А як щодо німих? Як щодо тварин? Вони фактично живуть без слів. Для них є звуки. Для них є природа. А хіба природа це не музика. Зрештою, слова це також музика. І ця музика в інтонації.

Романе - достатньо мишкою клікнути по іконці коментарю і ви зможете його видалити - асенізацією у нас займаються домовласники. :)

Юрію - без музики, боюсь, теж не проживемо, бо вона, схоже, є обов'язковим атрибутом природи речей -вібрація ж, вона належна кожному з нас, і корпускулярною своєю природою точно характеризує кожну матеріальну субстанцію. Не виключено, що є і квантова музика. Думаю, що нікуди діватись, потрібно нам навчатися і слухати, і чути :(

Звичайно, коли підійти до питання дефіниції слова "музика" - то сукупність звуків - це "музика". Але я чомусь думав, що ми говоримо про мистецьке значення "музики" - не фізичне. Тобто звуки "витягнені" з музичних інструментів.
Без них ми проживем. Німі "говорять" рухами - це їхні слова.
Ми відрізняємось від тварин інтелектом, інтелект є в здатності розкодовувати інформацію, як і закодовувати її з і у слово.

Добре, мистецьке значення музики. Музика, як така приносить нам задоволення (мистецьке), надихає, заспокоює або ж кличе до дії. Ви б могли від цього відмовитися? Я наприклад обожнюю грати на фортепіано. І чесно, я не уявляю свого життя без цього інструменту.
Німі говорять рухами - це їхні слова.Не хай так. Погоджуюсь. Але ви не переконаєте мене нізащо, що людина набагато інтелектуальніша за тварин. Людина - це також тварина.Частинка природи. Ми просто любимо себе чимось відрізняти від інших і вважати себе кращими. Тільки от якщо ми такі розумні, то чому ніяк не можемо вжитися разом. І більше того руйнуємо себе. Це ознака інтелекту? Слово і вміння говорити це ще не ознака інтелекту. А що як ознакою інтелекту є вміння обходитися без цього.

Дуже цікаве спостереження, але люди наразі є обраними істотами, але не всі гомо сапієнси є людьми, що теж очевидно? :(

Бог надав нам привелійований статус.
Жодна тварина не має такого статусу, як людина.
А значить - ми вибранці і стоїмо на крок ближче до Істини, аніж
мій пес Сірко. В чомусь ми уступаємо (сенсорно,фізично) тваринному світови - це безперечно, але наші вміння піднятись вище простого інстинкту є на декілька щаблинок угору в порівнянні до будь-якої іншої земної істоти.
Що з того, що Сірко біжить швидше мене - ніц! Я маю придумане людиною авто, яке перегонить його в секунду часу, і т.д. Ми правимо балом. Це вже зовсім інше питання, як ми правимо...
А слухати музику - я теж меломан, але всеж слово на першому місці, бо музику ми сприймаємо просто десь на духовному рівні підсвідомо - розуміємо настрій, заражаємось настроєм, бачимо її кольори, образи. Всеж не музика, а слово заставляє свідомость розростати, рости і бачити світ у глибшому спектрі.

О, Майстерні - наші думки зустрілись...
Хіх! Музика інтелекту! :-))))))))

А Ви будучи в поганому настрої дуже захочете розвивати свідомість? Хіба слова це не є, щось придумане нами щоб виразити ці кольори, настрій, весь це навколишній світ. Тобто слова - це відображення, зрештою як і музика. І я все таки стою на тому, що вони є невід'ємною часткою нашого життя.
А щодо привілейованого статусу... Знаєте є багато думок щодо божественності чи не божественності. І загалом це філософія. І якщо чесно, не пом'таю дея це прочитала, але ось суть цього. Є філософія де закон карми визначає ким тобі народитися хробаком чи людино, чи іншою істотою. Але це не означає привілегію якогось із видів. Як Вам така філософія?

Файні!
А тепер візьміть і награйте те, що Ви зараз сказали мовою музики на Вашім фортепіано - цікаво скільки людей Вас зрозуміє. :-))))
Я рідко коли заспокоюю себе слухаючи музику - це Ваш метод заспокоєння.
Мене швидше заспокоює, прикладово, зелень навколо дому, або добра плящина бургундського. :-)
Слова - це назви, коди. Коли мені кажуть "зелений" - я це розумію, коли мені кажуть, що "до-мі-мі-сі-ля" це той самий зелений - не розумію, але коли мені заспівають і вжиють це саме слово - я це сприйму (музику,пісню), як фактор підсилення емоційності слова, а не як сприйняття "зеленого".
Я вірую Христові - тому інші увірування вважаю припустимими, але всеж неПравдивими.

