ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.15 22:56
Поміж негоди, поміж невзгод
Поміж свого і чужого
Кожне життя — це лиш епізод
В Книзі Буття Неземного

Поміж замовин, поміж бажань
Поміж данини за спрощу
Кожне життя — аванс без питань

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Постріл




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юлія Овчаренко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-16 15:58:54
Переглядів сторінки твору 4470
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.824 / 5.58  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 4.743 / 5.5  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.13 04:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 16:53:57 ]
Тяжкий вірш для сприйняття, дуже. хоча образний:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 16:57:41 ]
приціл мисливця, вій політ, пір`я стойма, ніздрі вогнестріла - ця родововідмінкова присвійність важкувата.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 16:59:39 ]
Мацуобасьовський сонет, я би сказала...чи сонетоподібне хокку, о!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Старий Сірко (Л.П./М.К.) [ 2007-08-16 18:04:43 ]
Цікавий вірш... а поясніть мені, старому, шо то таке - спалах повій? Бо шось ніяк не второпаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 18:07:56 ]
Дякую Богданно,
Виправив перші дві родово-відмінкові присвійності. :)))
"пір`я стойма" - "стойма" - це прислівник...
"ніздрі вогнестріла" - все ж залишу... наразі.
Але мудру класифікацію "Постріл" отримав. Аж страшно подумати лишнє. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 18:10:10 ]
Сірко - вибачаюсь - "до вій" - "апєчаточйка" :))))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 18:10:59 ]
"За спалахом до вій закрався сполох,"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-16 19:01:20 ]
"Малює пострілом відлуння коло", "В ковтках повітря защемило осінь" - суперові побудови, це навіть не образи, чи метафори, а їх нанизування, або, точніше, плетиво. Це - поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 19:32:07 ]
перенасиченість у мистецтві - справа непогана, але коли слова, наче безладна сукупність метафор - віршем це назвати важко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 19:43:01 ]
Дякую Тетяно і Пані Наталіє,
Виглядає, що моя "сукупність метафор" викликала протилежно-полюсові бачення тексту.
Це мене тішить. :)
Прошу обгрунтувати Пані Наталіє - у чім Ви вбачаєте "безладдя".
Видається, що послідовність подій витримана належно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 19:43:21 ]
Після всіх твоїх героїчних доопрацювань вирішив змінити свою оцінку, хоча це й не має значення...

Hope, you're going to follow my shrinky advises...
8-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-16 19:57:47 ]
Sure, Slavcju - I am good in reading lips. :)))
Thnx, MAN!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-17 05:53:42 ]
Панове поліглоти, Святославе і Юрію, для непосвячених робіть переклади, вельми цікавій ваш взаємокоментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-08-17 06:02:17 ]
Я тримаюся думки: у цьому вірші саме насиченість образами, ;пере -" тут немає, я уважно перечитала текст і побачила гармонійність і доречність "сукупності метафор", але аж ніяк не "безладдя"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-17 10:31:02 ]
Звичайно, Юрію, ви самі й винуваті - нічого писати, що це традиційна поезія! Це зовсім не традиційна поезія, поезія на межі модернізму і постмодернізму. Але так як духовний момент таки дуже невиразний у наведеному яскравому ряді "цивілізаційно-образних" рішень, то на 80% таки модернізм, - прекрасна авангардова поезія, характерна для деяких геніальних авторів 20_30-х років минулого століття.
Інші 20% належать до спроби духу вирватись на свободу, на перший план, зокрема заключним, гарним рядком
"В ковтках повітря защемило осінь" - через слово "защемило". Власне ідея, яку несе "защемило", відноситься вже до постмодернізму. Тому деяка еклектика. Тому автор і поставив розділову лінію -----
Можливо краще цієї еклектики позбутися через видалення розділової лінії, та заміни "защемило":
щось на кшталт,
Оплакане гусине горе хором,
В ковтках повітря, сповістило осінь?
А може й не варто позбуватися еклектики, але розділова лінія, як на мене, не дуже пасує
до невеличких віршів. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-17 16:15:13 ]
Дякую Тетяно, Редакціє!
Мушу ще раз перейтися дефіниціями стилів.
Лінію забрав.
З повагою,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-08-17 17:22:52 ]
Як на мене, останні два рядки,ніби не зв"язані
змістовно при першому прочитанні, не дають
скотитись до зайвого сентименталізму - в гусей горе, але світ не впав.І в мисливця цей постріл
не останній.Чудовий літературний товар!5.5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-17 19:51:49 ]
Дякую Славцю,
За перегляд та оцінку.
Ці два останні рядки були колись розділені лінією, але вже є як є.