ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.15 15:58
Небесний меч
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.

Артур Курдіновський
2026.10.15 15:15
Освідчення осені
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.

Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.

Євген Федчук
2026.10.15 14:27
Битва під Суздалем у липні 1445 року
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,

Тетяна Левицька
2026.10.15 12:37
Книга
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с

Юрій Гундарів
2026.10.15 10:24
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Антон Смецький
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св

Віктор Кучерук
2026.10.15 06:04
* * *
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.

С М
2026.10.14 23:17
Мій друг (Jimi Hendrix)
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”

Віктор Насипаний
2026.10.14 20:43
Гойдає осінь
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.

І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,

Іван Потьомкін
2026.10.14 19:35
***
Коли б то можна утаїть
В найглибшім серця сховку
І навіть ти не здогадалась,
Що стискує в один тугий пучок,
Від чого ні на мить позбутися не можу,
І кожне твоє слово, усміх, ласку,
І кожну мить буття твойого
Неподільно хочу взять собі...

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Провидіння
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
* 230 *
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Критичний аналіз вірша "Кукувала зозуленька"
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки

Віктор Кучерук
2026.10.14 06:43
* * *
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір

Артур Курдіновський
2026.10.13 20:55
Така доля (рондель)
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.

Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -

М Менянин
2026.10.13 19:53
Самоорганізація християн
Христосових молитва лине
бо разом ми будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.

Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві

Світлана Пирогова
2026.10.13 15:12
Що відбувається у світі?
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Олесь Холодний 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юрій Б 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-07-25 22:15:16
Переглядів сторінки твору 7490
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.604 / 5.33  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.314 / 5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 22:32:37 ]
І, як завжди, чарівна Юля потішила мене своїм витвором !
Мусила двічі перечитати першу строфу. Просилося запитання-зауваження щодо "вірту". Аж, от лукавий ліхтар висвітив правду - у Юлі не буває
"...звичайна розмова в парку,..." ;) І де би вона не розпочиналася, я завжди отримую море задоволення.... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 22:55:26 ]
Якось просто і сумовито водночас.
Єдине, над чим би я ще тут подумав - це про початок другого куплета з І. Бо якось воно тут зовсім зайве.
Бо вітер, як я розумію, прожене після розмови, або на крайняк - під час...
Можна спробувати щось типу:
Прожене нас із парку вітер...
Потім вижене з парку вітер...
Ку-ку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 23:03:07 ]
Цей вірш незакінчений, є лише перша і остання строфи. Як знайду слова, що відображають те, що там сталося - тоді продовжу.
Але ні Оксанка, ні Славко не вгадали... Ні побачення, ні розмолвки там не було. Навпаки, дуже приємна зустріч, яка вимушено завершилась грозою :) Тому й вітер...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 23:11:14 ]
Юлечко! А я переконаний у тому, що то була просто розмова, і жодного натяку на емоції не робив, і зрозумів я це по недвозначних рядках:
Не обтяжена зайвим фліртом,
Без прихованого азарту...
Оксанцю! Я мав на увазі один з пропонованих варіантів, а не два зразу. Як Вам лише таке на думку спало - ДИВНО... :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 23:17:17 ]
Щось Ярчик ниньки без настрою... Невже мій смайлик ;) не натякнув про жарт? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 23:32:02 ]
Славцю, то я слово "розмова" у твоєму коменті спершу прочитала як "розмолвка" :) просто помилилася. Вже час в ліжко йти, а не над віршами сидіти :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-07-26 13:13:30 ]
+

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Б (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-30 17:29:54 ]
В останнім рядком захоплююсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-06 21:04:12 ]
Цікава штучка, Олю.
Але я, що той Буратіно, доторкнувся носом стіни, а там ніби шпарина, а за нею... Так, ось і ключик ніби, довершуючи "неприємності" з'явився. Можливо, це слово "звідки"?
"Звідки вижене ... вітер"? І далі в цьому напрямку? Але, це я так, перейнявся картинкою парку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 10:02:43 ]
Олею мене тут ще не називали :)
На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно :) Отак виставиш недописаний вірш - і розквітає він постмодернізмом, активною участю читача у розвитку сюжету... 8)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 10:16:25 ]
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно :)..."
Ох, Юльцю... Сміюсь, аж плачу... :-))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-07 11:13:23 ]
Юліє, Серже, це прекрасний початок для оригінального віршика :)
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно...", але далі страшно і подумати, до якого театру абсурду можна крізь ті двері війти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-07 12:26:10 ]
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно,
що обумовлює втечу, театр абсурду, тінь Карабаса... ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-08-07 12:46:41 ]
Юліє, не думайте, що я підлизуюся... але я в захопленні. Лакончіно, красиво, чітко, реалістично, і трішки з нотою смутку. Але дуже зріло.

Щодо критики - одне зауваження, і коментар:
1. загубимось серед - краще було б "загубимося між" - чисто фонетично.
2. То звичайна розмова в парку - мені якось краще звучить "то є звикла розмова в парку" - не знаю чому, тому не вважайте то зауваженням. Чи по стилю, чи то од старості у мене таке :)

дякую, і успіхів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 13:41:04 ]
Дякую, що не проходите мимо, пане Олесю :)
Дозріваємо, значить... питання - до чого? Риторичне. :)
1. Дякую, слушна заувага. Ціную Ваше відчуття фонетики.
2. То не від старості, а від того, що Ви до живої мови ближче, тому Вам доступні варіанти, мені навіть не відомі. Тішуся за Вас, сумно за себе.

гарного дня ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 13:43:51 ]
Все ж "звиклий" та "звичайний" мають різні значення:
- звиклий до чогось, дієприкметник;
- звичайний - прикметник.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-08-07 13:49:14 ]
Так, безумовно це не одне й те ж. Я, власне, про це й говорив. Просто "звиклий" якось і звучить краще, мені особисто, і ше зміст якийсь несе. Ми, герой, звикли до таких розмов. Але я чесно не маю ніц проти "звичайного". то просто коментар, не переймайтеся :)