - це ознака штучності.
Хоча у цьому питанні я не спец. Просто чую і відрізняю, поєдную і відштовхуюсь :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 21:04:25 ]
А ще, можливо, я не надто докладно шукав, але знайдені варіанти перекладів змусили мене сьогодні спробувати підійти дещо по-своєму.
А взагалі, завдяки книзі шановного Івана Котовича "Єсєнін і Україна" із цікавістю ознайомився з перекладами Р.Ладики, М.Левицького, К.Житника, Б.Беднарського, І.Савича, Д.Павличка, В.Нестеренка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 21:17:24 ]
Долучення до прекрасного через транзити - непогана ідея. А книжки свого часу палили. І не всі безпідставно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 21:33:19 ]
А взагалі я піду до колиби. Тому бесіда не відбудеться, або якось іншого разу чи в паралельному місці.
Всього вам найкращого, пане Володимире.
В мене сьогодні було кілька бесід. Оця коротенька з вами була з конструктивно творчих.

З увагою та повагою до Вашої творчості і до творчості людства в цілому,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 21:42:10 ]
І вам дякую, ви завше коментуєте з тими натяками, які корисно брати до уваги. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-26 00:12:50 ]
Привіт, Володимире.
Декілька думок:
***
"Зав’яданням осені золочений," - гмм. Вам подобається це "зав`ядання"? Мені не дуже.
може
"У зів’яле осені золочений," ?
***
"босяком?" - "босоніж"
***
Закінчення - там в оригіналі говориться про "оно" у Вас - "они"...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-26 08:53:43 ]
Так золочений і зав`ядання, як на мене, вельми близькі, і фонетично підсилюють одне одного.

А "босяк" у сенсі, той, що все втратив, всього позбувся, не має нічого, в тому числі і взуття, знову ж таки, як на мене, можливе посилення авторської ідеї, бо ж далі йдеться і про "дух бродяжний", - це звичайно і невелике посилення іронії, але чому би й ні? Словом, блаженні "босяки", що ходять босоніж...

А на завершення я і справді трохи розширив - від одного "єства" до всіх відповідних "єств". :)
Дякую за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-26 09:41:26 ]
Я щось не бачив цього іменника у словнику, посилання на який є у нижньому куточку ПМ (під стовпчиком з творами), а шкода. Інтернаціональним був би іменником. І взагалі він швидше відображує процес, ніж предмет. Отакий лукавий іменник. Русизмом ще від нього пахне. Занадто прозорий, ІМХО.
Ось такої я думки про це сумнівне зав'ядання.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-26 10:51:16 ]
Безумовно, якщо мова жива, то вона вправі шукати і нові іменники, чи доповнювати старі додатковими значеннями.
Можливо навіть і в цьому між українською і російською точитиметься досить жорстка братня боротьба за природний простір у розвитку. Тому прикордонні смуги теж важливі. :)

Хочу вірити, що "ярість" таки по наш бік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-05-31 15:35:05 ]
Доброго дня, пане Володимире!

Шанобливо перепрошую, але, прочитавши Ваш переклад та дискусію навколо нього, захотілося і собі долучитися, адже Єсенін - один з моїх улюблених поетів...

Як Ви дивитесь на такий варіант перекладу ось цих рядків:

О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів! (Володимир Ляшкевич)

Втрачена моя весняність,
Шал очей і повінь почуттів! (Валерій Хмельницький)

З щирою повагою,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-03 23:38:40 ]
Шановний пане Валерію, я поділяю ваші найтепліші відчуття до поета Сергія Єсеніна. І вважаю, що кожному з нас є чому навчатися у нього, в тому числі і методом перекладу...

Щодо "почуттів" і "чуттів", то мені прийшло чомусь до голови, що не може бути, наприклад, "повінь води", так? Можуть бути "повеневі води", "повеневі почуття", тобто у нас є "органи чуття", в яких можуть бути "повені". Тобто, я уявляю собі "чуття", як "ріки", якими линуть "почуття". Тобто проводив таку паралель, як "повені рік", "повені на ріках" - "повені чуттів", "повені у чуттях, відчуттях".
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-06-04 16:09:29 ]
Добре було б у самого автора оригіналу запитати, що саме він розумів під "половодьем чувств", але, на жаль, це вже неможливо...
Якщо аж так глибоко це розглядати, то, певніше всього, Ви праві, пане Володимире.
Вдячний Вам за докладне пояснення, що саме Ви мали на увазі, перекладаючи ці рядки.
З повагою,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 00:12:39 ]
О, Володимире! Це - один з моїх улюблених віршів Єсеніна. Мені якраз найбільше сподобались рядки:
О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів.
Хоч поправка Валерія "повінь почуттів" мені здається вдалою. Цікава знахідка і "ярість на устах зворушених вогнів"...
Добротна в цілому праця, хоч над "зав"яданням" теж би я радив подумати.
Переклад мене настільки зачепив, що я вирішив теж спробувати дати свій варіант. Друкую на своїй сторінці.
Натхнення і здоров"я бажаю.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 10:57:54 ]
Дякую за увагу, Ярославе, вчимося у Майстра, насолоджуймося процесом! :)