ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.10.06 17:28
Вірність
Мабуть, на вірність нас випробовує Господь.
Мене – як Йова, тебе – як Яакова.
Ввігнав у мене цю хворобу сатана
І ми удвох із нею боремось...
..Пригадуєш, як за твою маму боровся тато?
Не вірив у Бога. Комуністом був.
Шукав повсюди ліки відчайдушн

Євген Федчук
2024.10.06 15:31
Сард
Вітер носиться над морем, хвилі-гори піднімає
І жене бігом на скелі, що із моря виростають.
Б‘ються хвилі смертним боєм, камінь вічний підмивають,
Розбиваються об камінь й знов до моря повертають.
Піниться під скелі море, наче злиться на невдачі,
Але

Олександр Сушко
2024.10.06 11:10
Орда
А світ чомусь не відчува біди.
Живе своїм життям буденно-ситим,
Але присутність хижої Орди
Вже нависає над байдужим світом.

Орда часу не гаяла дарма.
Вона переродилась і зміцніла.
Це вже не хвиля - темна і німа,

Микола Дудар
2024.10.06 08:55
***
Мухи залітають в хату
Де-кілька разів за день
Осінь… вже пора за парту
Буде чи не буде… дзе-нь-нь
Господи, коли скінчиться?..
Випрями і врівноваж
Наче мухи… ні, грімниця
Значить попит на мосяж…

Микола Соболь
2024.10.06 08:04
Осичка
Уклонюся край села осичці,
що стрічає вірно кожен рік,
причеплю вагона електричці,
хай мені відкриє
сто доріг,
сто шляхів…
згублюсь у цьому світі,
буду йти де стоптана полинь,

Віктор Кучерук
2024.10.06 05:42
* * *
То радили тікати,
То перебути тут, –
Порад було багато
І в кожній блага суть.
А я твердив уперто
Тоді, як і колись,
Що хочу й маю вмерти
В місцях, де народивсь.

Сонце Місяць
2024.10.05 21:55
Роману М.
ще моляться церкви
ікони мироточать
ще чадно жевріє
свічок суровий ґніт

поети~ліваки
щурі та поторочі
морочать смерть

Микола Дудар
2024.10.05 21:13
Феномінально
Серпневі дні як напідбір
Стрункі, рівненькі, і охайні
Хоча й застрягли у біді —
Усі, без виключень, моральні
Бомбились раз у раз вони
Із неба в — землю, знову в небо
І що цікаво без вини…
Життя воно ж не тільки з меду?

Іван Потьомкін
2024.10.05 20:48
***
Неймовірно, що соловей співа не про кохання
(Та ж без’язиких поетами робив він),
Що не літа нам відкуковує зозуля
(А ми ж тих літ просили в неї якомога більше),
Щем журавлиний лине не до нас
(На чужині він же за голос батьківщини)...
Та голову схиля

Ярослав Чорногуз
2024.10.05 14:36
А кохання цвіте (пісня)
День весни новий лікує рани
Лагідніє небо голубе.
А кохання все цвіте, не в'яне,
Дай же, люба, обійму тебе.

ПРИСПІВ:
Березень дарує первоцвіти,
Розливає щастя навкруги.

Володимир Каразуб
2024.10.05 13:27
Голосні
Я говоритиму так просто, наскільки зможу
Відкидаючи зайві слова з яких
Плелася кольчуга лускою дракона
Ховаючи серце, тебе
Від усіх.
Хай падають лунко мов дощ, срібним голосом
Розірвані кільця заковані в сни
І серце здригається звільнене радістю,

Світлана Пирогова
2024.10.05 11:59
Шелест осені без мінору
У мовчанні була глибина
І осіння строката варта.
Пригубили краплини вина,
Запалала тріскуча ватра.

Надчутливість у кожному з нас,
Позолота років і думок.
Безпардонні і вітер, і час.

Микола Соболь
2024.10.05 06:09
Тому що – Українці
Пручатися долі,
хоч горя по вінця.
Питання: доколи
нас будуть вбивати?
Зросте хліб у полі
і ми – Українці,
голінних до волі
родила нас мати.

