ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Камо грядеши, народе?!

"Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших..."

Еф.4:29

...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-09 08:13:38
Переглядів сторінки твору 6539
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.763 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Коваль (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 11:19:35 ]
Дякую за вірш, за те, що "сил нема мовчать".
Наболіло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Коваль (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 11:28:29 ]
***
Іду крізь біль, наругу і негоду,
Через брехню і крижані вітри.
Вбивають гени власного народу
Оті, що правлять бал. Вони згори
Всміхаються у вічка телекамер
І кпинять непокірних. А затим
Регоче і підморгує Лукавий
Печальним і непроданим, живим.
Вже чорна ніч наміткою повисла,
Хвилюється Дніпро
і Прип’ять,
іДністер.
Та ми живі і наша мова, й пісня,
Нас чорний біль на порох не зітер.
Постане правда крізь глуху облуду
І плюне в ніч, у непогідь лиху.
І буде ранок, буде день і Люде
На вічному Тарасовім шляху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:12:53 ]
Це я вдячний Вам. Радію з того, що мої спроби донести щось чисте, знаходять порозуміння, відгук і спонукають піднести свій голос на захист вічних цінностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 13:06:17 ]
Дійсно наболіле ((. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:14:27 ]
Вся дяка Богу, Надіє. То Він надихає. Але, я вдячний Вам навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 13:23:40 ]
Як вміло Ви розгорнули цю наболілу тему, Ігоре. А головне, як викорінити цю гидоту з нашого повсякдення, якщо метастази її проростають все глибше і глибше? Ви здивуєтесь може, але я знаю особисто таких людей (жінок до речі), які співають хвалу Господу в церковному хорі, чи відспівують усопших, а вдома спокійненько оскверняють уста матюками, бо такий у них стиль спілкування. А потім знову йдуть у церкву і тими оскверненними устами доторкаються до святого. І так без кінця. Ось це мене вражає найбільше.
Дякую Вам за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:18:15 ]
У Євангелії від Матвія у 8 розділі вміщено слова Ісуса, що не всі, хто кличе Його: "Господи! Господи!" будуть визнані. Навіть з тих, хто Іменем Ісусовим різні чуда робили, бо справа не у видимих діях, а у стані серця, у якостях характеру, у вірі, яка є живою, а не просто вірі. Бо і біси вірують, як свідчить Яків у своєму посланні, 2 розділ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 14:53:33 ]
Пане Ігоре поділяю ваші слова і ваші думи,хто читає,щоб задумався : Хто МИ? Дякую Побільше таких віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:20:04 ]
Добре, пане Григорію, долучайтеся до нашої спільної праці, бо мене не вистачить на глобальні дії. Об'єднаймо творчий потенціал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 18:12:23 ]
Актуальний вірш, зачіпає душу. На мою думку, варто "потужний" інтелект взяти в лапки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:20:37 ]
Зараз вже беру. Дякую за слушне зауваження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 19:43:13 ]
Цілком підтримую Вас. Гнилі слова псують не лише мовлення, а й душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 08:02:29 ]
Тільки от як їх витіснити з ужитку? Має бути якийсь стимул, на кшталт здорового способу життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лях (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 19:48:07 ]
Дуже болюча й тема, дякую за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лях (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 19:49:26 ]
Дуже болюча й актуальна тема, дякую за вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 08:05:29 ]
Врешті-решт, мало хто вголос каже, що це не просто погана звичка, але й злочин проти особи. Мусимо жити в отруєному лайкою просторі. І куди нам дітися із своєї країни? Нема куди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Швець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 08:42:46 ]
розділена біда - це півбіди)
успіхів Вам у подальшому порятунку світу)))

чудовий вірш із будь-якої точки зору


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 18:15:04 ]
Дякую! Мені приємно, що є середовище, у якому ще можна дихати. Саме тут я знаходжу таку оазу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Швець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-14 18:31:17 ]
розумію Вас. часом абсолютно незнайомі люди стають ближчими за оточення. тут почуваєшся "серед своїх", і не страшно відкрити душу - знаєш, що "свої" туди не наплюють))))))