ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то

хома дідим
2026.08.30 19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так

Ольга Садкова
2026.08.30 19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.

Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал

Борис Костиря
2026.08.30 18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.

Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,

Вячеслав Руденко
2026.08.30 17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.

Кока Черкаський
2026.08.30 16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув

Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,

Володимир Бойко
2026.08.30 16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.

Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.

Віктор Кучерук
2026.08.30 07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.

Ірина Вовк
2026.08.30 05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»

(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів

Ольга Садкова
2026.08.29 18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під

широченним лопухом,
роздивляється кругом:

де горобчики сідають,
і як миші сновигають.

Мирон Шагало
2026.08.29 17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.

Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Рибалка / Вірші

 ~~~




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-05-29 21:15:20
Переглядів сторінки твору 6305
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.717 / 5  (4.385 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 4.572 / 5  (4.071 / 5.03)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.866
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-29 22:28:13 ]
Вірш закликає до дискусії: чи справді енергія творіння є залежною від енергії руйнації? Невже не може одна людина бути самодостатньою, Богом? Чи справді вона по суті своїй - НІХТО, якщо сама? Я не розділяю висловлених тут тверджень, проте розумію, що ті рядки - глибокі, заставляють вони думати і дискутувати, не залишають байдужим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Рибалка (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-29 23:20:23 ]
Ярославе, звичайно ж, і одна людина може бути самодостатньою, але якщо йдеться про пристрасть у якій двоє поєднують свою енергію, свої тіла, своє кохання, то хто посміє сумніватися, що вони боги, здатні руйнувати і творити великі й маленькі світи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-30 08:27:26 ]
Наталочко, по-перше, я не сумнівався у здатності двох ставати Богами, хоча я не опускав би планку лише до кохання, я бачу це в більш широкому сансі. Мова йшла про твердження:
"Кожна людина
Сама по собі - ніхто, мізер."
По-друге, я вважаю що енергія любові сама по собі не здатна РУЙНУВАТИ, бо сама СУТЬ її - у творенні, будуванні. Інша річ - НЕНАВИСТЬ. Кажуть, що ті два почуття - лише різні сторони однієї медалі, і все ж...
Цікаво б було почути й інших читачів сайту :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 10:49:18 ]
Привіт Наталю! Я думаю, що цунамі не сповільнює рух океанів, а навіть навпаки. Якщо зміст вимагає руйнації, динаміки і вихору почуттів, то спокій (як то кажуть) нам і не сниться. А от щодо людини, то я більше схиляюся до думки Ярослава, хіба, може, Ви мали на увазі сама по собі - зовсім одинока (як Адам у свій час чи Робінзон Крузо), людина - створіння суспільне і сама по собі - мізер, але духовно... Тут широке поле для дискусій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Рибалка (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-30 21:38:08 ]
Оксано, цунамі - то не причина сповільнення океанів, то - результат їх злиття воєдино.
Щодо людини: все, що ми робимо начебто заради і для себе, ми робимо, бо нас до того спонукають свідомо чи несвідомо інші. Це якщо говорити у ширшому значенні. Але тут малося на увазі дещо інше - двоє людей у сумісному пориві тілесного (хоча не лише тілесного) кохання є творцями нових світів, нового життя. А чого вартий один?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2007-05-31 01:46:42 ]
Раджу сприймати вірша пані Наталки глобальніше, не так приземлено :) З самісінького початку вірша пані Наталка написала про Космос - і з цієї позиції слід вникати у весь вірш. З позиції Космосу - людина - мізер :) А двоє стають Богами, коли створюють нове життя, новий Світ, новий МікроКосмос своїх стосунків і новий МакроКосмос нового Життя ;)
"Енергія руйнації
Вивільнює енергію
Творіння. " - тут не йдеться про Кохання. Пригадайте східно-китайське вчення про стримання чоловіка у процесі Кохання, коли Чоловікові не радять розкидатися своїм сім'ям (генетичним матеріалом), бо це руйнує його енергію ;) Це ж просто! Енергія руйнації за китайським твердженням, водночас є Енергією Творіння, бо сім'я, яке попало на благодатний ґрунт дарує Життя.
Я не втрималась, пані Наталю, даруйте.
Решту своїх міркувань я висловила і висловлю у себе - В Оксанки :)
Узагалі я заскочила привітати Валю Лазірко :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-01 20:18:25 ]
Весь світ - в тобі.
Повір.
Не ти - у світі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-19 11:18:11 ]
І то правда, Наталю. По-філосософські....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-04-08 21:48:59 ]
Кінцівка гарна.
Василь