ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.29 22:36
Є краса квітки,
а є мудрість каменя.
Вона незмінна,
вона тверда, як вічність.
Скільки слів мудрість каменя
містить у собі,
а скільки мовчання!
Скільки крику,

Артур Сіренко
2025.08.29 17:35
Дід Василь перебирав важкі стиглі качани кукурудзи, які перед тим щойно позривав на полі, здирав з них зелену листяну шкіру, обтинав жовті бороди і сортував на три великих полив’яних миски: - То для онучків, то на продаж, а то для хрума. Кукурудзу нин

Віктор Кучерук
2025.08.29 05:46
Прогриміли вибухи і зразу
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.

Борис Костиря
2025.08.28 22:01
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити

Олена Побийголод
2025.08.28 21:43
Із Бориса Заходера

– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?

«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,

Євген Федчук
2025.08.28 19:27
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на

Віктор Кучерук
2025.08.28 06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із далеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Чернишенко (1986) / Вірші / Власне Лірика

 Відчувати




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-07-19 12:07:25
Переглядів сторінки твору 6562
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.545 / 5.26)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.459 / 5.25)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2013.05.04 22:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 14:52:33 ]
"І єдиний вихід. Життя суть." - тут , можливо, якось інакше?

"Тамувати сльози. Мрії непрошені." Може мрії обтяжують конструкцію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 15:14:39 ]
Щиро дякую вам за пораду, шановний Жорже! Спробую пояснити вам чому саме так склав словау тих рядках. "І єдиний вихід. Життя суть" - пропущено ненаголошений склад після "життя". "Тамувати сльози. Мрії непрошені" - замість слова мрії могло би бути інше слово з наголосом на другому складі.
Я зумисне трошечки знехтував розміром, щоб по-перше: трохи вигранити м'який плин вірша, а по-друге: обумовити паузу перед суттю і мріями, тим самим загострюючи на них увагу.
Дуже вам дякую і сподіваюсь прочитати вашу відповідь на моє пояснення.
І надалі буду вдячний за поради від вас та інших відвідувачів сайту.
З повагою. Ч.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:03:23 ]
ІМХО, тут треба внести деякі косметичні поправки.

"Надвечір - у вічі" не така вдала рима. А от "надвечір - дивні речі" краще.

Одруківка ("нетлі" - має бути "петлі").

"Тамувати сльози. Мрії непрошені." Через два зайвих склади спотикаєшся, коли читаєш.

"І з тривожним сподіванням слухати" - розмір вимагає читати слово "сподівАнням" з неприроднім наголосом - "сподІванням". Взагалі, дарма ти (звертайся до мене теж на ти, так простіше спілкуватися), я думаю, експериментуєш з розміром у цій строфі. Від цього твір більше програє, ніж виграє.

"Ледве держиться, щоб не впасти." -правильно "тримається". "Ледь тримається, щоб не впасти" - краще.