Віктор Кучерук
2024.10.05 05:23
* * *
Нас снів позбавила весна,
А юність чарами кохання
Гуляти звала від темна
До блисків сяйного світання.
Цвітінням пахнули луги
І майоріли жовтим рястом, –
І панувало навкруги
Обох вдоволення та щастя.

Микола Дудар
2024.10.04 22:14
***
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке нар

Пиріжкарня Асорті
2024.10.04 20:03
****
гаврило певно розуміє
чому не пишеться комусь
бо каже сам собі про рими
довбусь

про анекдот би той забути
йому не вдасться вже ніяк
там у героях родич давній
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Прощальные сибирские
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-08 22:49:16
Переглядів сторінки твору 4024
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 23:26:16 ]
Добрый вечер, уважаемый Алексий!
:-)
Очень люблю словесные жемчуга Ваших творений. Вот, Увидел новое - срамной прохиндей. Запишу. Может быть, когда-то использую.
Жму на кнопки.
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 23:34:00 ]
Доброе утро. У нас уже сереет. Дня практически не будет. Точнее, будет, но в виде сумерек, сменяемых мглою. Пушкина бы к нам с его "буря небо мглою кроет". Написал бы куда улетнее.
За "жемчуга" спасибон.
Понимаю, что комплиман, но приятно.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 10:00:25 ]
Ти під каблуком? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:03:56 ]
Под каблуком любви. Но я так не говорил. Я просто отвечаю в тон ))
Я самолично распластался бы и под т.н. "подошвой".
Мужчинам свойственно, т.с., "стелиться", когда им что-то (и мы знаем, что именно) нужно от женщин. А если не стелиться, а всем сердцем ощутить, что это именно так - тебе не нужен Мир, а нужен кто-то в нем. Религиозные фанатики способны на такое. А влюбленные что, нет?
Сложная тема, Юля.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 11:23:04 ]
Хорошее стихотворение, но сыровато, не додумано, не вызрело...
Первые шесть строчек - почти отличные:
Поменять бы местами предлоги:
"Меня из Якутска домой отпуская,
Друзья предъявили серьезный упрек -
Мне, дескать, до лампочки дружба мужская,
И девушку ангельским пеньем увлек,
Пустыми стихами лирических басен,
А я на поверку – срамной прохиндей"

А вот это:"Себя упрекали бы" - "ни к селу, ни к городу"(извиняюсь за прямоту). В стихотворении нет даже намёка, за что друзья могли бы себя упрекнуть.
Последние строки - самооправдание и ответный упрёк друзьям. Звучит неубедительно. Настоящая дружба должна быть выше этого. Вероятно, речь идёт о товарищах, а не друзьях.
К тому же, если ЛГ не виноват - ему нет нужды оправдываться.
Вот так-то, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 14:48:59 ]
Одно маленькое "но", Александр.
Мотивация моя (или ЛГ - какая разница?), а мысли - Ваши.
Они частично учтены.
Бывают такие моменты, когда тебе (это я о себе или ЛГ), когда тебе никто не нужен. Ведь у тебя есть (как тебе кажется) гораздо большее. И ты можешь забыть обо всем и обо всех.
В т.ч., и о папе с мамой - и притворяться в своих поэзиях и пустословии любящим сыном глупо и безнравственно. Точно так же (пускай на время) забываются и друзья. Или просто отодвигаются на т.н. задний план.
Ты же увлечен своей любовью - не на словах, а на деле.
И тебе не нужна никакая родня, никакие друзья и прочие.
Вам такое хоть раз приходилось ощущать?
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 14:46:38 ]
***До лампочки дружба – я этим согласен.
Бросал я немало попутных людей.*** - Ви змінили закінчення вірша і ЛГ змінився теж.

