ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жорж Дикий (1961) / Вірші

 ВТОМА
Я стомився.
Я спокою хочу.
Свiт скiнчився.
Безгучно кричу:
- Я стомився...
А може зломився?..

Розтинаючи тишу нiчну,
серенада кохання лунає
i цiлунки лунають смачнi,
та мене вже немає...
Хто знає? -
де проходять новi сiячi?

Там проходять,
там сiють,
там топчуть...
Мертвим очi закриють? -
хто зна?

Я не сплю,
я не вмер -
я стомився...
І погода надворi
сумна...




Найвища оцінка Володимир Замшанський 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Євген Ковальчук-Ожго 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-22 19:46:11
Переглядів сторінки твору 5775
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.856 / 5.29  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 4.791 / 5.25  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 20:15:54 ]
Я стомився.
Мій спокій знечув.
Свiт скiнчився.
Безгучно кричу:
- Я стомився...
Світ може наснився?..

Розтинаючи тишу нiчну,
серенада кохання лунає
там цiлунки, там сміх і плачі,
там мене зустріча "Небуває"...
А хто знає?...
у небі ключі
задзвеніли нежданно від раю...
:D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 23:05:12 ]
Ти втомився? Ти хочеш спокою?
То приходь - я тебе заспокою...
А якщо без жартів - цікавий вірш... Хоча це і не жарти...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 06:18:47 ]
Здоров Жор...
Кажуть:
якщо вранці пробудився і тобі нічого не болить, і нічого більше не тривожить - ти мертвий!
А допоки гарні вірші пишеш - то ще живий.
Ще на когось і на щось впливаєш.
Такщо: геть паскудну меланхолію!
Весна скоро. Люди у віршах на дерева лізуть.
Як сам вилізти не можеш, то хоч на те подивишся.
Прикольно-ж...
Так що - тримайся.
Напиши щось оптимістичніше.
Успіхів.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-05 06:52:01 ]
Вітаю.
Вибач за попередній оптимізм.
Життя, дійсно - лайно!
Та є в ньому і дещо гарне:
це усвідомлення того, що воно (врешті-решт) колись закінчиться...
Бувай.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-05 08:40:56 ]
Таваріщу Жоржу (не готелю).
Вітаю!
Гарний вірш.
Трохи песимістичний, але читаючи взагалі Жоржа Дикого (не готель) впенений, що він не оптиміст- не песиміст, а просто - реаліст.
Дякую! Доречі вірш здорово перегукується з деякими моїми (я теж реаліст).
Згоден з думкою Замшанського - "Весь світ - лайно..." і люди в нім актори.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 17:36:49 ]
Привіт всім. Дякую Владимиру за відвертість і правильне розуміння поезій Жоржа. І Юрію дякую - теж правильно: я реаліст! І свідомий того, що комусь жити лайно, а комусь - файно. Мені дістався перший варіант. Це не дуже радісно, але в другому варіанті я б не став Жоржем Диким. А він мені подобається за свою деструкцію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-22 21:56:39 ]
Мені сподобалось, вірш легко читаеться , невимушено, і втомлений стан дійно є переданий у вірші.
Цей вірш чомусь мені нагадав вірш Лермонтова - Выхожу один я на дорогу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 09:12:58 ]
Бувають хвилини сіро-чорні, як смуток і безнадія. Тоді ти вбачаєш себе зломленим. В такі миті втома налягає на душу, ніби ти прожив століття. Все... Доста... Але, щойно маленький промінчик сонця засяє в небі, це одразу минає. І ти знову сповненений сили, щоб спробувати, як Дон Кіхот змінити цей химерний світ. Так уже ми налаштовані. Отож, Жорже, слава Богу, сон Ваш нетривкий. І світ ще далеко до свого фіналу. Творіть! Саме це, на мою думку, стверджує нескінченність Життя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-15 19:33:35 ]
А більщість гарних віршів народжуються з поганих емоцій. Бо коли тобі добре, ти кайфуєш від життя чи від когось і, відповідно, не рефлексуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Ковальчук-Ожго (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-12 17:19:38 ]
Я теж втомлений. Але не здаюся :))