ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.15 22:56
Поміж негоди, поміж невзгод
Поміж свого і чужого
Кожне життя — це лиш епізод
В Книзі Буття Неземного

Поміж замовин, поміж бажань
Поміж данини за спрощу
Кожне життя — аванс без питань

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Хто з’їв кольори?!




Найвища оцінка Зоряна Ель 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка ккк ох 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-19 16:42:39
Переглядів сторінки твору 10971
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.248 / 5.25  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:06:12 ]
Клас!
...і котик теж симпатяга!!!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:40:57 ]
Котяра - під колір осені. Полащився, помуркотів і втік. Може, то сама осінь приходила? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-19 17:25:58 ]
***Мряка злодійкувато
Злизує фарби з листя,*** - осінь...

Сподобалося про перехожих :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:45:47 ]
А перехожі - всі ми (ну хоча б пару разів на день)... Не дуже затишно, правда? Хоча, якщо настрій гарний, то мряці треба ще добре потрудитися, щоб його злизати! Бажаю вам саме такого :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-19 17:29:03 ]
От засранка мряка! (вибачте за грубість)
Да і мороз - гімнюк.(і за цю теж)

А тпер спробуємо переграти сценарій.

Мряка кидає перли на траву, на дерева, на рожеві ланіти і на вії. І так приємно від того чомусь, головне щоб туш не потекла.

А Мороз наші вікна перемкне у ч/б-режим,
Да в душі - буде весна і веселкова палітра....метелики і трошки комарів , ну щоб не розслаблятись.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:01:44 ]
Палагеє, я вам навіть непоетичні вирази прощу - тільки не нагадуйте мені про комарів!! Хата при долині, якраз біля розплідника цих вампірів - без "Раптора" жодної ночі спати не лягали! Ледве дочекалися ізбавлєнія у вигляді холодів ("прийшла Пречиста - взяла комара нечиста!"). ;))
Так що фарбуємся водостійкою тушшю і тішимося холодною мрякою. Тим більше що вологе повітря для личка корисне. А зиму я люблю - і ви, здається, теж (досі згадую ваш вірш про пірнання в кучугури і язик, примерзлий до машини сусіда)! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:54:41 ]
А я бачу, ви,Грануїль з пльоточкою сьогодні. Не в гуморі? Усе ж є в мене сумнів, чи може мряка щось злизувати з листя?:) А так напрочуд дивна мініатюрка, як сіренька мишка.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:12:18 ]
Спробую пояснити про "злизування": доки опале листя не намокло, воно було різнобарвне і веселе, а під занудливою мжичкою якось зразу стало "облазити"... Вийшла я на вулицю, глянула на це сіро-буре безобразіє - ось і написалося отаке :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:41:17 ]
Сіро – аж до оскоми!

дуже вдалий образ!!! так, власне, і є...(
ви якось так дотепно описуєте мігрені, непогоду, загалом усяке таке бецяне, що після того воно стає цяцяне )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:10:47 ]
Та це я так намагаюся створювати позитивний настрій - треба ж якось боротися з власним песимізмом... А якщо попутно ще комусь розвидниться - то ж взагалі класно! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 17:54:00 ]
Найголовніше - внутрішній стан. Тоді будь-яка погода буде не важливою. Мені все подобається - і літо зі спекою, і осінь з болотом, і зими чекаю з морозами, тому що це - життя, і воно прекрасне!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:25:16 ]
Юлечко, оцей ваш сталевий внутрішній стержень - це вроджене чи результат самодисципліни? Поки що можу лише рівнятися на вас і по-доброму заздрити. І погода вас своїми примхами не залякає, і заїжджі знаменитості - авторитетом... ;)) А мене будь-яка дрібниця з колії вибиває, і щоразу доводиться самій "серед себе" проводити виховну роботу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 19:11:16 ]
Та який там сталевий стержень))) то він у Маргарет Тетчер лише)))) У мене - щось пухнасте і м"яке) А позитивне сприйняття життя - результат зміни світогляду після важких подій у житті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:16:13 ]
О... Вибачте, не знала. Мої вам співчуття і повага - щиро. Хай доля на цьому заспокоїться і побалує вас чимось приємним :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:07:09 ]
На відміну від мряки, вірш Ваш аж ніяк не сірий, Гренуіль. Несподівані порівняння, влучні метафори. Гарно...
А можна ще сніг сплутати із сіллю:

Зима, немовби на віки затрималась,
Чумацьким Шляхом вкотре приблудивши,
Наобіцяла снігу, - а розсипала
Заморську сіль, неспокій розбудивши.
І просолів цей світ, до нині прісний,
Запікся біль в очах у дня сльозою.
І стало в грудях почуттям затісно.
Гризо моя, не йди. Поплач зі мною.

Так що, дійсно, підтримую Юлю Шешуряк. Яка погода в душі - така й на вулиці.
Бажаю всім сонячної погоди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:31:17 ]
Дякую за чудовий вірш - аж зітхнула... "І просолів цей світ, до нині прісний" - це ж треба! Наче на поверхні лежить, а спробуй додуматися!
Будемо вважати, що морально ми до сльоти і морозів спільними зусиллями підготувалися. Теж бажаю всім сонечка - і за вікном, і в душі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:36:48 ]
Привіт ) А чорно-біле теж гарно. Одразу помітні відтінки і напівтони )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:07:20 ]
Наше вам... :)) Чорно-біле - це класно! Особливо коли білого багато-багато, і воно лежить, як і полагаєцця, всеньку зиму, і не хлюпає під ногами! (Хочу в Сибір... чи взагалі на Аляску) ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:20:15 ]
В Сибір... ну, шукайте декабриста ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:24:21 ]
А шо, без декабристів - ніяк? Вони ж і тут не знають, чого хочуть, а в екстремальних умовах характер навряд чи кращим стане... ;) Може, я вже як-небудь сама?