***срамной прохиндей.*** - :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 14:58:42 ]
Я вынужден не кокетничать, Мария.
Да, окончание изменилось. Ибо нужно найти в себе силы быть искренним. Ради любимых женщин, например, оставляется в стороне многое. В свое время в Питере остались друзья детства. Мы не могли их взять с собой в Бологое. Им что, обижаться? Нет. А якутским друзьям на что?
Мелкие бросания (естественно, исходя из ситуации) готовят нас к более основательным. Мы же не вечны. И жизнь не стоит на месте. Не пройдет месяца-двух - и меня потянет обратно. Мне легко оставлять Якутск. Никакой багаж не держит... Кстати, я где-то вычитал на сайте, что и наши ежедневные сны нас готовят к сну вечному. Все, абсолютно все, не напрасно. Оно для чего-то существует.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 15:06:44 ]
Та ну, попереднє закінчення було цікавіше.) А це... Навіщо двічі повторювати те ж саме? Вірш і так коротенький.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 15:13:01 ]
Я рад за Вас, Алексий, что вы уезжаете из Якутска. не самое подходящее место для Вашей самореализации, как мне кажется.
Однако, это не повод расставаться с взаимными упрёками и обидами. Будьте сильнее и мудрее. Простите тех, кто к Вам несправедлив. И Вас простят.
А эта фраза, кажется, брошена сгоряча:"До лампочки дружба – я этим согласен."
Я о Вас лучшего мнения(пока ещё).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:25:09 ]
Я решил отказаться от штампа.
Да, я не идеален, хотя при этом прекрасен. В комментарии об этом можно написать, а в стихотворении, как мне кажется, нет.
Оно, действительно, весьма миниатюрно для того, чтобы его загромождать известными словесными конструкциями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:34:46 ]
Спасибон за Ваше пока что лучшее мнение обо мне.
Не исключено, что я и затоскую, и загрущу.
На то он и медовый месяц, чтобы заканчиваться.
Ожидает рутина - и мне об этом известно, но оставаться в Якутске не могу. И сестры также не могут себя представить без моей самой лучшей на свете... Но я об этом не пишу.
Забудут. Все забывается.
И мое стихотворение забудется.
И день сегодняшний - также.
Еще немножко - и наступит пятница.
А еще чуток - и Питер.
Удач-дач-дач. Всем-всем-всем и во всем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 15:40:13 ]
Настоящие друзья, даже на расстоянии друзьями остаются и только глупая женщина будет пытаться испортить такие отношения. Друзья детства есть у многих, а вот настоящих друзей - раз, два и ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:49:11 ]
Я сам на время сворачиваю (можно сказать, консервирую с целью сбережения) отношения со всеми, кроме моей самой лучшей. Я умышленно не упоминаю ее имени, ибо кому-то будет приятно быть тезкой, хотя может статься такое, что нет.
И я как можно меньше пишу о своих чувствах к ней. К чему показуха? Единственное, чем свершившееся приметно - моим поведением. Я могу исчезать и появляться.
А кто соскучился по мне, а по кому я? Вот мы все. Чем не дружба? Кто в обиде? Разве что я. Ибо не могу никому из вас по-дружески подмигнуть или как-то иначе проявить свое доброе-доброе отношение...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 15:00:13 ]
"словесные жемчуга" читаються легко, зримо -відчуваються інтонації самого автора. А коли Якутськ буде далеко - почнеться вже, мабуть, інша новітня доба і нове літочислення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:16:20 ]
Мне не удается писать иначе, а если и удается, то от написанного веет такой фальшивостью, что ею, кажется, дышат и знаки препинания.
Высокая поэзия - это, наверное, что-то другое.
Если Вы уловили интонации - это очень хорошо.
И я читаю любые стихотворения, любого автора, проговаривая их про себя. Только лишь тогда я их воспринимаю, наверное, резонансе с автором.
В Питере начнется новая жизнь. Я привык к холодам, а там с этим параметром немножко легче. Ветра почти такие же. Да и не только...
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-10 12:16:37 ]
***В миру дефицит идеальных людей.*** - дійсно,
попит перебільшує пропозицію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 11:33:31 ]
О, Мария. Рад видеть.
Я очень часто думаю о Вас, а комментарий проморгал. Тоже мне джентльмен под фонарем с букетом роз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 11:18:19 ]
Сибирячку не Синильгой ли кличут?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 11:31:20 ]
Я предам гласности ее имя чуть позже. Оно у нее двойное - мирское и церковное. Я еще не определился с вопросом, каким называть, а называю пока что "моя кисуля". Ей немножко непривычно, ибо она привыкла к строгости и послушанию, а налицо - моя доброта и готовность слушать ее днями и ночами - настолько удивительно приятен ее голос и певуч ее говор...