ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
* 241 *
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Сокровенності слово
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
В кураю вирують перші квіти
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Бумеранги апокаліпсису
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
* * *
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мар'яна Шіпош / Вірші

 Ангели з одним крилом
Ми ангели лише з одним крилом
Ми ходимо по лезу, наче діти.
А серце шаленіє під замком,
І багатьом цього не зрозуміти.

Не підступай так близько до вогню.
Він може все за мить в тобі спалити
І ангел платить немалу ціну
За те, щоб не могти когось любити.

Ми ангели лише з одним крилом
І тільки разом можемо злетіти.
Та кожен з нас живе солодким сном,
А душі майже встигли зледеніти.

Якщо ти віриш в долю, просто знай:
Мені нелегко здатися без бою.
Не проміняю на застиглий рай
Оте крило, що в тебе за спиною.





Найвища оцінка Петро Балог 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Татчин 4 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-04-14 14:15:16
Переглядів сторінки твору 6944
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.530 / 5.17  (4.383 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 4.329 / 5  (4.279 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-18 01:47:32 ]
Оригінальна ідея втілена у вірш. Постає питання - чому саме ангели? Чи не могли бути, на приклад, чайки? Теоретично так, але естетика твору хіба вимагає більш піднесеного персонажу, щоб краще персоніфікувати нашу людську сутність та піднести її на вищий рівень...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-18 08:56:32 ]
Ця ідея стара як світ. Це по-перше. По-друге, чайки тут могли б бути справді вельми теоретично - мовою символіки це виглядало б кумедно. По-третє, в чому тоді суть коментарю? Комусь хотілося вночі побалакати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-18 13:07:31 ]
Звичайно, хотілось побалакати з власником другого крила:) Чи коментар завжди повинен бути монологом або розмовою з розумною людиною, якою є я? Ідея стара, та чи те що старе автоматично перестає бути оригінальне, на приклад Святе Письмо? У Р. Баха чайка символічна чайка зовсім не кумедно виглядає:) З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-20 16:59:57 ]
Спасибі вам за скромність (це стосовно розумної людини). При всій повазі до Р. Баха чайки там виведені в іншому контексті й мають інше символічне навантаження. Стара ідея не означає застаріла (я й не хотіла цього сказати), і тим більше не означає недоречна. Але оригінальність - це новаторський елемент, як на мене, а в "ангельській" темі я його не бачу - про це вже багато хто говорив. Але ця тема невичерпна на інтерпретації, тому вірш гарний. І ще гарний суто технікою й виразною інтелектуальністю авторки.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-04-23 21:59:54 ]
А я згідний з паном Петром, - чоловіки повинні бути розумними і зовсім непогано у собі цю рису вирізняти, виточувати. Та й зауваження, які робить Петро, концептуально справедливі.
Щодо зауважень Ірини, то хіба хтось знає, що, врешті-решт, має на увазі жінка, та ще й поетеса? Але що може дати жінка, окрім добра? На це і сподіваємося?
Щодо вірша, то хоча він і виглядає юним поглядом на відомі речі, але можна з певним задоволенням відчути їх знову разом із юною авторкою.

А, взагалі, мені приємно, що Закарпаття цікаво представлене Мар'яною Шіпош. Моє дитинство і подальше життя сильно пов'язані з Мукачево, з Ужгородом - хороші міста, але з поезією там нелегко, тому сподіваюся, в т.ч. і на вас, Мар'яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Шіпош (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-28 18:23:34 ]
Також згодна, що "чоловіки повинні бути розумними":) А п. Володимир впевнений, що авторка така юна, як йому здається?Вік поезії і автора не завжди співпадає.А те, що йдеться про "відомі речі", - цікаво, кому достеменно відомо, що треба вибирати: життя чи смерть, спасіння чи пристрасть, спокій чи ризик, грозу чи тишу?...
Приємно, що із нашою Срібною Землею у Вас пов'язані гарні спогади і теперішнє життя також. А що "з поезією нелегко" - не думаю, що гірше, ніж де-інде, просто є своя специфіка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-04-28 21:20:32 ]
Де б я ще зустрів пані Ірину! Щодо поезії в Закарпатті. Нещодавно вийшов один альманах і в ньому є такі автори: Христина Керита,
Лідія Повх, Петро Скунць. Раджу знайти цих авторів і почитати їх твори(Трохи згодом набиратиму на один сайт цих авторів, коли роботу закінчу - вкажу координати сайту). Щодо вірша. Багато асоціацій саме щодо ангела з підбитим крилом(Вибачаюсь - з одним)але вирішив залишити в двох варіантах)! А чайки в мене асоціюються тільки з грифами. Терпіти не можу море.Кожному своє. Принаймі це моя давня закріплена думка. Для мене вони б просто були б ні до чого тут.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-04-29 08:00:27 ]
Ну, Ляшкевичу, ви собі вже якийсь чоловічо-жіночий диван вигадали як концепцію (перефразовуючи назву твору з Гете). Всюди це червоною ниткою. Ні, я таки починаю впадати в фемінізм, коли про це постійно згадують. Що, ви чоловікам лишаєте розум, а жінкам - почуття, клубок енергій, незрозумілість і загадковість? Часто й навпаки буває. Ну як, скучилось за суперечками?

Рада читатися, Володимире. Тільки ось не сприймаю ланцюжка між суб'єктивним несприйняттям моря та категоричним "чайки, мовляв, ні до чого". У мене щодо чайок багато суто літературознавчих асоціацій, втім, як і щодо ангелів. Плач, голосіння, жаль, скорбота, колоніальне гноблення тощо.

І окрема, що в'яжеться з Едді По. Моїм другом. Все-таки хоч кров з носа вирву вечір для того есею, що я обіцяла. Сама для себе хочу його написати. Біографія цієї людини цікава й символічна.

Мар'яно, а ви вмієте подати себе в загадковому світлі. Чому ви називаєте Закарпаття Срібною Землею? Ця назва має історичні корені?

Так і не можу розцінити мовчання на мою згадку про Барта з компанією. Чи то знак згоди, чи знизування плечима?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Балог (Л.П./Л.П.) [ 2006-05-08 13:56:40 ]
Привіт з холодної ще Ялти:-) Але чайки вже давно літають, не зважаючи на холод... Говорячи про "розумну людину", я, звичайно, мав на увазі не себе, тільки своє "я" кожної людини. Так що дамсько-чоловічі суперечки, кому що приділене Богом більше чи менше, тут ні до чого:-) Особисто вважаю, що чоловік і жінка у інтелектуальному вимірі рівні собі, хоча це і проявляється в різних сферах по різному. На жаль, останнім часом, все менше видно чоловіків, котрі прагнуть здобувати освіту. Та, на щастя, є друге крило, котре бере на себе цей тягар:-)
З повагою