ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.06.27 08:44
Чужа нога на моїй землі
Знову вибухи у нічному Києві,
вкотре прагнуть нас залякати,
щоб, нарешті, ми всі заскиглили,
що готові уже все віддати…

Ось лунають заяви безбашенні
правителів руськіх:
«Де стає нога - це вже наше…»

Віктор Кучерук
2025.06.27 06:10
Незабутня колискова
Хоча ноги давно відходив
І свій вік доживаю по суті, –
Колискової пісні мотив
Я донині не можу забути.
Чую голос матусин і ритм
Не втихає старого мотиву, –
Ніби щедро плачу за візит
Колисковій оцій незрадливій:

Наталя Мазур
2025.06.26 23:57
Мак
Дикі маки забігли поміж пшениці,
І стоять край дороги, неначе ченці.
Мов легенда відома ураз ожила –
Червоніють поля край старого села.

Мак – не квітка, то спогад, то пам’ять, то знак,
Навіть в тиші є голос, допоки є мак.
Кажуть, маки червоні з’я

Борис Костиря
2025.06.26 21:57
* * *
Дерево згнило і впало,
залишився один пеньок.
Скільки мудрості й гіркоти
чаїлося в ньому!
Скільки нереалізованих мрій!
Скільки життєвих проєктів!
Дерево, яке впало,
нагадує Всесвіт,

Іван Потьомкін
2025.06.26 21:38
***
Та невже ж ти, моя любко,
Недовірлива така,
Що ніяк не хочеш вірить
Словам щирим козака?
Ну, стояв я із другою
Аж до пізньої пори.
Не звірявся їй в любові,
А про друга говорив.

Євген Федчук
2025.06.26 19:58
Останній похід князя Романа до Польщі в 1205 році
Неспокійно в Галичі та й по всій землі.
Скрізь полки формуються, у похід збираються.
Хто на славу, хто на здобич гарну сподівається.
Сам Роман Мстиславович буде на чолі.
Всі в похід збираються, хоч ніхто не зна
Проти кого їхній князь буде воювати.
І

Тетяна Левицька
2025.06.26 11:52
Революція гідності у святій Лаврі
I Кінець березня 2014 року видався надто холодним, хоча в повітрі пахло весною і Революцією гідності. На Хрещатику палили шини, прощалися з Небесною сотнею, а Оксана Шептуненко зі своїм чоловіком та сином їхали з Києва на екскурсійному автобусі у Почаївс

Богдан Манюк
2025.06.26 09:38
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік 7. Микола доручив правити кіньми Ґинкові, бо вкрай утомлений заледве не заснув на возі. Утрьох — він, старший син і Кася — везли додому борошно. Ще на Гул

С М
2025.06.26 07:33
Ріта-Паркувальниця (The Beatles)
О, Ріто-паркувальнице
Ріто-паркувальнице

Ріто-паркувальнице
Що стало би на заваді
Увечері ваше серце викрасти

При лічильнику я нидів

Віктор Кучерук
2025.06.26 05:39
Самота
Як же швидко минають літа,
А думки багатіють лиш сумом, –
Самота закувала уста
Найяскравіших спогадів тлумом.
Самота оточила мене
І від тіла, на жаль, не відходить,
Бо від неї вже ліками тхне
Будь-якої пори чи погоди.

Артур Курдіновський
2025.06.26 05:20
Навіщо?
Зима сувора до застиглих вуст
Торкнулася холодною рукою.
Усім, що є, і радістю, й журбою
Не серце править, а здоровий глузд.

На шиї камінь. Залишки вогню
Стрибнуть зі мною у холодну воду.
Звитяжний крик стає шматочком льоду

Борис Костиря
2025.06.25 21:49
Діалектика
Це запах гною чи троянди?
То діалектика страшна.
І невідомо, чим же пахне
Така полинна чужина.

У розквіті вже є падіння,
І у тріумфу є кінець.
Вінок троянд несе прозріння,

Світлана Майя Залізняк
2025.06.25 18:42
Про споконвічне та негідне
Кілька років не з"являлася на цьому давньому ресурсі. Прощаюся знову.
Поширювала на власну сторінку співані поезії. Переглядати чи оминути - вибір кожного.
Не потребую повчань, коментарів.
Пояснила:
Цей проєкт є яскравим прикладом того, як ШІ може

Марія Дем'янюк
2025.06.25 16:55
Певна, в раю
Певне, в раю багато світла,
Бо любов там навічна розквітла.
Певне, сонце до Бога сміється,
Чи мені лише це видається...
Певне, хмари біленькопухнасті,
Та несуть на собі тихе щастя.
Певне, в небі п'ятнадцять веселок,
І під ними сяйливих світелок,

Віктор Кучерук
2025.06.25 12:12
Заводь
Заводь, затінену лозами,
Кожен із нас полюбив, –
Берег піщаний зволожує
Лиш нетривалий приплив.
Завжди блакитного кольору
В тихій затоці вода, –
Тож тут купатися здорово –
Літо коротке шкода.

