А що - ще ніхто? Ну, тоді я перший.
Оце мені сподобалося дуже. Значно більше за ностальгічне. Настільки дуже, що я аж розчулився, замріявся, згадав раніш читане - різні там книжки, всіляких там поетів... Захотілося кави, магдаленок, а потім куди небудь майнути - долучитися до антиматерії... Ммм... Все так. Саме так.
Єдине що б я зробив - так це закінчив би антиматерією, а Я люблю це літо поставив напочатку. Але це - власне.
Бережи очі Анночко, користуйся ксероксом, вже давно ніхто від руки не переписує.

Да.
Але ж по-перше - то жарт, а по-друге - сам люблю від руки писане. І взагалі - зроблене руками, а не бездушними машинами. (це була піонєрска провєрка на вшивость).
Потім - я не думаю що там є забагато тривожного негативу. Все природньо. Але якщо ти відчуваєш що є - то Я люблю це літо якраз підкреслює і наголошує на тому, чого ти намагаєшся уникнути. Бо все на противазі, а ще ледь відчутно, що рядок всавлений з надзадачею і пришитий жовто-синіми нитками. Але це майже непомітно. І можливо - це тільки моє враження. А, втім, це не головне. І так гарно, і так. І не думай нічого міняти.
І ще: символ матки, як мінімум, двополюсовий і занад-то вже багатозначний, і тут не тільки ТЖ/вж/СП і все з цим пов"язане, а й Плід, і - все вже з ним пов"язане. Так що - як хто сприймає. І залежність /нмд./ в першу чергу не від ментальности, бо немає коли думати, а від настрою - як сприймаєш миттєво. Від першовражень. Тобто - з яким настроєм і враженням підійшов до читання: з"їв щось перед цим кисле - одне, поласував солоденьким(магдаленкою) - інше.
(ТемнаЖіноча/ворожачоловікам/СтихійнаПрирода)Ги.

З повагою.

"...а я переписую зошити,
стаючи від того короткозоріша..." - це вже справжня reggae або тріп-хоп :)

Харош прикалуватись. ;( а ВП - це Вова Путін?