ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
* * *
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Кохання до смерті
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Оса
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
***
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Шпага думки
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Зимове резюме, додай снаги
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
***
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Не брешу
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Чарівна мить
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Прощальные сибирские
finita la commedia

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-08 22:49:16
Переглядів сторінки твору 4490
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 23:26:16 ]
Добрый вечер, уважаемый Алексий!
:-)
Очень люблю словесные жемчуга Ваших творений. Вот, Увидел новое - срамной прохиндей. Запишу. Может быть, когда-то использую.
Жму на кнопки.
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 23:34:00 ]
Доброе утро. У нас уже сереет. Дня практически не будет. Точнее, будет, но в виде сумерек, сменяемых мглою. Пушкина бы к нам с его "буря небо мглою кроет". Написал бы куда улетнее.
За "жемчуга" спасибон.
Понимаю, что комплиман, но приятно.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 10:00:25 ]
Ти під каблуком? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:03:56 ]
Под каблуком любви. Но я так не говорил. Я просто отвечаю в тон ))
Я самолично распластался бы и под т.н. "подошвой".
Мужчинам свойственно, т.с., "стелиться", когда им что-то (и мы знаем, что именно) нужно от женщин. А если не стелиться, а всем сердцем ощутить, что это именно так - тебе не нужен Мир, а нужен кто-то в нем. Религиозные фанатики способны на такое. А влюбленные что, нет?
Сложная тема, Юля.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 11:23:04 ]
Хорошее стихотворение, но сыровато, не додумано, не вызрело...
Первые шесть строчек - почти отличные:
Поменять бы местами предлоги:
"Меня из Якутска домой отпуская,
Друзья предъявили серьезный упрек -
Мне, дескать, до лампочки дружба мужская,
И девушку ангельским пеньем увлек,
Пустыми стихами лирических басен,
А я на поверку – срамной прохиндей"

А вот это:"Себя упрекали бы" - "ни к селу, ни к городу"(извиняюсь за прямоту). В стихотворении нет даже намёка, за что друзья могли бы себя упрекнуть.
Последние строки - самооправдание и ответный упрёк друзьям. Звучит неубедительно. Настоящая дружба должна быть выше этого. Вероятно, речь идёт о товарищах, а не друзьях.
К тому же, если ЛГ не виноват - ему нет нужды оправдываться.
Вот так-то, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 14:48:59 ]
Одно маленькое "но", Александр.
Мотивация моя (или ЛГ - какая разница?), а мысли - Ваши.
Они частично учтены.
Бывают такие моменты, когда тебе (это я о себе или ЛГ), когда тебе никто не нужен. Ведь у тебя есть (как тебе кажется) гораздо большее. И ты можешь забыть обо всем и обо всех.
В т.ч., и о папе с мамой - и притворяться в своих поэзиях и пустословии любящим сыном глупо и безнравственно. Точно так же (пускай на время) забываются и друзья. Или просто отодвигаются на т.н. задний план.
Ты же увлечен своей любовью - не на словах, а на деле.
И тебе не нужна никакая родня, никакие друзья и прочие.
Вам такое хоть раз приходилось ощущать?
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 14:46:38 ]
***До лампочки дружба – я этим согласен.
Бросал я немало попутных людей.*** - Ви змінили закінчення вірша і ЛГ змінився теж.

