ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Cінабоном білих маків…
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
***
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Лист
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Як москалі хотіли покінчити з Махно взимку 1920 року і що з того вийшло
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
* 239 *
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні (рондель)
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
* * *
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Муза
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Камо грядеши, народе?!

"Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших..."

Еф.4:29

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-09 08:13:38
Переглядів сторінки твору 7586
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.763 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Коваль (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 11:19:35 ]
Дякую за вірш, за те, що "сил нема мовчать".
Наболіло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Коваль (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 11:28:29 ]
***
Іду крізь біль, наругу і негоду,
Через брехню і крижані вітри.
Вбивають гени власного народу
Оті, що правлять бал. Вони згори
Всміхаються у вічка телекамер
І кпинять непокірних. А затим
Регоче і підморгує Лукавий
Печальним і непроданим, живим.
Вже чорна ніч наміткою повисла,
Хвилюється Дніпро
і Прип’ять,
іДністер.
Та ми живі і наша мова, й пісня,
Нас чорний біль на порох не зітер.
Постане правда крізь глуху облуду
І плюне в ніч, у непогідь лиху.
І буде ранок, буде день і Люде
На вічному Тарасовім шляху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:12:53 ]
Це я вдячний Вам. Радію з того, що мої спроби донести щось чисте, знаходять порозуміння, відгук і спонукають піднести свій голос на захист вічних цінностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 13:06:17 ]
Дійсно наболіле ((. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:14:27 ]
Вся дяка Богу, Надіє. То Він надихає. Але, я вдячний Вам навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 13:23:40 ]
Як вміло Ви розгорнули цю наболілу тему, Ігоре. А головне, як викорінити цю гидоту з нашого повсякдення, якщо метастази її проростають все глибше і глибше? Ви здивуєтесь може, але я знаю особисто таких людей (жінок до речі), які співають хвалу Господу в церковному хорі, чи відспівують усопших, а вдома спокійненько оскверняють уста матюками, бо такий у них стиль спілкування. А потім знову йдуть у церкву і тими оскверненними устами доторкаються до святого. І так без кінця. Ось це мене вражає найбільше.
Дякую Вам за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:18:15 ]
У Євангелії від Матвія у 8 розділі вміщено слова Ісуса, що не всі, хто кличе Його: "Господи! Господи!" будуть визнані. Навіть з тих, хто Іменем Ісусовим різні чуда робили, бо справа не у видимих діях, а у стані серця, у якостях характеру, у вірі, яка є живою, а не просто вірі. Бо і біси вірують, як свідчить Яків у своєму посланні, 2 розділ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 14:53:33 ]
Пане Ігоре поділяю ваші слова і ваші думи,хто читає,щоб задумався : Хто МИ? Дякую Побільше таких віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:20:04 ]
Добре, пане Григорію, долучайтеся до нашої спільної праці, бо мене не вистачить на глобальні дії. Об'єднаймо творчий потенціал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 18:12:23 ]
Актуальний вірш, зачіпає душу. На мою думку, варто "потужний" інтелект взяти в лапки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:20:37 ]
Зараз вже беру. Дякую за слушне зауваження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 19:43:13 ]
Цілком підтримую Вас. Гнилі слова псують не лише мовлення, а й душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 08:02:29 ]
Тільки от як їх витіснити з ужитку? Має бути якийсь стимул, на кшталт здорового способу життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лях (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 19:48:07 ]
Дуже болюча й тема, дякую за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лях (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 19:49:26 ]
Дуже болюча й актуальна тема, дякую за вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 08:05:29 ]
Врешті-решт, мало хто вголос каже, що це не просто погана звичка, але й злочин проти особи. Мусимо жити в отруєному лайкою просторі. І куди нам дітися із своєї країни? Нема куди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Швець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 08:42:46 ]
розділена біда - це півбіди)
успіхів Вам у подальшому порятунку світу)))

чудовий вірш із будь-якої точки зору


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 18:15:04 ]
Дякую! Мені приємно, що є середовище, у якому ще можна дихати. Саме тут я знаходжу таку оазу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Швець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-14 18:31:17 ]
розумію Вас. часом абсолютно незнайомі люди стають ближчими за оточення. тут почуваєшся "серед своїх", і не страшно відкрити душу - знаєш, що "свої" туди не наплюють))))))