"Відчувати на обличчі зрідка" - зайвий один склад, через який, до того ж, слово "облИччі" доводиться читати як "Обличчі". Краще "Відчувать на обличчі зрідка".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:08:10 ]
Спочатку поставив 5, а потім подумав, що п'ять же недосконалостей (хай і косметичних) - це трохи забагато. Тому змінив оцінку на 4. Само собою, залишаюсь відкритим до обговорення, в залежності від результату якого готовий цю четвірку переглянути.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-18 12:52:52 ]
Шоста косметична недосконалість, про яку я забув згадати: оце твоє "трави–гра" в першій строфі. Зовсім трошки - і була б рима. Ну, щось таке: "замовкає тривога трав - В росах променів пізніх гра".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-22 09:47:41 ]
Дуже дякую за всі зауваження! Почнемо по порядку.
1. Нетлі - то такі "ночные бабочки". (див. твори Б.-І. Антонича);
2. Сльози-мрії готовий змінити на "Тамувати сльози непрошені", якщо ти дійсно вважаєш, що вони у теперішньому вигляді не відтіняють одна одну. Я трохи боюся гладеньких строф;
3. Наполягаю на наголосі у слові "сподівАння". Вдома перевірю за Грінченком, але думаю, що можливо, дві форми існують паралельно;
4. ледь тримається, щоб не впасти - згоден;
5. Відчувать на обличчі - дуже не люблю неповні форми дієслів (як от думать, жить, любить etc.). Можу запропонувати "відчувати обличчям зрідка", за умови, що (див. коментар №2);
6. вважаю, що присутність у строфі вже двох римованих слів "надвечір і дивні речі" дає мені право трохи побавитися у відтінки і півтони. Можна? :);
7. Трави - гра. "Р" - дуже потужна приголосна, вона настільки потужна, що на останній склад трави можна взагалі не звертати уваги:) Спробуй почитати так: замовкають тривожно тра...
Дуже дякую за допомогу.
P.S. Цікаво почути твою думку про статейку "Навчіть мене бачити".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роберт Бернс (М.К./М.К.) [ 2006-09-22 10:40:03 ]
А я згоден з Михайлом! Пан Володимир ніби навмисне псує легку і співочу конструкцію вірша своїми кострубатими невідповідностями. вірш - то та ж сама пісня, а як ви заспіваєте, коли будете спотикатися? Думаю, Володимиру варто слухати розумні поради, а не свої амбіції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-25 15:38:23 ]
звірився за Грінченком. Слово держиться існує. переправляю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-30 20:23:12 ]
Володимире, привіт! Дякую, що поділився своїм баченням. В дечому залишаюсь при своїй думці (зокрема, трави-гра), але оцінку змінюю. Зі статтею ознайомлюся при нагоді.

З.І. Соррі, що відповідаю тільки зараз - був тиждень у відрядженні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2007-07-23 00:32:24 ]
я вас предупреждала!
***
Лето. Вечер окаменевает.
Травы молкнут в тревоге росной.
И чем дальше вечер, тем страньше
Запоздалые беги солнца.

Ветер в кронах остановился,
Заигрался листвой размлевшей.
На пруду неизвестный писарь
В круги волн заплетает вечность.

Как же. Небо, сгорая, тает,
Растворив случайные окна.
Моль танцует вальсы у ставен,
По уставу, шинели - чёрны.

Лишь открою окно - уносит
Их единым слаженным вихрем...
Остается мне подоконник, -
Утешение, выход, смысл.

Наступить бы в спорыш росистый.
Завернуться бы в пух ивовый.
Слезы сдерживать, память выгнать.
И услышать в живой тревоге

Небо, где изо всех осталась,
Еле-еле, одна звезда.
Пух ивовый моих желаний
Улетает к ее ногам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 13:34:02 ]
:))
Feel

It's summer, and light is fading.
Anxious, grasses grow silent.
Funnyly, in a glade
Dew is sparkling with sunlight.

The wind went out of his ways
Pacifying the greenery;
Wavelets on the pond's face
Note down the tidings gingerly.

The sky must be burning out,
Windows are almost liquified.
Grey moths will come abound
And settle at the pane as if tired.

Now let me open it wide;
See how moths will disport!
The sill is my single delight.
The pane is my last resort.

I want to cover with catkins
My hopes and wipe my tears
And lie down in anise watching
The only star astir

The only star that quivers
With effort to not fall down,
Occasionally emitting
a catkin-of-happiness glow.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 14:22:36 ]
Дякую вам щиро за таку увагу до моєї творчості! Мені самому дуже подобається вірш, тому я незмірно щасливий, що уже двоє митців узялися його перекласти. І уже на дві мови! "Його твори звучать трьома мовами світу..." - звучить!
Я тут маю сумніви лише щодо розміру, здається, він став вільнішим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 17:03:42 ]
Вы правы - но и размер оригинала непостоянен


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 17:16:53 ]
Так. Просто мені здається, що межа між традиційним і верліброподібним віршем в українській та англійській мові пролягає дещо по-різному. Чи не так? Те, що в укрмові є віршем зі збитим розміром (можна по різному це оцінювати), в аглійській матиме присмак невідь-чому заримоіваного верлібра.
Але це так - дрібниці. Переклад дуже гарний. Думаю, автор кожен англійській переклад свого твору має сприймати як дарунок долі. :)