ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: не живе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Лампадка

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-09 21:07:26
Переглядів сторінки твору 6597
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 21:35:15 ]
Оце завітала до Вас на сяйво "лампадки". Гарно, світло, затишно... Останній рядок - якраз до речі. Бо я - явно не "сова"... Добраніч, Алексію! Як кажуть у Вас "утро вечера мудренее". Дякую за сонячний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 22:01:41 ]
Спасибон. У нас как раз пять утра ))
Как у вас говорят... Дык эта... Нет, не так... Ага...
"На добраніч".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 23:38:12 ]
А я думала - лампадки как раз для сов:) Небесный Отец - таки да, с большой?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 08:47:18 ]
А как еще иначе?
Хотелось бы написать с прописной, но это будет неправильно. А со строчной - как-то всуе получается.
Да, но я его славлю. А всуе, наверное, это не возбраняется. Отец-то всего лишь зажег.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 09:50:22 ]
Гарно! Приспали, Олексію, хоч і сонце світить на повну котушку, тож мушу бігти каву варити. Буду читати собі на ніч як колискову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 20:29:15 ]
Вы уже, вероятно выспались.
Я изо всех сил старался не отвечать. Чтобы не потревожить Ваш сон ))) Сны - это вторая жизнь во время первой.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 12:46:10 ]
Полярне сяйво?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:04:25 ]
В данном случае, это Солнце, снятое в лучах какого-то то ли рентгеновского, то ли галактического излучения. Хотя знакомый сварщик намекал на обычнейшую сварку подмокшими электродами.
С некоторой натяжкой стихотворение можно рассматривать как и поэтическое сказание о северном сиянии, но последнее возникает, не подчиняясь каким-то установленным Отцом Небесным интервалам. И народ его столько насмотрелся, что чаще всего он-таки спит, невзирая на то обстоятельство, что для Якутска северное сияние - это все-таки редкость.
За ним нужно отправляться севернее - и тогда оно будет и красочнее, и выше над горизонтом. И цвета его бывают не только горячих оттенков, а и лягушачьих.
Спасибон. Как-нибудь приложусь к описанию силой своего поэтического слов


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:39:09 ]
Сладко - это мягко сказано),а стих хороший: и складно, и по смыслу. Спасибо, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:02:04 ]
Рад стараться, Татьяна.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:18:41 ]
Ведь спится народу сладко
когда за душою ветер
і капля любві в лампадке
і Бог не одін на свете...

Файно, Олексіє - я ще раз скажу - твоя майстерність росте
з кожним занепадом сонця в Якутії!

Творчих успіхів!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 13:37:52 ]
Наверное, вопрос не в мастерстве, а, скорее, в авторской открытости. И, наверное, в поэтических образах как в украшении создаваемых картин.
Но природа сейчас не очень-то многоцветна. Белое, черное, красное, желтое. Северное сияние пока что не украшало северную часть небосклона. В таких условиях приходится творить. Мороз пока что щадит. Минус 20. А уже вечер. Маловато, но ведь осень...
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:35:15 ]
Ваш вогник володіє магнетичною силою: он скільки фанатів до нього забігли хоч на хвильку! Твір легкий, приємний. Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 20:44:22 ]
Мне по параллельным каналам связи уже сообщили, что стихотворение читается наступательно - чеканя каждую строку. Выразительно получается.
И я представил, как я выбрасываю левую руку вперед (я левша), и читаю:
"Каким-то особым маслом
Лампадный фитиль намочен".
И т.д.
Зрительный зал неистовствует.

А по каналам связи ПМ я узнаю о его легкости.
И я мямлю:
"Каким-то особым маслом
Лампадный фитиль намочен".
И т.д.
И слушатели впадают в сон.

Удач-дач-дач и Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 22:08:06 ]
Так вот в чем заключается шарм "потапинских" стихов - они пишутся "под лампадку"!.. А еще если фитиль подмочить маслом особым... Только бы не репутацию, Алеша. Я уже, было, на стуле заерзала, читая предыдущую страницу, - там, где тепло - за поцелуи :)) Писал ведь "ни-ни!", а сам - дык эта...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 13:45:22 ]
А дальше - ни-ни.
Я так и писал. Ведь любя (пусть даже по-юношески безгрешно) какую-то одну женщину, мы лишаем любви множество остальных.
Разве что тайком... Но видит бог. Да, но можно отмолить грех - не у батюшки, так у шамана. Последний сговорчивее. Да, но это не выход.
Значит, никого. Ни монашку, ни якутку, ни старушку, ни молодуху. Мужчина я или нет?
Мужчина. Слово себе давать умею? Умею.
Брать назад? Решительный я или нет? Решительный.
Решаться умею? Утвердительное "да".
Спасибон. Заходите как-то при случае еще.
Я еще немножко и поэт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 02:03:34 ]
"Отцом Небесным идея" - лучше будет. "Но силу в "заначке" прячет, чтобы слаще спалось народу": "Ведь будет к весне иначе - есть пламя в лампадке по ходу..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 09:47:54 ]
Я не против советов, и некоторые из них, особо полезные, находят свое отображение в конечном результате, после чего появляется информативная надпись: "Текст твору редагувався." А это значит, что предыдущие комментарии утратили живую связь с настоящим текстом. Но что поделать? Я привык прислушиваться к советам.
Так получилось, что все строчки у меня начинаются амфибрахием в его идеальном виде, а заканчиваются чем-то другим, и это не влияет на красоту стихотворения в целом. Я не любитель писать так, чтобы слова слипались или рвались в угоду стихотворному размеру, хотя подобные случаи имеют место в моих стихотворениях. Но я стремлюсь к совершенству. Мне не хотелось бы убеждать своих читателей пламенной речью о том, что мол, техническое несовершенство стихотворения - это пустяк, а вы просто вчитайтесь в мои гениальные тексты. Прибегать к подобной аргументации мне не позволяет моя скромность искушенного версификатора. Да что там версификатора? Давайте называть вещи и явления своими именами. Поэта.
Спасибон. Кое-что я учел. И роковая надпись не замедлила сказаться (явиться).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 15:41:51 ]
Ну, Потапов Алексій III, засиділася на Ваших сторінках... багато чого дізналася з коментарів та відповідей - а те, що Ви до всіх тих позитивів ще і лівша (шульга) мене зацікавило... В цьому році на день шульг розповідали, що у світі звертають увагу, коли пишуть біографії видатних, чи не були вони ще і лівшами...це додає якісь преференції біографованій особі...
Про вірші(ті, що прочитала) - легко читаюься, врівноважена образність, проте просвічується другий прихований план - напружений - цікаво... Натхнення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-23 16:47:38 ]
Да, я левша. Но меня корректировали, начиная со школы. Поэтому я умею писать обеими руками. Левой медленнее, чем правой - она ведь не тренируется, но со временем ситуация выравняется. Я уже и правой почти что не пишу. Бросаю, хватаюсь, опираюсь, бью, и торжественно ем в ресторане сытную и здоровую пищу, конечно же, левой. Даже супы и десерты. Это очень удобно и естественно.
И сердце у меня не на месте, а правее от середины и крупное. Мне медицина рекомендует тяжелые физические нагрузки. Давление в системе - 150 на 100. Только лишь меньшее, я ощущаю недомогание.
Мой отец любил смотреться в трельяж. Он у нас было в комнате. Коридор-то был коммунальным. Может быть, поэтому я родился "наоборотом"? Руки-ноги правильные. Правая - это правая, левая - это левая. Пальцы складываются вовнутрь, но я этим свойством не злоупотребляю.
Спасибон.
И Вам удач-дач-дач.