ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечір тіняву тче ажурну,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Гладир (1985) / Вірші

 МОЄ ПОКОЛІННЯ?

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-17 00:43:59
Переглядів сторінки твору 3963
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.661 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.18 16:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іванна Голуб'юк (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-17 02:35:04 ]
гарно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 20:39:02 ]
Дякую, Іванно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-17 08:21:00 ]
Рецензувати не берусь, Юліє. Дозвольте лише стосовно слова "погребених". Мені здається, краще "похованих". Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 14:04:03 ]
випередив Ігор мене, збиралася те саме написати про похованих)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 20:43:08 ]
Спасибі, Юль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 20:42:14 ]
Спасибі, Ігорю! Цілком згодна. Довго сумнівалася. Вже змінила на звичне слово, хоча стилістично воно мені видається надто простим. З архаїкою не склалося. Сама знаю, що така форма не вживається в літературній мові. Ще було б непогано "полеглих Уконтакті", але "У".
Щиро:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 14:09:07 ]
А я прорецензую)) Ще ніколи не читала вірша про Вакарчука))) І це круто)

Сподобалось - Ми вибули давно, хто з віршів, а хто – з весен.

Далі - про вконтакті - уже банальщина, але може бути. до того ж, виправдовується закінченням.

Про стрази імхо перемудрила.

Старіє Вакарчук, прискорюються рухи. - не бачу логіки - як старіння вакарчука пов"язується з прискоренням рухів, і чиїх саме?

І головне - як пов"язане старіння вакарчука з інтернетом??? бо ідея вірша - про покоління, яке сидить в інеті. до чого тут вакарчук?

дякую наперед зна роз"яснення))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 21:21:50 ]
По-перше, ще раз дякую тобі, Юлю, що зайшла, що, дійсно, не полінувалася написати враження. І я їх дуже ціную.
Отже, про все по черзі.
Про банальщину згодна, але для мене це ново. Рідко, вкрай рідко пишу подібні речі. Тому цей вірш - скоріше, експеримент, таке собі прагнення вистрибнути із себе, перескочити через себе. Може, й не варто робити цього, а продовжувати дотримуватися свого стилю, працювати в тому ж дусі далі. Але інколи виникає бажання зробити щось відносно незвичне. Це так, я абсолютно не виправдовуюся щодо банальності, пишу, як є.
Зі стразами ще поміркую. Теж згодна з критикою.
Так, на рахунок рухів теж не вдалося донести, що мала на увазі певну антитезу: Старіє Вакарчук, але прискорюються рухи, тобто стають більш відвертими, навіть еротичними. Дивилася останні записи виступів "Океану", то виникла думка, що з роками він стає ще більш розкутим на сцені. Не буду ще крутіших слів підбирати. Не кажу, що це мені не подобається. Просто справило враження, тому так і написалося. Справді, треба й "прискорюються" замінити. Я теж думала щось на кшталт "рухи стають ще еротичнішими". Але якби в попередніх рядках був якийсь натяк на еротику, то з прискоренням могло б бути все зрозуміло.
Тепер покоління. Єдина логіка, яка тут може бути (хоча зізнаюся, що вірш виник спонтанно, тому цілком зрозуміло, що в ньому стільки недоречностей), так це хронологічні межі покоління, що виростало в епосі музики "Океану". А це для нас, українців, мабуть, дійсно, епоха. І говорю ці слова цілком не з позиції фанатки, бо так може видатися. Любов до музики "Океану Ельзи" в мене мала шлях від майже несприйняття до певного захоплення окремими піснями, і врешті завершилась холодним осмисленням сили текстів пісень. Чи й справді вони такі досконалі?! Ні. Музиканти говорять, що й мелодій у них як таких немає. Хіба одна-дві. Ну, це з позиції, звичайно, професіоналів. Подобатися ж може не тільки досконалий твір. Але ми не про це.
Ну, тобто ця моя відповідь - суміш того, що я сказала у вірші, й того, що не вийшло сказати. Буду виправлятися. Цілком згодна з усіма зауваженнями. Ще раз дякую!
Щасти!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 17:01:53 ]
"Поглянь, і ми б'ємось в сценічному екстазі": "поглянь" - наказова форма, мається на увазі безпосереднє звертання до Вакарчука - а в попередньому рядку про мікрофон мова. І раніше про Славка в третій особі лише згадувалося... Не комільфо якось :)
"Старіє Вакарчук, прискорюються рухи" - то ж не настільки древній ще, не трясця ж його вхопила, боронь Боже! ;))
В останніх словах - з наголосом непорядок. Треба "на стінУ". Про "погребених" уже скромно мовчу...
Ага, злетілися тут, розкаркалися ;) Так того й злетілися, шо цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 21:42:08 ]
Дякую, пані Гренуіль, що завітали!
Тепер відповіді. Дієслово "поглянь" звернене не до Вакарчука, а до одного з ровесників. Згодна, що у вірші цього не сказано. Треба переробити. Цінне зауваження.
Ну, так, зі словом "старіє", звичайно, я трохи гіперболізувала. Проте все відносне. Щодо 16-річної, здається, давності, то Вакарчук уже не той хлопчисько, що співав "Там, де нас нема..." і т. д. Та й не казала ж я, що він старий - просто старіє. А це різні речі. Хоча, безумовно, згодна, що грубувато якось. Але в мене чомусь виник цей рядок кілька місяців тому. А це тільки вчора він, хоч і кволо, проте якось втілився в життя. На рахунок трясці:))))) (Ви, як завжди, з прекрасним почуттям гумору), то приєднуюся до Ваших слів - боронь Боже! Слово "погребених" (або будь-які синоніми, пов"язані з похованням) ніяк не стосується Вакарчука, та й нікого в цьому вірші, хіба що в переносному значенні. То я так.
СтІну доведеться розмножити. Тоді наголос стІни буде правильним. Поки що так міркую.
І зовсім ніхто не розкаркався. Навпаки - тільки вдячна за відгуки, враження, поради.
З найкращими побажаннями!:)))