ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Надія Цокур 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Святослав Синявський 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-14 22:34:21
Переглядів сторінки твору 12591
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.188 / 5.43  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.241 / 5.5  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.01.05 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Сазанська (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:40:33 ]
Біжу варити каву - гірку, справжню.Цукор класти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 22:44:13 ]
Без цукру. Дві гвоздички і флягу "Ужгороду".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Сазанська (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:47:44 ]
ОК. Каву налито. пригощайтесь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:48:01 ]
цей вірш справді можна порівняти із міцним якісним коньяком...(а поціновувачі знають. як непросто його знайти:))

повтори - чудово використані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 10:10:15 ]
Ярославе, привіт!
Хвото паміняй. Ато фізіономіст сказав би по ньому шо то не лікар (тим більше не гінеколог - на шо надіялись дівчата) і не технар, а паталогоанатом.
А вірш кльовий-кльовий. Я відчув смак кави на губах.
Люблю каву ледь пересмажену, дуже міцну 9три раз довести до кипіння, але не давати кипіти), без цукру і без будь-яких ізвращеній (в вигляді гвоздичок, родзинок, коноплі і без презерватива).З добрим другом під коньячок, майже мовчки. Вопшим майже по Макаревичу ("Популярная наркологія").

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-15 11:10:46 ]
Привіт, Юрку! А що там з хвото? Морда синя, чи що? Певно, якість низька?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:17:45 ]
Так, дійсно чудовий міцний вірш, із добірним присмаком Львова. Знаєте, чому? Бо мені подобаються кав'ярні у Лювові. І кава тут особлива. А коли її готує кохана (коханий), тоді ця кава найкраща в світі. Її ти не зможеш забути. Ось Ви пишете: "Я дуже далеко, Та подумки нині - з тобою"... Зорові образи яскраві і чуттєві. І туга кохання, це також присмак гіркої кави, яку заварили вдало Ви, щоб кожен читач задумався глибше про суєтність світу. А щастя, це зовсім мало: кава, і двоє поряд. І між ними справді Господь, який благословляє кохання. Так побачила я. Чудово!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Трикаш (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-18 11:18:42 ]
Ваша поезія світла, легка, про неї можна сміливо сказати: "Читаю і вірю", що не так часто зустрінеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-18 20:58:23 ]
Марійцю, Ви це сприйняли майже так, як я сам! Особливо остання фраза. Власне, це головне, що хотів сказати тим віршем. Спасибі за розуміння!

Привіт, Наталочко! Ой, не можна хлопцям вірити! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-03-24 09:22:24 ]
Приєднуюся до любителів кави :) Вдалі порівняння. Вразив вірш, Ярославе.
Стало сумно... Піду вип"ю кави...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 10:23:43 ]
А я вже зранку "начинився:)"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Александрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-28 12:46:03 ]
І я приєднуюсь - кави хочеться...
А вірш справді гарний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 13:31:06 ]
Щойно подумалось - шкода, що нема на сайті функції "додати у вибране"... а то б я Ваш вірш до колекції б забрала))
зачепив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-11 11:54:21 ]
Можна, звичайно))) тільки не дуже гіркої ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-19 15:51:29 ]
справжній львів’янин не уявляється мені без віршів про каву:))це така собі справа честі...проте не кожен додає до своїх кавових віршів коньяк, отже - респект, Ярославе:))чарівно..тільки крісло мені не сподобалось, воно впхалося і згвалтувало увесь антураж..проте це суто особисте бачення:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-20 02:26:00 ]
Дякую, Юльцю. Крісло щезло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-22 22:08:37 ]
як на мене, то тепер без жодного ганджу... усе - тихо непритомнію, бо ж вірш і справді торкає десь якісь глибинні струни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-22 22:42:49 ]
Юльцю, від непритомності добре помагає нашатирний спирт і... міцна кавуська. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Горшкова (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-24 20:04:59 ]
На мою думку, дуже гарно! Мелодичні рядки. Співучі. І про Львів відразу нагадали. Була там лише раз - на конференції, але спогади залишились дуже приємні. Тож, незважаючи на мою можливу некомпетентність в оцінюванні (я тут новенька:), нижче шістки поставити не можу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 22:22:12 ]
Гарна у вас кава, пане Ярославе, - самотня на двох... і Той, хто зєднав, між вами, але не розділяє вас і вам не заважає, бо він ще далі, ніж вона...