ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.02.17 19:48
Світ новий зродися
Ти моє кохання - чарівлива ніжність,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.


Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,

Володимир Мацуцький
2026.02.17 13:30
Злодій Світ
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?

Тетяна Левицька
2026.02.17 12:27
Зимовий день
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.

На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину

Борис Костиря
2026.02.17 10:56
Пробудження
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.

Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,

Лесь Коваль
2026.02.17 09:15
Стяг
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.

Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П

Віктор Кучерук
2026.02.17 07:26
* * *
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
***
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На мосту між учора і завтра
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
З голосу Езопа
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Відлига
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Про тебе
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Монолог маргінала
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
* * *
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Як тебе не згадати...
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Фенікс із морозива (Jefferson Airplane)
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
В тіні і на виду
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Камо грядеши, народе?!

"Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших..."

Еф.4:29

Як важко стало жити між людей.
Собі й малечі не закриєш вуха.
Раніше хоч соромились дітей,
Тепер: "Не хочеш слухати? Не слухай!"

Ще сам в собі не впевнений суб'єкт,
Слинявий рот скрививши нездорово,
Демонстрував "потужній" інтелект,
Відмінюючи три-чотири слова.

Чи так свободу трактував Кобзар?
Свобода є - нема куди дівати:
Свобода в око вставити "ліхтар";
Свобода гідність ближнього топтати.

"Цензура - диктатури рудимент!
Свободу спілкуватись НЕ цензурно!"...
А зміг би ти коханій комплімент
Зашифрувати в трьох словах ажурно?

Обмеженість в усьому розрослась.
Отак і Україну в світі славим.
На конкурс українка подалась:
Слова - англійські; автор - росіянин.

Хай "згинуть воріженьки як роса",*
Ми їх самі навчилися ростити.
А де самодостатність і краса
Одної з трьох найліпших мов у світі?

Чому так скрутно з совістю у нас?
Нема злодюг, а розум, наче вкрали.
Причин багато є, та основна -
Не візьмеш там того, чого не вклали.

Зважаючи на клопіт тат і мам
(а хто сьогодні зайву хвильку має?),
Дитина з телевізору сама
Зразки життя для себе здобуває.

У пошуках "видовищ і харчів",**
Притлумивши турботами сумління,
Втрачаєм не окремих "шмаркачів",
А нації безцінні покоління.

Мовчав би я, та сил нема мовчать.
Чи може прав гуляти я не маю,
Тримаючи за руку дитинча?
І щоб ніхто по мамі не облаяв.

02.06.2008

*інтерпретовано зі слів Державного Гімну України
**Відоме у греко-римському світі гасло: "Хліба і видовищ!"


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-09 08:13:38
Переглядів сторінки твору 7034
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.763 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Коваль (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 11:19:35 ]
Дякую за вірш, за те, що "сил нема мовчать".
Наболіло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Коваль (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 11:28:29 ]
***
Іду крізь біль, наругу і негоду,
Через брехню і крижані вітри.
Вбивають гени власного народу
Оті, що правлять бал. Вони згори
Всміхаються у вічка телекамер
І кпинять непокірних. А затим
Регоче і підморгує Лукавий
Печальним і непроданим, живим.
Вже чорна ніч наміткою повисла,
Хвилюється Дніпро
і Прип’ять,
іДністер.
Та ми живі і наша мова, й пісня,
Нас чорний біль на порох не зітер.
Постане правда крізь глуху облуду
І плюне в ніч, у непогідь лиху.
І буде ранок, буде день і Люде
На вічному Тарасовім шляху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:12:53 ]
Це я вдячний Вам. Радію з того, що мої спроби донести щось чисте, знаходять порозуміння, відгук і спонукають піднести свій голос на захист вічних цінностей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 13:06:17 ]
Дійсно наболіле ((. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:14:27 ]
Вся дяка Богу, Надіє. То Він надихає. Але, я вдячний Вам навзаєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 13:23:40 ]
Як вміло Ви розгорнули цю наболілу тему, Ігоре. А головне, як викорінити цю гидоту з нашого повсякдення, якщо метастази її проростають все глибше і глибше? Ви здивуєтесь може, але я знаю особисто таких людей (жінок до речі), які співають хвалу Господу в церковному хорі, чи відспівують усопших, а вдома спокійненько оскверняють уста матюками, бо такий у них стиль спілкування. А потім знову йдуть у церкву і тими оскверненними устами доторкаються до святого. І так без кінця. Ось це мене вражає найбільше.
Дякую Вам за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:18:15 ]
У Євангелії від Матвія у 8 розділі вміщено слова Ісуса, що не всі, хто кличе Його: "Господи! Господи!" будуть визнані. Навіть з тих, хто Іменем Ісусовим різні чуда робили, бо справа не у видимих діях, а у стані серця, у якостях характеру, у вірі, яка є живою, а не просто вірі. Бо і біси вірують, як свідчить Яків у своєму посланні, 2 розділ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 14:53:33 ]
Пане Ігоре поділяю ваші слова і ваші думи,хто читає,щоб задумався : Хто МИ? Дякую Побільше таких віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:20:04 ]
Добре, пане Григорію, долучайтеся до нашої спільної праці, бо мене не вистачить на глобальні дії. Об'єднаймо творчий потенціал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 18:12:23 ]
Актуальний вірш, зачіпає душу. На мою думку, варто "потужний" інтелект взяти в лапки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 08:20:37 ]
Зараз вже беру. Дякую за слушне зауваження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 19:43:13 ]
Цілком підтримую Вас. Гнилі слова псують не лише мовлення, а й душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 08:02:29 ]
Тільки от як їх витіснити з ужитку? Має бути якийсь стимул, на кшталт здорового способу життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лях (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 19:48:07 ]
Дуже болюча й тема, дякую за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лях (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 19:49:26 ]
Дуже болюча й актуальна тема, дякую за вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 08:05:29 ]
Врешті-решт, мало хто вголос каже, що це не просто погана звичка, але й злочин проти особи. Мусимо жити в отруєному лайкою просторі. І куди нам дітися із своєї країни? Нема куди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Швець (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 08:42:46 ]
розділена біда - це півбіди)
успіхів Вам у подальшому порятунку світу)))

чудовий вірш із будь-якої точки зору


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 18:15:04 ]
Дякую! Мені приємно, що є середовище, у якому ще можна дихати. Саме тут я знаходжу таку оазу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарія Швець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-14 18:31:17 ]
розумію Вас. часом абсолютно незнайомі люди стають ближчими за оточення. тут почуваєшся "серед своїх", і не страшно відкрити душу - знаєш, що "свої" туди не наплюють))))))