З моїм віком усе файно, пане Сірко). У мого віку є власна думка, а вашого - своя. На інші я не претендую, на вашу також. Та й не потрібна мені вона, бо не до вподоби. Та й власної достатньо) успіхів вам, у претензійності щодо чужих думок)

Йой, пане Олесю, я ж просто дискутував, і в жодному разі не нав'язував Вам своєї думки... Ви так напалисі на панаянку, шо я, як чесний лицар, мусів її обороняти. Жодних претензій до Ваших поглядів я не маю...

"Шановний, ви НАДТО прискіпливо..."
"А мо' то ваш вік ся дає в знаки?".

не вам судити про надтість моїх поглядів. Та й прискіпливий я, тому що панянка не мало значить для мене. Та й не така вона уже юна, і не така уже німфа. Оці дві репліки трішечки виступають за межі дискусії, як на мене.

І не переживайте, я не гніваюся. Гарного вам дня)

Панове, підіймаю білу хустиночку для заспокоєння ;)
Пані Юльця говорила про чатик, Редакція Майстерень - про долучення інших сайтів, так от, на стартовій сторіночці нашого сайту "В Оксанки :)" уже є посилання на цей чат. А із кожної сторінки нашого форуму є кнопочка, натискаючи на яку, можна потрапити на стартову сторінку :) Запрошуємо у гості :)

Умовно поезія складається з двох частин, емоційно та сюжетно виправданих: сильної, наснаженої, відвертої, активної та млявої, задумленої, меланхолійної, пасивної. Відразу виникає протиріччя: чому конфлікт виникає на такому рівні? Дослухаючись до коментарів, поданих колегами, скажу, поезія не може бути остаточно виписаною: завжди знайдуться побажання та поради, врахувати всі з них - втратити вірш.
Бажаю вам гарного настрою та натхнення!