***срамной прохиндей.*** - :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 14:58:42 ]
Я вынужден не кокетничать, Мария.
Да, окончание изменилось. Ибо нужно найти в себе силы быть искренним. Ради любимых женщин, например, оставляется в стороне многое. В свое время в Питере остались друзья детства. Мы не могли их взять с собой в Бологое. Им что, обижаться? Нет. А якутским друзьям на что?
Мелкие бросания (естественно, исходя из ситуации) готовят нас к более основательным. Мы же не вечны. И жизнь не стоит на месте. Не пройдет месяца-двух - и меня потянет обратно. Мне легко оставлять Якутск. Никакой багаж не держит... Кстати, я где-то вычитал на сайте, что и наши ежедневные сны нас готовят к сну вечному. Все, абсолютно все, не напрасно. Оно для чего-то существует.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 15:06:44 ]
Та ну, попереднє закінчення було цікавіше.) А це... Навіщо двічі повторювати те ж саме? Вірш і так коротенький.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 15:13:01 ]
Я рад за Вас, Алексий, что вы уезжаете из Якутска. не самое подходящее место для Вашей самореализации, как мне кажется.
Однако, это не повод расставаться с взаимными упрёками и обидами. Будьте сильнее и мудрее. Простите тех, кто к Вам несправедлив. И Вас простят.
А эта фраза, кажется, брошена сгоряча:"До лампочки дружба – я этим согласен."
Я о Вас лучшего мнения(пока ещё).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:25:09 ]
Я решил отказаться от штампа.
Да, я не идеален, хотя при этом прекрасен. В комментарии об этом можно написать, а в стихотворении, как мне кажется, нет.
Оно, действительно, весьма миниатюрно для того, чтобы его загромождать известными словесными конструкциями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:34:46 ]
Спасибон за Ваше пока что лучшее мнение обо мне.
Не исключено, что я и затоскую, и загрущу.
На то он и медовый месяц, чтобы заканчиваться.
Ожидает рутина - и мне об этом известно, но оставаться в Якутске не могу. И сестры также не могут себя представить без моей самой лучшей на свете... Но я об этом не пишу.
Забудут. Все забывается.
И мое стихотворение забудется.
И день сегодняшний - также.
Еще немножко - и наступит пятница.
А еще чуток - и Питер.
Удач-дач-дач. Всем-всем-всем и во всем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 15:40:13 ]
Настоящие друзья, даже на расстоянии друзьями остаются и только глупая женщина будет пытаться испортить такие отношения. Друзья детства есть у многих, а вот настоящих друзей - раз, два и ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:49:11 ]
Я сам на время сворачиваю (можно сказать, консервирую с целью сбережения) отношения со всеми, кроме моей самой лучшей. Я умышленно не упоминаю ее имени, ибо кому-то будет приятно быть тезкой, хотя может статься такое, что нет.
И я как можно меньше пишу о своих чувствах к ней. К чему показуха? Единственное, чем свершившееся приметно - моим поведением. Я могу исчезать и появляться.
А кто соскучился по мне, а по кому я? Вот мы все. Чем не дружба? Кто в обиде? Разве что я. Ибо не могу никому из вас по-дружески подмигнуть или как-то иначе проявить свое доброе-доброе отношение...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 15:00:13 ]
"словесные жемчуга" читаються легко, зримо -відчуваються інтонації самого автора. А коли Якутськ буде далеко - почнеться вже, мабуть, інша новітня доба і нове літочислення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:16:20 ]
Мне не удается писать иначе, а если и удается, то от написанного веет такой фальшивостью, что ею, кажется, дышат и знаки препинания.
Высокая поэзия - это, наверное, что-то другое.
Если Вы уловили интонации - это очень хорошо.
И я читаю любые стихотворения, любого автора, проговаривая их про себя. Только лишь тогда я их воспринимаю, наверное, резонансе с автором.
В Питере начнется новая жизнь. Я привык к холодам, а там с этим параметром немножко легче. Ветра почти такие же. Да и не только...
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-10 12:16:37 ]
***В миру дефицит идеальных людей.*** - дійсно,
попит перебільшує пропозицію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 11:33:31 ]
О, Мария. Рад видеть.
Я очень часто думаю о Вас, а комментарий проморгал. Тоже мне джентльмен под фонарем с букетом роз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 11:18:19 ]
Сибирячку не Синильгой ли кличут?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 11:31:20 ]
Я предам гласности ее имя чуть позже. Оно у нее двойное - мирское и церковное. Я еще не определился с вопросом, каким называть, а называю пока что "моя кисуля". Ей немножко непривычно, ибо она привыкла к строгости и послушанию, а налицо - моя доброта и готовность слушать ее днями и ночами - настолько удивительно приятен ее голос и певуч ее говор...