ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.15 22:56
***
Поміж негоди, поміж невзгод
Поміж свого і чужого
Кожне життя — це лиш епізод
В Книзі Буття Неземного

Поміж замовин, поміж бажань
Поміж данини за спрощу
Кожне життя — аванс без питань

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
Не вбий
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Пігмеї, ви куди?
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Твій васал
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Хані Сенеш
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
* * *
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
***
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Просили допомоги
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
Хрисохір – останній каган з роду родіїв
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
***
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
Знов не та дорога...
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
* * *
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
asperitas
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
* * *
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
***
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Сидорович (1973) / Вірші

 Яка різниця?
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 20:36:08
Переглядів сторінки твору 4965
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.800 / 5.5  (4.848 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.638 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.26 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 20:55:43 ]
Знаете ли, и я стараюсь писать образно.
И тоже не всегда удается.
А на призывы народ нынче, насколько я понимаю, "не ведется". Во-первых, жить хочется, а во-вторых, наверное, нужно, чтобы сами созрели.
Так как мы порой на дискотеке. Увидели друг дружку, два-три танца, по коктейлю, по "травке" - и только бегом. Куда, догадаться несложно.
Это называется "спонтанно". А на призывы, по-моему, не те ведутся. Потом возникают проблемы.
Прошу пардона за возможный офф-топ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 21:03:23 ]
Дякую за коментар. Цілком можливо, цей вірш не дуже вдалий. Даруйте за пафосність, не знаю, чи не занадто я замаскувала ідею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:15:11 ]
Не очень. Все ведь понятно.
Но я считанные месяцы моего пребывания на сайте смекнул, что поэтические образы, которые, как у вас говорят, "не налазять на голову" вызывают интерес. Нет, это не значит, что нужно плыть в русле чьих-то интересов, но если наши коллеги почитают высокую поэзию, то стоит ли предлагать им что-то наподобие агитации?
Я, конечно же, могу ошибаться.
Поэтому я, безусловно, не критикую, не советую, а с вашего разрешения поделился соображениями вслух.
Пусть все видят, какой я дурак.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:16:49 ]
Пардон. "За считанные месяцы".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:37:25 ]
Вартісний вірш, Лесю. Чи достукається до глухих сердець? Важко сказати... Тільки пафосу я в ньому не побачила. Анітрохи. То, швидше, наболіле, що вкотре вертається на круги своя...
Доступні мені 5.5
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 22:10:05 ]
Спасибі сердечне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 22:26:03 ]
Велике спасибі, Лесю, за вірш. Ви дуже гарно описали те, що нам болить. Ваш вірш, як і твори багатьох талановитих УКРАЇНСЬКИХ поетів, вселяє надію на те, що попри все, українське слово жило живе і буде жити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 00:08:30 ]
молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:29:45 ]
Цікава форма подачі матеріалу-думки-ідеї-наболілого-вистражданого... Супер!
Але в одному правий Алексій. Останні два рядки справді більше нагадують агітку, ніж поезію. Певно, я переконаний, їх потрібно замінити образно-емоційним символом, який сам потягне за собою виловлені тут надто прямолінійно висновки.
Думаю, ні! - впевнений, що у талановитої Лесі це вийде неперевершено красиво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 08:08:11 ]
Спасибо за понимание, уважаемый Василий.
А народ, действительно, не раскачать на очередной подвиг как движущую силу большинства разрушительных процессов, затеваемых политическими интриганами.
В одном из комментариев я увидел и проявления пещерного национализма. Да, в прилагательном, выделенным крупным шрифтом. Я уже знаю, чьи авторские страницы меня отныне не интересуют.

Удач-дач-дач Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 08:47:53 ]
Алексію, та немає тут ніякого, як Ви виразились, печерного націоналізму. Можливо, Ви не досить інформовані, але просто зараз українцям хочуть нав'язати двомовність (хоча й ми так стали двомовні за часів Радянського Союзу). А мова - це те, що і є визначальною рисою народу. От чому росіяни, які все життя живуть в Україні, не можуть (не хочуть?) вивчити українську мову, а добиваються, аби українці розмовляли російською? Адже скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина. От Вам цікаво вивчити українську мову, хоч Ви і проживаєте в Якутії. А їм, які проживають в Україні - ні. Як, на Вашу думку, у чому тут справа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 10:32:18 ]
Перші ноти вірша мене ледь не обурили (Як яка різниця?!) А потім я зрозуміла Вашу гірку іронію. Так Ви показали нашу невиправдану байдужість до рідного слова. Я дуже поважаю росіян за шану і любов до рідної мови, поляків тощо...
Коли ж МИ навчимося боготворити рідну мову? Поділяю Вашу думку. І заклик "Любімо мову!" все ще потрібний і актуальний. З часів Сосюри мало що змінилося. На жаль... Такі вірші потрібні. Вода (крапля за краплею) камінь точить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 10:44:10 ]
Вищий клас!!! От так і треба БУДИТИ українців, пані Лесю. Не усі, звичайно, сплять, це сьогодні буде ще раз доведено на Софіївській площі, але багато таких, що впали у літаргічний сон. Будіть, рибонько, будіть!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 10:47:19 ]
Чому ми нормально сприймаємо агітки противників нашої мови і борців за двуязычие, а нам агітками, що не можна користуватися?.. У святій боротьбі усі засоби ВИПРАВДАНІ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 20:38:54 ]
Люди добрі, дякую за підтримку. З одного боку, не була впевнена, ще така "агітка" буде комусь цікава. З іншого -- за день до того розмовляла по телефону з Ольгою Кіс. У неї на роботі склалася ситуація, коли їй доводилося наполегливо доводити, що не можна "пускати" слова, які не є власне українськими, у музеї. Найголовніше -- вона боролася за одне слово! Підняла кілька словників і довела: не варто вживати "стакан". Але найголовніше -- варто відстоювати кожне слово рідної мови. Бо колись може бути пізно. Даруйте, щось я розписалася.