ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Він та вона
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Самослав Желіба
2024.06.19 21:41
Відповіденька
А немає за що мене "на місце ставити", Соболю. Вірш суто гумористичний і без переходу на особистості, на відміну від твоїх пашквілів. Тут зовсім інший рівень культури (і це відчутно).

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Питаннячко
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Самослав Желіба
2024.06.19 17:43
***
А наш би Соболь
Втричі більше написав –
Лиш дай паперу.

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
***
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
Розчарувався (секстина)
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Читацький щоденник-9. Володимир Дубовець
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Південне місто
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
* * *
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
Хлопчик неслухняний
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!

Юрко Бужанин
2024.06.18 23:10
***
Подзвони просто так мені,
Надихни мене тим на вірш.
І гнітючі думки сумні
Щезнуть врозтіч – подзвониш лиш.

Злине голос чарівний твій...
Сім метафор – сім кольорів
Розфарбують листок – сувій,

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Всього за мить
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
* * *
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
Добро та зло (сонет)
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Шляхтич (1946) / Вірші

 Іду в минуле
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-12-05 18:40:32
Переглядів сторінки твору 5098
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.834 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2023.06.10 15:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 18:52:22 ]
Чую, пане Василю, ваш тужливий спів і плач за втраченою Батьківщиною. Слова ваші крають серце і не дають забути ту розправу над вашими (і нашими) земляками, які всього лиш хотіли жити на своїй, Богом даній, землі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 19:10:45 ]
Дякую Вам за слово, Пане Валентине.Втрата РІДНОГО і любов до всього, що РІДНЕ допомагають мені іти в майбуття з вірою, що Всемогучій все бачить і чує. Колись Він подарує кожному те, чого йому треба. Я вірю в це. Хай Вам щастить, Пане Валентине!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-05 21:11:27 ]
Нам, пане Василю, тут в Україні кричати треба: "Люби все своє рідне"! Так тяжко багатьх покалічила система, що люди цуралися свого імені, роду, мови... Так було легше фізично вижити. Хто не корився, того ламали, вбивали, душили як тільки могли. А нині, захопивши засоби масової інформації та основні засоби (промисловість, банківську систему тощо), навязують різноманітними політичними та інформаційними технологіями космополітизм під прикриттям євроінтеграції та глобалізації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-06 10:58:29 ]
Доброго дня, пане Василю!
Мені все ж таки здається, що політика політикою, а поезія поезією. Вона має свої закони. Ви ж не плакати перевиборчі пишете про те, як треба любити Батьківщину? А якщо це не плакати, а поезія, то, прошу пана, чому Ви не поцікавитесь десь у літературі, що таке, наприклад, хорей і чим він відрізняється від ямба. Свою основну професію люди опановують в навчанні, а до поезії чи мистецтва хіба можна ставитись так зневажливо?
Перепрошую, пишу для діалогу, а не для того, щоб чимось образити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-06 20:16:46 ]
Доброго вечора Вам, Пані Ларисо.Я перечитав тричі Ваш коментар і повірте, прошу, що не дуже зрозумів.Ви вважаєте, що я не повинен писати про свою любов до Батьківщини? Чому, власне ВИ, так вважаєте? На якій підставі Ви пишете, що я не ціуавлюся, чи теж не знаю, що це таке ХОРЕЙ чи ЯМБ і чим вони від себе відрізняються. Це правда, що я не зачислив ні одного уроку з української мови а мову вивчив власне через читання власне української літератури. А наголос класти на першій чи другий склад, поясніть, прошу, яке це має відношення до моїх, вижче вилитих думок? Дорога Пані Ларисо. В мене є багато видань колишніх "нашіх" радянських поетів. Вони по факультетах, наголоси в їх творах "положені " там де треба, тільки кому вони писані? Хто їх читає"? Знаю, що в моїх рядках є ще багато помилок. Знаю, що наголос не завжди там, де треба.Тільки уявіть собі, що Надсяння, Лемківщина чи Підляшшя "мають" свої наголоси і вони не завжди сідають на ті склади того самого слова в Київщині, Полтащині чи Харківщині. Колись я зустрівся з одним свідомим українцем родом з Волині. він нагадав свої молоді роки, теплі літні вечори і ночі і літаючі над головами КАЖАНИ. Я йому говорю, що "в нас" на них говорили ЛИЛИК. Він мені на це, що це не по - українски, бо і Шевченко писав, що "костокрилий кажан перелітає". А я йому на це, що "попід деревами шниряли без шуму чорні лилики". Так писав Іван Франко. Чи він не українець, я тоді запитав його. Він замовк. все стало "ясне", або зрозуміле. Дякую за увагу. З повагою Василь Шляхтич