Козак Дума
2025.06.25 10:23
На зорі
З вечірньою зорею опущусь
на підвіконня у твоїй кімнаті
і на краєчку тихо примощусь
нічним ефіром у порожній хаті.

Чи Місяця холодним промінцем
ковзну по покривалу твого ліжка.
Згадається усміхнене лице,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Жорж Дикий (1961) / Вірші

 ВТОМА
Я стомився.
Я спокою хочу.
Свiт скiнчився.
Безгучно кричу:
- Я стомився...
А може зломився?..

Розтинаючи тишу нiчну,
серенада кохання лунає
i цiлунки лунають смачнi,
та мене вже немає...
Хто знає? -
де проходять новi сiячi?

Там проходять,
там сiють,
там топчуть...
Мертвим очi закриють? -
хто зна?

Я не сплю,
я не вмер -
я стомився...
І погода надворi
сумна...




Найвища оцінка Володимир Замшанський 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Євген Ковальчук-Ожго 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-22 19:46:11
Переглядів сторінки твору 5664
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.856 / 5.29  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 4.791 / 5.25  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 20:15:54 ]
Я стомився.
Мій спокій знечув.
Свiт скiнчився.
Безгучно кричу:
- Я стомився...
Світ може наснився?..

Розтинаючи тишу нiчну,
серенада кохання лунає
там цiлунки, там сміх і плачі,
там мене зустріча "Небуває"...
А хто знає?...
у небі ключі
задзвеніли нежданно від раю...
:D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 23:05:12 ]
Ти втомився? Ти хочеш спокою?
То приходь - я тебе заспокою...
А якщо без жартів - цікавий вірш... Хоча це і не жарти...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 06:18:47 ]
Здоров Жор...
Кажуть:
якщо вранці пробудився і тобі нічого не болить, і нічого більше не тривожить - ти мертвий!
А допоки гарні вірші пишеш - то ще живий.
Ще на когось і на щось впливаєш.
Такщо: геть паскудну меланхолію!
Весна скоро. Люди у віршах на дерева лізуть.
Як сам вилізти не можеш, то хоч на те подивишся.
Прикольно-ж...
Так що - тримайся.
Напиши щось оптимістичніше.
Успіхів.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-05 06:52:01 ]
Вітаю.
Вибач за попередній оптимізм.
Життя, дійсно - лайно!
Та є в ньому і дещо гарне:
це усвідомлення того, що воно (врешті-решт) колись закінчиться...
Бувай.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-05 08:40:56 ]
Таваріщу Жоржу (не готелю).
Вітаю!
Гарний вірш.
Трохи песимістичний, але читаючи взагалі Жоржа Дикого (не готель) впенений, що він не оптиміст- не песиміст, а просто - реаліст.
Дякую! Доречі вірш здорово перегукується з деякими моїми (я теж реаліст).
Згоден з думкою Замшанського - "Весь світ - лайно..." і люди в нім актори.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 17:36:49 ]
Привіт всім. Дякую Владимиру за відвертість і правильне розуміння поезій Жоржа. І Юрію дякую - теж правильно: я реаліст! І свідомий того, що комусь жити лайно, а комусь - файно. Мені дістався перший варіант. Це не дуже радісно, але в другому варіанті я б не став Жоржем Диким. А він мені подобається за свою деструкцію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-22 21:56:39 ]
Мені сподобалось, вірш легко читаеться , невимушено, і втомлений стан дійно є переданий у вірші.
Цей вірш чомусь мені нагадав вірш Лермонтова - Выхожу один я на дорогу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 09:12:58 ]
Бувають хвилини сіро-чорні, як смуток і безнадія. Тоді ти вбачаєш себе зломленим. В такі миті втома налягає на душу, ніби ти прожив століття. Все... Доста... Але, щойно маленький промінчик сонця засяє в небі, це одразу минає. І ти знову сповненений сили, щоб спробувати, як Дон Кіхот змінити цей химерний світ. Так уже ми налаштовані. Отож, Жорже, слава Богу, сон Ваш нетривкий. І світ ще далеко до свого фіналу. Творіть! Саме це, на мою думку, стверджує нескінченність Життя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-15 19:33:35 ]
А більщість гарних віршів народжуються з поганих емоцій. Бо коли тобі добре, ти кайфуєш від життя чи від когось і, відповідно, не рефлексуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Ковальчук-Ожго (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-12 17:19:38 ]
Я теж втомлений. Але не здаюся :))