ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.

Юрій Гундарєв
2024.10.03 08:57
Життя - це книга:
Є розділ, де б’є вогонь,
І той, де крига.

29.
Магічний камінь.
Мінливий норвезький ліс…
Світ Муракамі.

Микола Соболь
2024.10.03 06:45
Невже гармати Бога не розбудять?
Кривавицею сповнена земля.
Смертей достатньо. Схаменіться, люди! –
усіяні убитими поля…
Скипає пря, Харон ламає весла,
все знищує свинцевий дощ округ.
Пусти цього, його душа воскресне,
у нім лунає пульсу перестук.

Віктор Кучерук
2024.10.03 05:46
Зелену барву втратив гай
І стовбури відкрив для зору, –
І полетів за виднокрай
Ключ журавлиний позавчора.
І потяглися від ріки
На луг пустий густі тумани, –
І в голові знялись думки
Про те, що зимно скоро стане.

Микола Дудар
2024.10.03 04:01
Серпневі дні збираються в дорогу,
Що правда, видно, дуже неохоче…
Заплутавшись у вибухи й тривогу
Можливо Ти підскажеш нам щось, Отче?..

Cерпневі дні заплутались у сонці…
І хмарки відступили аж за обрій
Горобчик щось доказує сороці

М Менянин
2024.10.03 01:56
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.

Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих

Артур Сіренко
2024.10.02 23:00
Ця історія трапилась зі мною, коли я на прохання князя Мстислава Ярославича (що було висловлене навіюванням, телепатично) жив у чудських землях, у місті з такою ж чудською назвою як і річка Андога, що належало тоді удільному князівству Андогському. Я тоді

Пиріжкарня Асорті
2024.10.02 22:37
грицька ті випадки дратують
коли і в низці сновидінь
почує він жіночий шепіт
надінь

2024

Тетяна Левицька
2024.10.02 17:58
Скажи, рідненький, як тобі живеться
у затишному зорянім раю?
Мені ж ніяк не відірвать від серця
того, кого без пам'яті люблю.

Вже третя осінь, за вікном ридає,
перецвітають квіти чарівні,
сніг білими кульбабами над плаєм

Юлія Рябченко
2024.10.02 15:50
Я розкидаю каміння, а ти збираєш,

Кажеш, що то діаманти в моїй душі.

Що ти, коханий, у темряві цій шукаєш?

Просто, ти сонечком сяєш, воно й блищить...

Іван Потьомкін
2024.10.02 13:37
Двадцять літ зі сходу на захід, з півночі на південь ходив імператор Діоклетіан, усмиряючи різномовних бунтівників. Час його названо «поверненням золотого століття». Заглянув імператор на якусь часину в Рим. І не сподобалось йому тут жити, а закортіло на

Сергій Губерначук
2024.10.02 11:59
Я був би у марах
собою-собою,
з’явив би даремні слова,
а зараз
у цих залогічних спробах
не те я – не те сказав.

Ці рими націлені Римом

Леся Горова
2024.10.02 11:25
Шістнадцять голубів знялися в небо.
Ще не до зір. Ще пурхають довкіл.
Бо кожному із них додому треба,
Зробити там останні сорок кіл.

Пір'їна біла у долоню ляже.
Вже рідне серце не переболить.
Коли ж тобі таки воздасться, враже?

Микола Дудар
2024.10.02 09:20
Причепуритись треба буде… причепурусь
А що такого, мені то не звикати?!
Ніякої інтриги… запарений кун-кус
І будемо на неї з ним чекати…

Борідку вже дорослу, посивівши, підстриг…
Одекалоном освіжив і хату, і,
Нагадую: я проти всілякостей інтриг

Віктор Кучерук
2024.10.02 06:14
Розчинилося у мжичці
Сонця лагідне тепло, -
Вкрили крапельки травичку,
Як холодний піт чоло.
Заіскрились, забриніли
І зарухались навкруг, -
Не утримавшись на схилах, -
Податись мерщій на луг.

Микола Соболь
2024.10.02 05:51
Час від часу зітхаю (з полегшенням наче),
що у землю впаде проросте чи згниє.
Хто заплатить борги, як удови заплачуть?
Хто дитятко утішить чиєсь чи своє?
Чи промовить убивця: «Возьмі, вот, канфєтку»? –
він три шкіри здере поки тільце живе,
не тобі в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 КРИК ДУШІ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-25 08:51:39
Переглядів сторінки твору 2668
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.804 / 5.5  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-25 09:50:07 ]
Наталочко, може краще про "єства" говорити замість "людей" - на мій скромний погляд так значно коректніше, принаймні, щодо Творця, який Людину зробив за Образом і в Подібності. Я вважаю, що правильніше визначати Людину серед званих, які прийшли до Бога, а не серед інших.
А можна і "Яка ж багатоликість (ото дволикість) в цьому світі!"...
І, напевно, достатньо "Своїй душі"...

А тема актуальна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-25 10:26:53 ]
Вдячна Вам за те, що відгукнулися і не залишились байдужими! Але те, що я написала - стосувалося конкретних людей і конкретних подій (надто сумних) у моєму житті. А тому мої відчуття і почуття з приводу пережитого мною в інший спосіб я виразити в цю мить не змогла, та й для чого шукати інші слова - аніж ті, що самі линуть з людської душі? Я не претендую на геніальність... я просто пишу душею і тільки про особисто пережите мною... Сподіваюсь, що ви мене зрозумієте. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-25 13:11:59 ]
Так, зрозумів, і ви напевно розумієте нас, читачів, коли ми вірш сприймаємо в контексті і наших реалій.
Добре, що ви про це пишете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-25 12:20:10 ]
Наталочко, так і є...Я лиш душі ніколи не дозволю
Хоча б на мить вподібнитись до них!Я думаю так само!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-25 19:00:13 ]
Дякую, Олексію! Можливо, й не потрібно , щоб якийсь читача... але все ж знайдеться чимало таких, які переживали схожі почуття та емоції, а тому зрозуміють його... Скільки людей - стільки різних поглядів на світ та одні й ті самі речі, це зрозуміло... і в жодному випадку ніхто нікого не може засуджуватись за його іншість... Перекона, що зі мною всі погодяться.
А Редакції Майстерень щиро вдячна за те, що моїм скромним віршам приділяє увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-25 19:05:54 ]
В попередньому коментарі закралась помилка, мало бути - "Можливо, й не потрібно, щоб всі вірші знаходили відгук у душі кожного читача... але все ж...".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-26 13:46:42 ]
Дуже проникливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-27 20:57:50 ]
Дякую, Надійко, проникливо - бо наболіло...