ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Прощальные сибирские
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-08 22:49:16
Переглядів сторінки твору 4061
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 23:26:16 ]
Добрый вечер, уважаемый Алексий!
:-)
Очень люблю словесные жемчуга Ваших творений. Вот, Увидел новое - срамной прохиндей. Запишу. Может быть, когда-то использую.
Жму на кнопки.
:-)
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-08 23:34:00 ]
Доброе утро. У нас уже сереет. Дня практически не будет. Точнее, будет, но в виде сумерек, сменяемых мглою. Пушкина бы к нам с его "буря небо мглою кроет". Написал бы куда улетнее.
За "жемчуга" спасибон.
Понимаю, что комплиман, но приятно.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 10:00:25 ]
Ти під каблуком? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:03:56 ]
Под каблуком любви. Но я так не говорил. Я просто отвечаю в тон ))
Я самолично распластался бы и под т.н. "подошвой".
Мужчинам свойственно, т.с., "стелиться", когда им что-то (и мы знаем, что именно) нужно от женщин. А если не стелиться, а всем сердцем ощутить, что это именно так - тебе не нужен Мир, а нужен кто-то в нем. Религиозные фанатики способны на такое. А влюбленные что, нет?
Сложная тема, Юля.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 11:23:04 ]
Хорошее стихотворение, но сыровато, не додумано, не вызрело...
Первые шесть строчек - почти отличные:
Поменять бы местами предлоги:
"Меня из Якутска домой отпуская,
Друзья предъявили серьезный упрек -
Мне, дескать, до лампочки дружба мужская,
И девушку ангельским пеньем увлек,
Пустыми стихами лирических басен,
А я на поверку – срамной прохиндей"

А вот это:"Себя упрекали бы" - "ни к селу, ни к городу"(извиняюсь за прямоту). В стихотворении нет даже намёка, за что друзья могли бы себя упрекнуть.
Последние строки - самооправдание и ответный упрёк друзьям. Звучит неубедительно. Настоящая дружба должна быть выше этого. Вероятно, речь идёт о товарищах, а не друзьях.
К тому же, если ЛГ не виноват - ему нет нужды оправдываться.
Вот так-то, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 14:48:59 ]
Одно маленькое "но", Александр.
Мотивация моя (или ЛГ - какая разница?), а мысли - Ваши.
Они частично учтены.
Бывают такие моменты, когда тебе (это я о себе или ЛГ), когда тебе никто не нужен. Ведь у тебя есть (как тебе кажется) гораздо большее. И ты можешь забыть обо всем и обо всех.
В т.ч., и о папе с мамой - и притворяться в своих поэзиях и пустословии любящим сыном глупо и безнравственно. Точно так же (пускай на время) забываются и друзья. Или просто отодвигаются на т.н. задний план.
Ты же увлечен своей любовью - не на словах, а на деле.
И тебе не нужна никакая родня, никакие друзья и прочие.
Вам такое хоть раз приходилось ощущать?
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 14:46:38 ]
***До лампочки дружба – я этим согласен.
Бросал я немало попутных людей.*** - Ви змінили закінчення вірша і ЛГ змінився теж.

***срамной прохиндей.*** - :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 14:58:42 ]
Я вынужден не кокетничать, Мария.
Да, окончание изменилось. Ибо нужно найти в себе силы быть искренним. Ради любимых женщин, например, оставляется в стороне многое. В свое время в Питере остались друзья детства. Мы не могли их взять с собой в Бологое. Им что, обижаться? Нет. А якутским друзьям на что?
Мелкие бросания (естественно, исходя из ситуации) готовят нас к более основательным. Мы же не вечны. И жизнь не стоит на месте. Не пройдет месяца-двух - и меня потянет обратно. Мне легко оставлять Якутск. Никакой багаж не держит... Кстати, я где-то вычитал на сайте, что и наши ежедневные сны нас готовят к сну вечному. Все, абсолютно все, не напрасно. Оно для чего-то существует.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 15:06:44 ]
Та ну, попереднє закінчення було цікавіше.) А це... Навіщо двічі повторювати те ж саме? Вірш і так коротенький.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-09 15:13:01 ]
Я рад за Вас, Алексий, что вы уезжаете из Якутска. не самое подходящее место для Вашей самореализации, как мне кажется.
