ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мар'яна Шіпош / Вірші

 Ангели з одним крилом




Найвища оцінка Петро Балог 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Татчин 4 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-04-14 14:15:16
Переглядів сторінки твору 6610
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.530 / 5.17  (4.383 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 4.329 / 5  (4.279 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-18 01:47:32 ]
Оригінальна ідея втілена у вірш. Постає питання - чому саме ангели? Чи не могли бути, на приклад, чайки? Теоретично так, але естетика твору хіба вимагає більш піднесеного персонажу, щоб краще персоніфікувати нашу людську сутність та піднести її на вищий рівень...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-18 08:56:32 ]
Ця ідея стара як світ. Це по-перше. По-друге, чайки тут могли б бути справді вельми теоретично - мовою символіки це виглядало б кумедно. По-третє, в чому тоді суть коментарю? Комусь хотілося вночі побалакати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-18 13:07:31 ]
Звичайно, хотілось побалакати з власником другого крила:) Чи коментар завжди повинен бути монологом або розмовою з розумною людиною, якою є я? Ідея стара, та чи те що старе автоматично перестає бути оригінальне, на приклад Святе Письмо? У Р. Баха чайка символічна чайка зовсім не кумедно виглядає:) З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-20 16:59:57 ]
Спасибі вам за скромність (це стосовно розумної людини). При всій повазі до Р. Баха чайки там виведені в іншому контексті й мають інше символічне навантаження. Стара ідея не означає застаріла (я й не хотіла цього сказати), і тим більше не означає недоречна. Але оригінальність - це новаторський елемент, як на мене, а в "ангельській" темі я його не бачу - про це вже багато хто говорив. Але ця тема невичерпна на інтерпретації, тому вірш гарний. І ще гарний суто технікою й виразною інтелектуальністю авторки.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-04-23 21:59:54 ]
А я згідний з паном Петром, - чоловіки повинні бути розумними і зовсім непогано у собі цю рису вирізняти, виточувати. Та й зауваження, які робить Петро, концептуально справедливі.
Щодо зауважень Ірини, то хіба хтось знає, що, врешті-решт, має на увазі жінка, та ще й поетеса? Але що може дати жінка, окрім добра? На це і сподіваємося?
Щодо вірша, то хоча він і виглядає юним поглядом на відомі речі, але можна з певним задоволенням відчути їх знову разом із юною авторкою.

А, взагалі, мені приємно, що Закарпаття цікаво представлене Мар'яною Шіпош. Моє дитинство і подальше життя сильно пов'язані з Мукачево, з Ужгородом - хороші міста, але з поезією там нелегко, тому сподіваюся, в т.ч. і на вас, Мар'яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Шіпош (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-28 18:23:34 ]
Також згодна, що "чоловіки повинні бути розумними":) А п. Володимир впевнений, що авторка така юна, як йому здається?Вік поезії і автора не завжди співпадає.А те, що йдеться про "відомі речі", - цікаво, кому достеменно відомо, що треба вибирати: життя чи смерть, спасіння чи пристрасть, спокій чи ризик, грозу чи тишу?...
Приємно, що із нашою Срібною Землею у Вас пов'язані гарні спогади і теперішнє життя також. А що "з поезією нелегко" - не думаю, що гірше, ніж де-інде, просто є своя специфіка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-28 21:20:32 ]
Де б я ще зустрів пані Ірину! Щодо поезії в Закарпатті. Нещодавно вийшов один альманах і в ньому є такі автори: Христина Керита,
Лідія Повх, Петро Скунць. Раджу знайти цих авторів і почитати їх твори(Трохи згодом набиратиму на один сайт цих авторів, коли роботу закінчу - вкажу координати сайту). Щодо вірша. Багато асоціацій саме щодо ангела з підбитим крилом(Вибачаюсь - з одним)але вирішив залишити в двох варіантах)! А чайки в мене асоціюються тільки з грифами. Терпіти не можу море.Кожному своє. Принаймі це моя давня закріплена думка. Для мене вони б просто були б ні до чого тут.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-29 08:00:27 ]
Ну, Ляшкевичу, ви собі вже якийсь чоловічо-жіночий диван вигадали як концепцію (перефразовуючи назву твору з Гете). Всюди це червоною ниткою. Ні, я таки починаю впадати в фемінізм, коли про це постійно згадують. Що, ви чоловікам лишаєте розум, а жінкам - почуття, клубок енергій, незрозумілість і загадковість? Часто й навпаки буває. Ну як, скучилось за суперечками?

Рада читатися, Володимире. Тільки ось не сприймаю ланцюжка між суб'єктивним несприйняттям моря та категоричним "чайки, мовляв, ні до чого". У мене щодо чайок багато суто літературознавчих асоціацій, втім, як і щодо ангелів. Плач, голосіння, жаль, скорбота, колоніальне гноблення тощо.

І окрема, що в'яжеться з Едді По. Моїм другом. Все-таки хоч кров з носа вирву вечір для того есею, що я обіцяла. Сама для себе хочу його написати. Біографія цієї людини цікава й символічна.

Мар'яно, а ви вмієте подати себе в загадковому світлі. Чому ви називаєте Закарпаття Срібною Землею? Ця назва має історичні корені?

Так і не можу розцінити мовчання на мою згадку про Барта з компанією. Чи то знак згоди, чи знизування плечима?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-08 13:56:40 ]
Привіт з холодної ще Ялти:-) Але чайки вже давно літають, не зважаючи на холод... Говорячи про "розумну людину", я, звичайно, мав на увазі не себе, тільки своє "я" кожної людини. Так що дамсько-чоловічі суперечки, кому що приділене Богом більше чи менше, тут ні до чого:-) Особисто вважаю, що чоловік і жінка у інтелектуальному вимірі рівні собі, хоча це і проявляється в різних сферах по різному. На жаль, останнім часом, все менше видно чоловіків, котрі прагнуть здобувати освіту. Та, на щастя, є друге крило, котре бере на себе цей тягар:-)
З повагою