ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Вячеслав Руденко
2026.10.25 17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.

Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кузя Пруткова (1961) / Вірші

 Дуже сильний дощ




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-03 07:23:39
Переглядів сторінки твору 5341
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.753 / 5.5  (4.665 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.116 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2011.04.11 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 10:34:30 ]
Шановна Кузю! Такий динамічно-мокрий сюжет!
Заувага - замість "пожару" краще "пожежі".
P.S.На Майстернях не всім подобаються вірші про каву, може краще щось у фіналі скомбінуйте про чай. Серйозно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 11:29:33 ]
Дякую за пораду! Оце "пожару-пожежі-пожару" міняла декілька разів, розуміючи, що варіант "пожар" - в певній мірі "калька". Однак це слово освячене чудовими рядками Івана Франка "Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром?", Тараса Шевченка "потім в дар Тобі приносять З пожару вкрадений покров", "кров, пожари, пекельних мук безкраїй ряд...", Максима Рильського "та з пожару щораз лазуровим вінком..." Це я навела приклади тільки тих рядків, які пам'ятаються ще з шкільних часів, а скільки їх можна навести ще!
Досить-таки теоретичне питання: боячись "кальок", чи не збіднюємо ми мову?
Звичайно, змінити знову на "пожежі" - не важко (на одному сайті я саме так і зробила малодушно, аби не дратувати "пуритан від мови", але зважте самі, як погіршується звучання без цього розкотистого слова "пожаРРРу"!
А щодо кави... Чом би й ні? Ось, прочитайте новий варіант! ))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-03 11:06:51 ]
ні, кава теж крута


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 11:32:05 ]
чай я теж люблю, але уявляти приємніше каву - у неї ж такий зігріваючий аромат!
А гляньте-но останній варіант )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 11:56:07 ]
Дорога Кузю! Про "пожар - пожежу" Вами прокоментовано достатньо вичерпно і переконливо.
Сприймається цілком. Щодо нового варіанту -якось він трошки наче"ображеним" виглядає- це не попередження було (чи керівництво до дії), а більше дружня порада на майбутнє (майже жарт)всього-навсього від автора сторіночки. Не завжди варто так оперативно реагувати на коменти,
вони також трапляються всякі...
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 12:20:18 ]
Та ні, я не образилася, і змінила вірш також жартома: така у мене своєрідна реакція на будь-яке обмеження )))) Рядок одного з моїх літ.героїв: "А у меня инстинкт свободы - куда сильней других инстинктов" - це про мене )))) До речі, про цей інстинкт Амосов писав.
Повертаю вірш, як було - Вас повеселити, на жаль, не вдалося, мабуть, надто експромтно і емоційно неточно вийшло. Але ж відкрийте секрет, будь ласка: чому кава - поза законом? Чи, може, мені таки справді написати пишну оду цьому напоєві, аби дізнатися про усі її вади "з перших уст"? )))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-09-03 14:00:32 ]
Людо, славно!5,5
Обирайте відгук на власний смак: :-)

1. Вперіщив дощ. Наїлася крапЕль -
і сита вже, мов це булА зайчатина...
ШкодА що з неба не падЕ форель -
гурманка ж я. Що ж, кавом доганятимусь... :-)

2. Вперіщив дощ. Наїлася крапЕль -
і сита вже, мов це булА зайчатина...
Й ти, друже, накурися конопель
і кавою не треба доганятися...:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кузя Пруткова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-03 14:38:47 ]
Із нашої родючої землі
Мов джунглі, виростають конопІ.
Та тільки їх курить не треба, котику!
Хоча... і чай, і кава - теж наркотики.
А ще мені колись таке казали:
Найголовніший наш наркотик - САЛО!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-03 15:52:35 ]
Дуже добре, що повернули попередній варіант. Кава зовсім не поза законом. Особисто я її (каву) дуже люблю. І вірші,де вона фігурує. А на рахунок оди - то, погодьтеся, Ваша власна ідея.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-05 16:00:24 ]
Здається ти з усім розібралася і я читаю вірш в остаточносу варіанті (теж можна вчинити дискусію "варіанті" чи "варіянті"). Бачиш, як тут комфортно? Хороше оточення сприятиме творчости. Порівняння з відром розкішно точне. Насолоджуюсь.