Однако, это не повод расставаться с взаимными упрёками и обидами. Будьте сильнее и мудрее. Простите тех, кто к Вам несправедлив. И Вас простят.
А эта фраза, кажется, брошена сгоряча:"До лампочки дружба – я этим согласен."
Я о Вас лучшего мнения(пока ещё).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:25:09 ]
Я решил отказаться от штампа.
Да, я не идеален, хотя при этом прекрасен. В комментарии об этом можно написать, а в стихотворении, как мне кажется, нет.
Оно, действительно, весьма миниатюрно для того, чтобы его загромождать известными словесными конструкциями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:34:46 ]
Спасибон за Ваше пока что лучшее мнение обо мне.
Не исключено, что я и затоскую, и загрущу.
На то он и медовый месяц, чтобы заканчиваться.
Ожидает рутина - и мне об этом известно, но оставаться в Якутске не могу. И сестры также не могут себя представить без моей самой лучшей на свете... Но я об этом не пишу.
Забудут. Все забывается.
И мое стихотворение забудется.
И день сегодняшний - также.
Еще немножко - и наступит пятница.
А еще чуток - и Питер.
Удач-дач-дач. Всем-всем-всем и во всем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 15:40:13 ]
Настоящие друзья, даже на расстоянии друзьями остаются и только глупая женщина будет пытаться испортить такие отношения. Друзья детства есть у многих, а вот настоящих друзей - раз, два и ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:49:11 ]
Я сам на время сворачиваю (можно сказать, консервирую с целью сбережения) отношения со всеми, кроме моей самой лучшей. Я умышленно не упоминаю ее имени, ибо кому-то будет приятно быть тезкой, хотя может статься такое, что нет.
И я как можно меньше пишу о своих чувствах к ней. К чему показуха? Единственное, чем свершившееся приметно - моим поведением. Я могу исчезать и появляться.
А кто соскучился по мне, а по кому я? Вот мы все. Чем не дружба? Кто в обиде? Разве что я. Ибо не могу никому из вас по-дружески подмигнуть или как-то иначе проявить свое доброе-доброе отношение...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-09 15:00:13 ]
"словесные жемчуга" читаються легко, зримо -відчуваються інтонації самого автора. А коли Якутськ буде далеко - почнеться вже, мабуть, інша новітня доба і нове літочислення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-09 15:16:20 ]
Мне не удается писать иначе, а если и удается, то от написанного веет такой фальшивостью, что ею, кажется, дышат и знаки препинания.
Высокая поэзия - это, наверное, что-то другое.
Если Вы уловили интонации - это очень хорошо.
И я читаю любые стихотворения, любого автора, проговаривая их про себя. Только лишь тогда я их воспринимаю, наверное, резонансе с автором.
В Питере начнется новая жизнь. Я привык к холодам, а там с этим параметром немножко легче. Ветра почти такие же. Да и не только...
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-10 12:16:37 ]
***В миру дефицит идеальных людей.*** - дійсно,
попит перебільшує пропозицію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 11:33:31 ]
О, Мария. Рад видеть.
Я очень часто думаю о Вас, а комментарий проморгал. Тоже мне джентльмен под фонарем с букетом роз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 11:18:19 ]
Сибирячку не Синильгой ли кличут?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 11:31:20 ]
Я предам гласности ее имя чуть позже. Оно у нее двойное - мирское и церковное. Я еще не определился с вопросом, каким называть, а называю пока что "моя кисуля". Ей немножко непривычно, ибо она привыкла к строгости и послушанию, а налицо - моя доброта и готовность слушать ее днями и ночами - настолько удивительно приятен ее голос и певуч ее говор...