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-06 20:37:51 ]
Регочуть русалки, - їм лилики й п*явки лоскочуть побабчені перса і виї, а ризи подерті й розідрані шати волочить заюшений вітер.(В.Бендюг "Бердиш").
Пане Василю, мова не про слова і їх значення. Лилики є у "Словарі..." Грінченка, про них згадували інші класики, на Поділлі також кажанів називають лиликами. Багатьом людям незвичними є ваші наголоси. Поки я не зясував, що ви з Польщі, то теж не розумів їх. Тим, хто й надалі вважає їх не правильними, пропоную присвятити один вечір читання творів Івана Франка та ознайомитися з наголосами у польській мові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 11:34:48 ]
Шановний пане Василю, я боялась, щоб Ви не образились, але боюсь, що таки це є. Справа ж не в наголосах. Вірніше не тільки в наголосах. Справа, у ритмі віршу, а так, певно і у Вашому світогляді. Бачите, я говорю про граматику, а Ви натомість пишете мені "Ви вважаєте, що я не повинен писати про свою любов до Батьківщини?". Мені лишається тільки розвести руками.
До речі, щоб Ви знали, я напівполька-напівчешка по батькові. Мій дід з Варшави родом. Я трошки знаю чеську мову і вона мені дуже подобається. А всі ті "лилики" мені загалі дуже подобаються, як і деякі особливості західних діалектів. Дуже любила з дитинства книжки Кобринської, Кобилянської, казки про песиголовців та опришків.
Я, певно, не повинна була робити Вам зауваження, раз Ви їх не потребуєте. Хочу додати, що зробила їх лише тому, що Ви ставитесь то своїх текстів як до поезій, тому, гадаю, і я маю право ТАК до них поставитись. Тобто маю право шукати в них ознаки поетичного твору. На жаль, можливості спілкування в рамках коментарів трошки обмежені, в тому числі обмежені моїм власним часом, тому, якщо б Ви цікавилися теорією, я могла би щось написати Вам з цього приводу у вільний час в листі. Перепрошую, аж ніяк не хочу завдавати Вам якихось негативних емоцій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 13:37:46 ]
Доброго дня Вам, Пані Ларисо!
Повірте, прошу, що був момент читаючи Ваші слова у першому коментарі до того мого "вірша", заболіло мене. Я так багато про Вас читав...Читав багато Вашіх віршів і думок. Мені здавалося, що наші напрями мають вспільний епіцентр. Лиш, коли прочитав той першій Ваш коментар до моїх "думок" якісь сумніви зродились, яких ніяк мені було прийняти. Все таки згадка про болі залишається, хоч самі вони проминають. Я стільки разів просив о допомогу...
А була вона, яка була. Перепрошую, якщо не зрозумів я Вашої світлої поради. Буду дуже вдячний, коли захочете поспілкуватись зі мною емейлем, якого напевно знайдете. Вдячний Вам за слово. З повагою Василь Шляхтич.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 16:25:49 ]
Пане Василю, я напишу Вам листа швидше за все в суботу чи неділю ввечері. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 16:25:49 ]
Пане Василю, я напишу Вам листа швидше за все в суботу чи неділю ввечері. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 17:38:50 ]
Ось і славно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 18:32:28 ]
:))
Пане Валентине, не розслаблюйтесь. Я Вам також якось напишу якесь запитаннячко про Хмельницький або про село Головчинці між Меджибожем та Летичівом... Чи живі ще там старі мури?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 18:51:25 ]
Добрий вечір, пані Ларисо! Мури живі та ще й відроджуються. Останній раз був там десь рік тому у жіночому монастирі(навіть обідав). А було це з приводу приїзду митрополита київського і всієї україни Володимира на свою батьківщину і у церкву де його (під час німецької окупації) охрестили. Пишна кавалькада, смачний обід (хоча й пісний, але з хорошим вином), різношерста свита... Поруч - колишній дитбудинок... Чи не він?... Там збираються (вже виділені кошти і грантівські є) зробити буд.відпочинку сімейного типу для дітей з вадами розвитку. Памятаєте джерело? Тепер воне святе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 19:07:32 ]
Дякую, Валентине. Батько мій там виріс. Я там була в свої 12 років, з ним їздила, родичів шукали. Він народився у Хмельницькому.