ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Олег Герман
2025.10.01 18:51
Паразити свідомості Частина V. Від любові до ненависті...
Ось ми й підібралися до однієї з найскладніших тем. Ні, мова не про щасливі шлюби, а про те, що їх вбиває. Особисто для мене, серед усіх "паразитів" нашої свідомості — провини, сорому, образи, заздрості — ревнощі займають почесне перше місце. Це такий с

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Зірка на ім‘я Олександра
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
* * *
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Олег Герман
2025.09.30 20:21
Паразити свідомості. Частина IV. Заздрість — вампір психічного здоров’я
Про неї нечасто згадують у психологічних пабліках і на тренінгах. Психологи та коучі оминають цю тему, а інші представники «псевдопсихологічної» спільноти висловлюються вкрай стримано. Та що там, самі пацієнти бояться зізнатися в цьому почутті не тільки т

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
* * *
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
Такий характер
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
* * *
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
...Господь молиться
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Олег Герман
2025.09.29 19:44
Паразити свідомості. Частина ІІІ. Образа: по інший бік провини
Перш ніж вдаватися до чергових навколопсихологічних роздумів, слід навести кілька уточнень. Під образою мається на увазі не вчинок, а почуття. Почуття від емоції в свою чергу теж відрізняється, як до прикладу відрізняються образа та роздратування. Роздрат

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
***
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
Колона на Бабин Яр
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Прощальные сибирские
finita la commedia

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-08 22:49:16
Переглядів сторінки твору 4364
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 23:26:16 ]
Добрый вечер, уважаемый Алексий!
:-)
Очень люблю словесные жемчуга Ваших творений. Вот, Увидел новое - срамной прохиндей. Запишу. Может быть, когда-то использую.
Жму на кнопки.
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 23:34:00 ]
Доброе утро. У нас уже сереет. Дня практически не будет. Точнее, будет, но в виде сумерек, сменяемых мглою. Пушкина бы к нам с его "буря небо мглою кроет". Написал бы куда улетнее.
За "жемчуга" спасибон.
Понимаю, что комплиман, но приятно.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 10:00:25 ]
Ти під каблуком? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:03:56 ]
Под каблуком любви. Но я так не говорил. Я просто отвечаю в тон ))
Я самолично распластался бы и под т.н. "подошвой".
Мужчинам свойственно, т.с., "стелиться", когда им что-то (и мы знаем, что именно) нужно от женщин. А если не стелиться, а всем сердцем ощутить, что это именно так - тебе не нужен Мир, а нужен кто-то в нем. Религиозные фанатики способны на такое. А влюбленные что, нет?
Сложная тема, Юля.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 11:23:04 ]
Хорошее стихотворение, но сыровато, не додумано, не вызрело...
Первые шесть строчек - почти отличные:
Поменять бы местами предлоги:
"Меня из Якутска домой отпуская,
Друзья предъявили серьезный упрек -
Мне, дескать, до лампочки дружба мужская,
И девушку ангельским пеньем увлек,
Пустыми стихами лирических басен,
А я на поверку – срамной прохиндей"

А вот это:"Себя упрекали бы" - "ни к селу, ни к городу"(извиняюсь за прямоту). В стихотворении нет даже намёка, за что друзья могли бы себя упрекнуть.
Последние строки - самооправдание и ответный упрёк друзьям. Звучит неубедительно. Настоящая дружба должна быть выше этого. Вероятно, речь идёт о товарищах, а не друзьях.
К тому же, если ЛГ не виноват - ему нет нужды оправдываться.
Вот так-то, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 14:48:59 ]
Одно маленькое "но", Александр.
Мотивация моя (или ЛГ - какая разница?), а мысли - Ваши.
Они частично учтены.
Бывают такие моменты, когда тебе (это я о себе или ЛГ), когда тебе никто не нужен. Ведь у тебя есть (как тебе кажется) гораздо большее. И ты можешь забыть обо всем и обо всех.
В т.ч., и о папе с мамой - и притворяться в своих поэзиях и пустословии любящим сыном глупо и безнравственно. Точно так же (пускай на время) забываются и друзья. Или просто отодвигаются на т.н. задний план.
Ты же увлечен своей любовью - не на словах, а на деле.
И тебе не нужна никакая родня, никакие друзья и прочие.
Вам такое хоть раз приходилось ощущать?
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 14:46:38 ]
***До лампочки дружба – я этим согласен.
Бросал я немало попутных людей.*** - Ви змінили закінчення вірша і ЛГ змінився теж.

