ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.08.01 18:46
Amerika & Europe Україну
не віддає у руки сарани...
очікують політики-ждуни
багату територію-руїну,
копалини, яким нема ціни.

***
Політика – це той дурдом,

Артур Курдіновський
2026.08.01 16:05
Ніхто не озирається назад -
Лише наповнюють картаті сумки.
Померли душі. Почуття - невлад.
Сьогодні мають голос тільки шлунки.

Незгодо! Заховайся та мовчи!
Тобі давно нічого вже не можна!
Куди не глянь - лише споживачі,

Борис Костиря
2026.08.01 13:36
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.

Я ніколи вже не відступлю

хома дідим
2026.08.01 11:43
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я

Віктор Кучерук
2026.08.01 06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав

Ірина Вовк
2026.08.01 03:53
…За 3 години до… …Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід

Ольга Садкова
2026.07.31 22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.

Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку

хома дідим
2026.07.31 15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа

Володимир Бойко
2026.07.31 14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.

Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 15:51
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.

Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жорж Дикий (1961) / Вірші

 ВТОМА
Я стомився.
Я спокою хочу.
Свiт скiнчився.
Безгучно кричу:
- Я стомився...
А може зломився?..

Розтинаючи тишу нiчну,
серенада кохання лунає
i цiлунки лунають смачнi,
та мене вже немає...
Хто знає? -
де проходять новi сiячi?

Там проходять,
там сiють,
там топчуть...
Мертвим очi закриють? -
хто зна?

Я не сплю,
я не вмер -
я стомився...
І погода надворi
сумна...




Найвища оцінка Володимир Замшанський 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Євген Ковальчук-Ожго 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-22 19:46:11
Переглядів сторінки твору 6151
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.856 / 5.29  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 4.791 / 5.25  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 20:15:54 ]
Я стомився.
Мій спокій знечув.
Свiт скiнчився.
Безгучно кричу:
- Я стомився...
Світ може наснився?..

Розтинаючи тишу нiчну,
серенада кохання лунає
там цiлунки, там сміх і плачі,
там мене зустріча "Небуває"...
А хто знає?...
у небі ключі
задзвеніли нежданно від раю...
:D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 23:05:12 ]
Ти втомився? Ти хочеш спокою?
То приходь - я тебе заспокою...
А якщо без жартів - цікавий вірш... Хоча це і не жарти...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 06:18:47 ]
Здоров Жор...
Кажуть:
якщо вранці пробудився і тобі нічого не болить, і нічого більше не тривожить - ти мертвий!
А допоки гарні вірші пишеш - то ще живий.
Ще на когось і на щось впливаєш.
Такщо: геть паскудну меланхолію!
Весна скоро. Люди у віршах на дерева лізуть.
Як сам вилізти не можеш, то хоч на те подивишся.
Прикольно-ж...
Так що - тримайся.
Напиши щось оптимістичніше.
Успіхів.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-05 06:52:01 ]
Вітаю.
Вибач за попередній оптимізм.
Життя, дійсно - лайно!
Та є в ньому і дещо гарне:
це усвідомлення того, що воно (врешті-решт) колись закінчиться...
Бувай.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-05 08:40:56 ]
Таваріщу Жоржу (не готелю).
Вітаю!
Гарний вірш.
Трохи песимістичний, але читаючи взагалі Жоржа Дикого (не готель) впенений, що він не оптиміст- не песиміст, а просто - реаліст.
Дякую! Доречі вірш здорово перегукується з деякими моїми (я теж реаліст).
Згоден з думкою Замшанського - "Весь світ - лайно..." і люди в нім актори.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 17:36:49 ]
Привіт всім. Дякую Владимиру за відвертість і правильне розуміння поезій Жоржа. І Юрію дякую - теж правильно: я реаліст! І свідомий того, що комусь жити лайно, а комусь - файно. Мені дістався перший варіант. Це не дуже радісно, але в другому варіанті я б не став Жоржем Диким. А він мені подобається за свою деструкцію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-22 21:56:39 ]
Мені сподобалось, вірш легко читаеться , невимушено, і втомлений стан дійно є переданий у вірші.
Цей вірш чомусь мені нагадав вірш Лермонтова - Выхожу один я на дорогу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 09:12:58 ]
Бувають хвилини сіро-чорні, як смуток і безнадія. Тоді ти вбачаєш себе зломленим. В такі миті втома налягає на душу, ніби ти прожив століття. Все... Доста... Але, щойно маленький промінчик сонця засяє в небі, це одразу минає. І ти знову сповненений сили, щоб спробувати, як Дон Кіхот змінити цей химерний світ. Так уже ми налаштовані. Отож, Жорже, слава Богу, сон Ваш нетривкий. І світ ще далеко до свого фіналу. Творіть! Саме це, на мою думку, стверджує нескінченність Життя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-15 19:33:35 ]
А більщість гарних віршів народжуються з поганих емоцій. Бо коли тобі добре, ти кайфуєш від життя чи від когось і, відповідно, не рефлексуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Ковальчук-Ожго (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-12 17:19:38 ]
Я теж втомлений. Але не здаюся :))