ВІЙСЬКОВИЙ, -а, -е. 1. Стос. до війська. // Прийнятий, установлений у війську, в армії. ** Військова адміністрація: а) система військово-адміністративних органів держави, державний апарат військового управління; б) військове управління територією, яка зайнята в ході воєнних дій. Військова таємниця – відомості військового та військово-промислового характеру, що не підлягають розголошенню, опублікуванню у відкритій пресі і спеціально охороняються державою. Військовий облік – державна система обліку та аналізу наявних у країні призовних та мобілізаційних ресурсів. Військовий округ (див. округ). Військові злочинці: за міжнародним правом – особи, які здійснили злочини проти світу, людства, законів та звичаїв війни. 2. Стос. до військовослужбовця. Військовий обов'язок. // Власт. військовослужбовцеві. 3. у знач. ім. військове, -вого, с. Одяг і спорядження військовослужбовця. 4. у знач. ім. військовий, -вого, ч. Те саме, що військовослужбовець.
Дії воєнні, а люди військові.

командуючий армією – командарм. От мені не подобається тут слово "відвойовував" – довге і не в риму.

В УНР були свої командарми, наприклад Тютюнник. Було і є таке українське слово. Воно у цьому вірші римується з плацдармом. І нормально римується. Що ж до самого вірша, то я його не оцінював. А знак питання біля відвойовував сама авторка поставила, то що я їй маю риму шукати? Хай шукає.

Я вас, пані Василино не ганьбив і не збирався. Я вас тут обороняв, можна сказати, від вас та Сандри. Бо війна війною, а жити ж якось треба...