***срамной прохиндей.*** - :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 14:58:42 ]
Я вынужден не кокетничать, Мария.
Да, окончание изменилось. Ибо нужно найти в себе силы быть искренним. Ради любимых женщин, например, оставляется в стороне многое. В свое время в Питере остались друзья детства. Мы не могли их взять с собой в Бологое. Им что, обижаться? Нет. А якутским друзьям на что?
Мелкие бросания (естественно, исходя из ситуации) готовят нас к более основательным. Мы же не вечны. И жизнь не стоит на месте. Не пройдет месяца-двух - и меня потянет обратно. Мне легко оставлять Якутск. Никакой багаж не держит... Кстати, я где-то вычитал на сайте, что и наши ежедневные сны нас готовят к сну вечному. Все, абсолютно все, не напрасно. Оно для чего-то существует.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 15:06:44 ]
Та ну, попереднє закінчення було цікавіше.) А це... Навіщо двічі повторювати те ж саме? Вірш і так коротенький.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 15:13:01 ]
Я рад за Вас, Алексий, что вы уезжаете из Якутска. не самое подходящее место для Вашей самореализации, как мне кажется.
Однако, это не повод расставаться с взаимными упрёками и обидами. Будьте сильнее и мудрее. Простите тех, кто к Вам несправедлив. И Вас простят.
А эта фраза, кажется, брошена сгоряча:"До лампочки дружба – я этим согласен."
Я о Вас лучшего мнения(пока ещё).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:25:09 ]
Я решил отказаться от штампа.
Да, я не идеален, хотя при этом прекрасен. В комментарии об этом можно написать, а в стихотворении, как мне кажется, нет.
Оно, действительно, весьма миниатюрно для того, чтобы его загромождать известными словесными конструкциями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:34:46 ]
Спасибон за Ваше пока что лучшее мнение обо мне.
Не исключено, что я и затоскую, и загрущу.
На то он и медовый месяц, чтобы заканчиваться.
Ожидает рутина - и мне об этом известно, но оставаться в Якутске не могу. И сестры также не могут себя представить без моей самой лучшей на свете... Но я об этом не пишу.
Забудут. Все забывается.
И мое стихотворение забудется.
И день сегодняшний - также.
Еще немножко - и наступит пятница.
А еще чуток - и Питер.
Удач-дач-дач. Всем-всем-всем и во всем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 15:40:13 ]
Настоящие друзья, даже на расстоянии друзьями остаются и только глупая женщина будет пытаться испортить такие отношения. Друзья детства есть у многих, а вот настоящих друзей - раз, два и ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:49:11 ]
Я сам на время сворачиваю (можно сказать, консервирую с целью сбережения) отношения со всеми, кроме моей самой лучшей. Я умышленно не упоминаю ее имени, ибо кому-то будет приятно быть тезкой, хотя может статься такое, что нет.
И я как можно меньше пишу о своих чувствах к ней. К чему показуха? Единственное, чем свершившееся приметно - моим поведением. Я могу исчезать и появляться.
А кто соскучился по мне, а по кому я? Вот мы все. Чем не дружба? Кто в обиде? Разве что я. Ибо не могу никому из вас по-дружески подмигнуть или как-то иначе проявить свое доброе-доброе отношение...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 15:00:13 ]
"словесные жемчуга" читаються легко, зримо -відчуваються інтонації самого автора. А коли Якутськ буде далеко - почнеться вже, мабуть, інша новітня доба і нове літочислення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:16:20 ]
Мне не удается писать иначе, а если и удается, то от написанного веет такой фальшивостью, что ею, кажется, дышат и знаки препинания.
Высокая поэзия - это, наверное, что-то другое.
Если Вы уловили интонации - это очень хорошо.
И я читаю любые стихотворения, любого автора, проговаривая их про себя. Только лишь тогда я их воспринимаю, наверное, резонансе с автором.
В Питере начнется новая жизнь. Я привык к холодам, а там с этим параметром немножко легче. Ветра почти такие же. Да и не только...
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-10 12:16:37 ]
***В миру дефицит идеальных людей.*** - дійсно,
попит перебільшує пропозицію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 11:33:31 ]
О, Мария. Рад видеть.
Я очень часто думаю о Вас, а комментарий проморгал. Тоже мне джентльмен под фонарем с букетом роз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 11:18:19 ]
Сибирячку не Синильгой ли кличут?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 11:31:20 ]
Я предам гласности ее имя чуть позже. Оно у нее двойное - мирское и церковное. Я еще не определился с вопросом, каким называть, а называю пока что "моя кисуля". Ей немножко непривычно, ибо она привыкла к строгости и послушанию, а налицо - моя доброта и готовность слушать ее днями и ночами - настолько удивительно приятен ее голос и певуч ее говор...