ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Бондар (1947) / Вірші

 Семь индийских слонов...




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Дмитро Штофель 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-17 01:17:06
Переглядів сторінки твору 7488
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.689 / 5.67  (4.493 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.527 / 5.5  (4.357 / 5.21)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.07.15 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-17 01:33:38 ]
Пробачте, дати адекватну оцінку я не компетентна, отже просто залишу своє враження. Ідея - прекрасна. Подача і розкриття сюжету логічне, зважене і продумане. Суть пробирає до живого. Тож, сильний вірш, пане Олеже. Моя прихильність) З повагою НН.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2008-01-17 03:26:46 ]
Шановна Ніко!
Я Вам дуже вдячен за розуміння...Цей вірш виринув напрочуд дивно...Різдво...Свят вечір...Такі вражаючі ремінісценціі...Чомусь виникло бажання розмістити цього вірша саме на цьому сайті...Якась особлива атмосфера взаємної поваги...шанування традицій точно не можу зараз пердати ...мабудь це ностальгія...А стосовно оцінок...то самим своїм проявом уваги до мене Ви дали оцінку, на яку я й не сподівався...
Нехай Вам щастить.
З повагою Олег Бондар


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-01-17 08:17:39 ]
Зачіпає, навертаються сльози. Чим далі, тим більше задумуюсь над життям. Пробачте за допитливість, але чому тому слону одиноко? В сивині і старості вже немає радості?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Штофель (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 10:07:03 ]
Дівчата праві, зачепило...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 10:17:59 ]
Дуже гарний вірш, пане Олеже...Близький і теплий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 10:29:23 ]
Привіт слонам! :))
Олеже, мої вітання! Хороший вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 14:18:37 ]
У Вашому вірші дихається, як після грози- відчувається напруга, яка вже відійшла, але ще не забулася, ще тремтить. Дуже сподобався Ваш вірш!
Всього Вам найкращого, найприємнішого!
Щиро, Ольга

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2008-01-20 23:41:26 ]
Шановна Магодаре Світозар!
Низький уклін Вам за таку тебплу відповідь на вірша...Як на мене, то найбільш одиноко можна себе відчути шщвидше за все у вируючому натовпі...
Стосовно сивини і старості...Найкраще від сивини, це безумовно лисина! А все інше описано у класиці:
"... З поверхні круговерть спокійна, найтихіша,
Але в середені? Чорти там найспритніші!!!..."
=============================================
"...Поверьте опыту житейскому, поверьте:
Чем тише омут, тем ядрёней черти!!!..."

------------------------------------------------
І, між іншим, коли я роздивлявся Ваше фото, то стало ясно, що ще не всі чорти повиздихали!...
-----------------------------------------------
А над життям замислюватися, може тільки справжня Людина, і я бажаю щоб ці роздуми Вам завжди несли
наснагу, та відчуття того, що Ви, саме Ви, можете дати собі раду, і життю своєму...
Неїхай Вам щастить...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2008-01-20 23:45:01 ]
Панові Димитру Штофелю!
Я дуже вдячни Вам за те, шо в нас збіглися відчуття часу, простору...Випадковий збіг обставин... декілька рядків та відгук на них...
Але мені стало не так самотнє...
Уклін та шанування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2008-01-21 00:11:23 ]
Шановна пані Вандо!
...це може якась містика, але до мене миттєво прийшли мої спогади шкільного часу...На рік молодше за мене вчилась дівчинка...Ванда...
Великий боже це ім'я для мене лунало гучніше двонів на Великодень...Вона цього, нажаль не змогла зрозуміти...молода була, гонорова... це мене завжди вабило... не знаю де вана і що з нею стало...
Але ім'я знову відізвалося теплою хвилею в серці... Дай Вам боже щастя там у місті Лева, там, де мешкають мої, нажаль, часом і простором відведені від мене мої родичі...
Та годі про минуле, різдв'ні дзвони для мене лунають зарад...Ван-даааа! Ван-даааа! Ванда!
Шанування, уклін, посмішка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2008-01-21 00:19:27 ]
Шановна пані Ларисо!
Не тільки слон, але весь "Веселий звіринець" з величезною радістю і захватом вітає Вас з днем народження!!!
Сьогоденну порцію бананів та ананасів направляємо до Вашого столу...
Я нічого з цим не можу зробити, але всі звірі, просто таки в казковому захваті, виконують танок навколо ритуального дерева БАРБАРИСА!!!
Я зі своєю Бідою роблю теж саме. І от що дивно, сьогодні на цій благородній рослині вбачаються тільки квіти і, о диво, жодної колючки!!!
За оцінку дякую, обійми подвійні, день дозволяє!!!
Уклін, шанування,посмішка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2008-01-21 00:24:43 ]
Шановна Ніко!
Земний Вам уклін за Ваші св'яті сльози...є такі відчуття, які споріднюють людей, але тільки ЛЮДЕЙ,ЩО МОЖУТЬ ВІДЧУИМ БІЛЬ БЛИЖННЬГО СВОГО...
...Нехай чисті сльози минуться...
...Але нехай буд неминуче щастя Вам у дорозі...
Уклін, шана і посмішка!
Життя іде і воно тех Вам усміхається!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Бондар (Л.П./М.К.) [ 2008-01-21 00:37:57 ]
Шановна Ольго Кропива!
Я дуже вдячний Вам за таку неочікувану оцінку...
Ваші рядки проте що іноді нам замало мовчання знайшли у мене теж досить несподіваний відгук...
...в нашому часі в мегаполісі сталася трагедія...для молодої людини час зупинився...
настало мовчання...ось про це мій вірш:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=55153

Дай Боде, щоб Ви якомога далі насолоджувалися і тишею і звуками нашого Життя...

З пошаною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-21 10:52:46 ]
Шановний пане Олеже! Мене дуже розчулили Ваші слова :) Тішуся, що моє ім"я змусило Вас поринути у спогади, причому приємні і теплі. Зі святами Вас, усіх благ! Щирі вітання з міста Лева! З повагою, Ванда