ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Липа (1900 - 1944) / Вірші

 І прийде час

Контекст : "ВІРУЮ" (вибране); в-во "Каменяр" - 2000 р.


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2005-12-21 12:47:36
Переглядів сторінки твору 10482
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 4.995 / 6  (4.899 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 4.990 / 6  (5.065 / 5.92)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.05.06 12:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2005-12-21 13:22:08 ]
Це вам не Антонич?! Яка душа! Можливо, форма подачі комусь видасться не докінця опрацьованою, але суть все компенсує сторицею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2005-12-21 19:41:27 ]
Витираю свої коментарі. Я не знаю, що маю писати, адже якщо в цьому софті є оцінка "7", то кому я її ще можу поставити? "Геніально" - Юрій Липа. Втім, на мою думку, форма не стільки "не докінця опрацьована", скільки свідомо обрана як така, адже особисто мене, читача, кожним аритмічним, напруженим, неочікуваним рядком накривало немов морською хвилею, що рідко коли подібна до попередньої. Мені видається цей вірш ліпшим, що я на теперішній час читав в нашій поетичній оселі. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2005-12-21 19:42:22 ]
Вірш дуже сильний. Саме душею його і потрібно читати... Проте запитання - "Це вам не Антонич?!" - які контексти Ви мали на увазі?

З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2005-12-22 15:09:10 ]
Дуже цікавий, пане Андрію, ви дали коментар - повчальний для деяких "високолобих" мистецтвознавців, у тому числі для мене.

Щодо "Це вам не Антонич?!", Тетяно, тут цілий Океан. По-перше, не малося на увазі жодних образ і принижень. По-друге, чи не кожен перший "філологічний" поет є учнем Антонича?, по-третє - чому не учнем свого батька, а саме Антонича? Тут повністю спрацьовує контекст "трьох Кембріджів". Дуже важливий для Поезії та Мистецтва в цілому. В певному розумінні ним можна означити різницю між Богданом-Ігорем та Юрієм, - себто, мало тобі, наприклад, бути Тарасом Григоровичем, потрібно, щоби ним був твій Батько і Дід, дорогою, яких ти ступаєш далі, і ось тоді ти маєш у собі набагато більше сил, уміння, і Промислу (реалізованого чи нереалізованого) Господнього, аніж твій Дід, або Батько. Так, крізь ці "три Кембріджі" виступає основна проблема сучасної української культури -продовження світоглядної, творчої справи батьків. Активне продовження. Ось у чому різниця. Ось у чому проблема нас, як дітей, і нас, як батьків. І, очевидно, я розглядаю Юрія Липу, як більш зрілий і досконалий плід попереднього Життя, і бачу його різницю з Антоничем не в якості літературній, а в різниці "висоти польоту", яку задали їм батьки. Ось тому, Богдан Ігор і є вчителем "філологічним" поетам нинішньої системи гуманітарної освіти, є надія, що його "онуки" чогось досягнуть, якщо таке спадкування можливе в сім'ї модерністів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2005-12-22 16:01:28 ]
Дякую, пане Володимире, за пояснення та гарний коментар. Виникло у мене питання контекстів саме тому, що досить давно думаю над першопричинами. Антонич... ні, не кожен філологічний поет є учнем його. Не кожен. Власне, тому у мене були деякі сумніви (не стосовно Антонича, стосовно трохи іншого, про що Ви вже сказали).
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2005-12-22 23:34:01 ]
Дякую і вам, Тетяно, за терпимість, бо в мене коментар вийшов безпідставно електризованим. Приємно, все таки, що не тільки хороший поет Антонич в нас є?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-08 15:45:33 ]
"Пребудь в мені! Все ближче ночі тінь,
І тьма - густіша. Боже, в далечінь
Відходять блага й сили помічні,
Безпомічному поможи мені!.."

Ще раз перечитуючи цей твір геніального поета і мислителя, і думаю, а чому б такі слова, рядки цього вірша не співати в наших українських церквах? Чому нам про бога нашого ізраільского фінікійські псалми співати-не-переспівати?
Ось є своє, до свого нам і дорога!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-22 21:56:19 ]
Просто нескінченна мудрість... Ясна і нездоланна.

І врешті будеш ти із Світлом сам на сам,
Чого був спрагнений ти все життя...
Лишень, відходячи, зупиняться два вчинки,
Найліпший і найгірший, озирнуться й скажуть:
- Так, це була людина, - й відійдуть, обнявшись...