ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Вячеслав Руденко
2026.10.25 17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.

Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жорж Дикий (1961) / Вірші

 ВТОМА




Найвища оцінка Володимир Замшанський 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Євген Ковальчук-Ожго 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-22 19:46:11
Переглядів сторінки твору 6303
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.856 / 5.29  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 4.791 / 5.25  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 20:15:54 ]
Я стомився.
Мій спокій знечув.
Свiт скiнчився.
Безгучно кричу:
- Я стомився...
Світ може наснився?..

Розтинаючи тишу нiчну,
серенада кохання лунає
там цiлунки, там сміх і плачі,
там мене зустріча "Небуває"...
А хто знає?...
у небі ключі
задзвеніли нежданно від раю...
:D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 23:05:12 ]
Ти втомився? Ти хочеш спокою?
То приходь - я тебе заспокою...
А якщо без жартів - цікавий вірш... Хоча це і не жарти...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 06:18:47 ]
Здоров Жор...
Кажуть:
якщо вранці пробудився і тобі нічого не болить, і нічого більше не тривожить - ти мертвий!
А допоки гарні вірші пишеш - то ще живий.
Ще на когось і на щось впливаєш.
Такщо: геть паскудну меланхолію!
Весна скоро. Люди у віршах на дерева лізуть.
Як сам вилізти не можеш, то хоч на те подивишся.
Прикольно-ж...
Так що - тримайся.
Напиши щось оптимістичніше.
Успіхів.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-05 06:52:01 ]
Вітаю.
Вибач за попередній оптимізм.
Життя, дійсно - лайно!
Та є в ньому і дещо гарне:
це усвідомлення того, що воно (врешті-решт) колись закінчиться...
Бувай.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-05 08:40:56 ]
Таваріщу Жоржу (не готелю).
Вітаю!
Гарний вірш.
Трохи песимістичний, але читаючи взагалі Жоржа Дикого (не готель) впенений, що він не оптиміст- не песиміст, а просто - реаліст.
Дякую! Доречі вірш здорово перегукується з деякими моїми (я теж реаліст).
Згоден з думкою Замшанського - "Весь світ - лайно..." і люди в нім актори.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 17:36:49 ]
Привіт всім. Дякую Владимиру за відвертість і правильне розуміння поезій Жоржа. І Юрію дякую - теж правильно: я реаліст! І свідомий того, що комусь жити лайно, а комусь - файно. Мені дістався перший варіант. Це не дуже радісно, але в другому варіанті я б не став Жоржем Диким. А він мені подобається за свою деструкцію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-22 21:56:39 ]
Мені сподобалось, вірш легко читаеться , невимушено, і втомлений стан дійно є переданий у вірші.
Цей вірш чомусь мені нагадав вірш Лермонтова - Выхожу один я на дорогу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 09:12:58 ]
Бувають хвилини сіро-чорні, як смуток і безнадія. Тоді ти вбачаєш себе зломленим. В такі миті втома налягає на душу, ніби ти прожив століття. Все... Доста... Але, щойно маленький промінчик сонця засяє в небі, це одразу минає. І ти знову сповненений сили, щоб спробувати, як Дон Кіхот змінити цей химерний світ. Так уже ми налаштовані. Отож, Жорже, слава Богу, сон Ваш нетривкий. І світ ще далеко до свого фіналу. Творіть! Саме це, на мою думку, стверджує нескінченність Життя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-15 19:33:35 ]
А більщість гарних віршів народжуються з поганих емоцій. Бо коли тобі добре, ти кайфуєш від життя чи від когось і, відповідно, не рефлексуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Ковальчук-Ожго (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-12 17:19:38 ]
Я теж втомлений. Але не здаюся :))