Привіт, Ромчику! Чув їм той твір вживу, але так приємно прочитати ще раз! Слухали твої диски всім лікувальним закладом і балділи від неймовірної релаксації, так що починаю використовувати твою музику для сеансів масажу! Отако!
Що ж до суперечки, яка тут розгорілась, вважаю, що істина десь посередині, бо слово саме по собі теж річ відносна! От Юрцьо накалякав щось по-англійськи, а я того не розумію, і навпаки - моїх віршів зовсім не розуміє більшість людства планети. А музика, як і ДУМКА (як абсолют) - більш інтернаціональна.

Привіт, Ярославе. Масажисти полюбляють мою музику - це стає закономірністю. Вочевидь маю записати диск - "Мелодії для ваших кісток" чи щось таке:)

Панове Редакція, Лисиця та Юрко - ну ви тут напалили про музику і слово! з приводу того, що мжемо прожити без музики. Проіснувати - так. прожити - ні! Інакше наші пращури не переймалися б калатанням по кістках мамонтів і шкурах козлів первісних ритмів і мелодій. Така моя думка.
А взагалі цікаво як модулює тема розмови...
тема примату слова і музики взагалі то не нова. Власне якщо взяти католиків і православних, то якраз одна з відмінностейі полягає у тому, що у одних у храмі звучить інструментальна музика, а у інших тільки вокальна - причому нодмінно з текстом і регенти, з якими я спілкувався з цього приводу вказують на те, що суто інструментальній мелодії довіряти не можна, бо хто його зна, що вона там має на увазі. як би не впасти у спокусу, а от коли хор проспівує текст - інша справа. Від себе додам, що будь-який текст можна пропівати так, що його смисл зміниться до протилежного.

Були музиканти, які вміщували сім основних кольорів в сім нот. Тобто картину таки можна зіграти на інструменті.
Прошу вибачення, але ж Ви не думаєте, що усі тут є віруючими. Зрештою, ні на чиє віровчення я не зазіхаю. Я вважаю, що як в ситуації є завжди як мінімум два виходи, так і в питанні щодо слова. Якщо нема слів, значить це можна відобразити і пояснити іншим способом. Інша річ, що ми не знаєм як.

Ромцю! Класна ідея з кістками! А ще можна "Музика для Ваших тельбухів!" Я перший в черзі на закупку такого прикольного диска! Запиши, не забудь!

Добре, диск буде двотомний;) Записую в чергу.

х Лисиця - вмістити сім кольорів у сім нот і зіграти картину - не однге й теж. Кажу це як музикант що має досвід перформенсів із художниками (я імпровізував музику, відчуваючи як художник при мені пише картину).

Напочатку, зрештою, таки було Слово. Але ризикну стверджувати, що це було слово, яке абсолютно, у тому числі, чи навіть передовсім, на рівні вібрацій відбивало свою Божественну сутність, а відтак було одночасно й досконалою музикою, чи то пак первісною музичною монадою (о, Господи, які я слова вживаю:)) Чого не можна сказати про ті слова, якими послуговуються люди сьогодні. Тому наша дискусія видаєтсья суперечкою про яйце та курку.

Візьмемо слово, чому воно різне у різних народів? Кожний звук (як складова слова) - це певне звучання зі своєю тембровою характеристикою - його можна розкласти на спектр, форманти і т.д. Для кожного народу один і той же смисл відбивають різні поєднання таких звуків - різні лінгвістичні "мелодії", тому говорити про абсолют слова після Вавілонської вежі я б не брався.

Цікава розмова панни-пані-панове,
Все ж ставлю музику, як похідну від слова/думки.
Думка - це ширше поняття слова. А тембр - це ще не думка.

На разі погоджуюсь з Романом Колядою. (Ну переконали...) А загалом, думаю, що по суті кожен і так залишиться при своїй думці. Але мені було дуже цікаво. Дякую за розмову. Просто думаю, що на цьому дискусію можна вважати закритою(Ну мені так здалося...)

"Найперше - музика у слові"... (Поль Верлен, здається)